Сутність та види пенсійних фондів в Україні

(страхових внесків) та фінансування витрат зі сплати пенсій і допомог, тобто формування і цільове використання бюджету фонду. З 1995 р. бюджет Пенсійного фонду України включається до Державного бюджету країни. На 1996 р. бюджет Пенсійного фонду України в доходній частині складав 730 090 млрд. крб. За оцінками спеціалістів, частка витрат Пенсійного фонду в структурі Державного бюджету країни складає приблизно 16%.

Коштами фонду є обов'язкові страхові внески підприємств, організацій і громадян. Розмір (тариф) страхових внесків установлений постановою Верховної Ради України від 17 червня 1993 р. зі зміною і доповненням від 7 лютого 1996 р. Цим нормативно-правовим актом установлено диференційований підхід до сплати страхових внесків. Підприємства, установи та організації сплачують обов'язкові страхові внески у розмірі 37% від загального фонду винагороди, що сплачується працівникам, а самі працівники вносять 1% своєї зарплати.

Для громадян, які займаються підприємницькою діяльністю, у тому числі адвокатів, їхніх помічників, приватних нотаріусів та інших громадян, діяльність яких базується на приватній власності фізичної особи і виключно на його праці, встановлено тариф страхових внесків у розмірі 33, 6% від суми доходу. Якщо громадянин-підприємець працює за договором цивільно-правового характеру, то підприємство, яке сплачує йому винагороду, зобов'язане сплатити страхові внески у розмірі 33, 3% від суми винагороди.

Із загальної суми нарахованих страхових внесків у Пенсійний фонд спрямовується 88%, а до Фонду соціального страхування – 12%. Такий порядок розподілу відрахувань на пенсійне забезпечення і соціальне страхування встановлений постановою Кабінету Міністрів України від 28 грудня 1995 р.

Завдання ПФ

Пенсійний фонд відповідно до покладених на нього завдань:

1) організує і контролює роботу органів Пенсійного фонду і забезпечення виконання вимог законодавства про державне соціальне страхування; веде облік з платників обов'язкових страхових внесків та інших платежів до Пенсійного фонду, перевіряє правильність призначення і виплати пенсій та допомог, забезпечує фінансування витрат на виплату пенсій, веде статистичну та бухгалтерську звітність;

2) розробляє проект бюджету Пенсійного фонду разом з іншими зацікавленими відомствами та представляє його на розгляд до Кабінету Міністрів України;

3) бере участь у підготовці пропозицій щодо вдосконалення законодавства про соціальне страхування, у тому числі про пенсійне забезпечення, а також у розробленні проектів нормативних актів із цих питань;

4) видає в межах своєї компетенції положення, інструкції, роз'яснення, методичні рекомендації з питань обліку платників обов'язкових внесків до Пенсійного фонду, нарахування та сплати цих внесків, порядку використання та обліку коштів Пенсійного фонду;

5) забезпечує діяльність органів Пенсійного фонду, проводить ревізії та перевірки їхньої роботи, за результатами яких уживає необхідних заходів;

6) організує професійну підготовку і підвищенню кваліфікації працівників органів Пенсійного фонду, узагальнює та поширює досвід його роботи;

7) забезпечує розроблення та впровадження автоматизованих робочих місць, автоматизовану обробку інформації в системі Пенсійного фонду; організм роботу зі створення єдиного державного банку даних про платників обов'язкових страхових внесків де Пенсійного фонду;

8) інформує громадськість про свою діяльність;

9) взаємодіє у питаннях, що підпадають під його компетенцію, з міністерствами, відомствами, органами місцевої влади, підприємствами, установами та організаціями;

10) здійснює відповідно до чинного законодавства виплату пенсій громадянам України, які переїхали на постійне проживання за кордон, а також іноземним громадянам, які постійно проживають в Україні.

Пенсійний фонд забезпечує фінансування витрат на виплату пенсії згідно з Законами України «Про пенсійне забезпечення», «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали в результаті Чорнобильської катастрофи», виплату пенсій військовослужбовцям і працівникам органів внутрішніх справ строкової служби; допомогу на дітей та інші витрати, фінансування яких згідно з чинним законодавством покладене на Пенсійний фонд. Фонд бере участь у фінансуванні державних, регіональних та обласних програм соціальної підтримки пенсіонерів, в організації міжнародного співробітництва у сфері пенсійного забезпечення.

Пенсійний фонд і його органи на місцях, обласні управління й районні відділення наділені правом вилучати у беззаперечному порядку не внесені до фонду страхові внески разом із нарахованою пенею, а також застосовувати інші санкції, зокрема накладати адміністративні стягнення (штрафи) на посадових осіб. Стабільність Пенсійного фонду весь час перебуває під загрозою. Значне число підприємств, ^установ, організацій і громадян-підприємців ухиляється від сплати страхових внесків. Це призводить до перевищення витрат фонду над доходами і вимагає дотацій з Державного бюджету та залучення банківських кредитів.

Формування бюджету ПФ

Кошти бюджету Пенсійного фонду України – основне джерело фінансування пенсійного забезпечення громадян України. В основу доходів і видатків бюджету Пенсійного фонду України покладаються основні макропоказники економічного і соціального розвитку держа­ви на плановий рік, враховуються стан виконання бюджету та зміни законодавства в поточному році.

Підприємства, установи та організації України незалежно від форм власності, а також, громадяни-підприємці, що наймають окре­мих громадян за трудовими договорами, відповідно до чинного зако­нодавства зобов'язані реєструватися в органах Пенсійного фонду як платники збору на обов'язкове державне пенсійне страхування і спла­чувати страхові внески.

Джерелами утворення бюджету Фонду передусім є збір на обов'язкове державне пенсійне страхування, що сплачують підприєм­ства, установи та організації у визначеному відсотку до фонду оплати праці, а також відрахування від заробітної плати робітників, що вста­новлені законом України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування» та деякими іншими нормативно-правовими актами України, добровільні внески підприємств, організацій населення, над­ходження коштів за рахунок зменшення недоїмки із збору на обов'язкове державне пенсійне страхування, кошти банків за корис­тування тимчасово вільними коштами Пенсійного фонду, відшкоду­вання Державного бюджету, місцевих бюджетів, кошти Фонду для здійснення заходів щодо ліквідації наслідків Чорнобильської катаст­рофи та соціального захисту населення, кошти Фонду сприяння за­йнятості населення та інші надходження.

Основним джерелом надходження коштів до бюджету Пенсій­ного фонду України є збір на обов'язкове державне пенсійне страху­вання.

Платниками збору на обов’язкове державне пенсійне страхування є:

- суб’єкти підприємницької діяльності всіх форм власності, їх об’єднання, бюджетні, громадські, та інші установи та організації, об’єднання громадян та інші юридичні особи, а також фізичні особи-суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників;

- філії, відділення та інші відокремлені підрозділи платників податку, що не мають статусу юридичної особи і розташовані на території іншої, ніж платник збору, територіальної громади;

- фізичні особи – суб'єкти підприємницької діяльності, які не викори­стовують працю найманих працівників, а також адвокати, їх поміч­ники, приватні нотаріуси, інші особи, які не є суб'єктами підприєм­ницької діяльності і займаються діяльністю, пов'язаною з одержан­ням доходу;

- фізичні особи, які працюють на умовах трудового договору (конт­ракту), та фізичні особи, які виконують роботи (послуги) згідно з цивільно-правовими договорами, у тому числі члени творчих спі­лок, творчі працівники, які не є членами творчих спілок тощо;

- юридичні та фізичні особи, що здійснюють операції з купівлі-продажу валют;

- суб'єкти підприємницької діяльності, які здійснюють торгівлю ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини й дорого­цінного каміння;

- юридичні та фізичні особи при відчуженні легкових автомобілів, крім легкових автомобілів, якими забезпечуються інваліди, та тих автомобілів, які переходять у власність спадкоємцям за законом.

- суб'єкти підприємницької діяльності (у тому числі нерезиденти) – виробники та імпортери тютюнових виробів;

- підприємства, установи та організації незалежно від форм власності та фізичні особи, які придбають нерухоме майно, за винятком дер­жавних підприємств, установ і організацій, що придбають нерухоме майно за рахунок бюджетних коштів, установ та організацій іно­земних держав, що користуються імунітетами і привілеями згідно з законами та міжнародними договорами України, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, а також громадяни, які придбають житло і перебувають у черзі на одержан­ня житла або придбають житло вперше;

- підприємства, установи та організації, фізичні особи, які користу­ються послугами стільникового рухомого зв'язку, а також операто­ри цього зв'язку, які надають свої послуги безоплатно. При цьому збір на обов'язкове державне пенсійне страхування не сплачується, якщо послугами стільникового зв'язку користуються річкові, морські, повітряні, космічні транспортні засоби, засоби наземного технологічного транспорту (у тому числі, таксі), що мають стаціонарно-вбудоване обладнання радіозв'язку, радіонавігації та радіо­астрономії, яке не може бути відокремлено від таких засобів без втрати його технологічних або експлуатаційних якостей чи харак­теристик.

Рівні та види ПФ

Пенсійна система України є трирівневою.

Перший рівень функціонує за участі Пенсійного фонду України. Його призначення – фінансувати виплату державних пенсій застрахованим особам, які щоб набути права на пенсійні виплати, повинні обов'язкового сплачувати пенсійні внески із одержаного доходу.

За допомогою другого рівня розмір пенсійних виплат збільшується за рахунок інвестиційного доходу. З цією метою створений Накопичувальний фонд, в якому майбутні пенсіонери відкривають індивідуальні пенсійні рахунки. На ці рахунки надходить частина обов'язкових пенсійних внесків застрахованих осіб. Компанії, спеціально вповноважені на управління пенсійними активами, несуть відповідальність за їх ефективне інвестування в різні сфери діяльності. Діяльність таких компаній ліцензується, а напрямки вкладення коштів визначаються законодавством. Одержати кошти можна частинами до виплат із Пенсійного фонду у разі досягнення пенсійного віку або одноразово. Застраховані особи при цьому мають переваги: можливість збільшити свою майбутню пенсію та передати пенсійні активи у спадщину. Але в Законі «Про пенсійне страхування» дата запровадження другого рівня пенсійної системи не встановлена. На думку економістів, існування другого рівня пенсійного забезпечення можливе лише через 10-13 років – саме стільки часу необхідно для виконання ряду умов, які свідчать про достатній розвиток економіки і готовності Пенсійного фонду до такої реформи.

Третій рівень – добровільне пенсійне забезпечення.

Отже, пенсійна система України з 1 січня 2004 р. має таку структуру

Недержавне пенсійне забезпечення здійснюють такі організації:

1) недержавні пенсійні фонди, укладаючи пенсійні контракти між адміністраторами пенсійних фондів та їх вкладниками;

2) страхові компанії, укладаючи договори страхування довічної пенсії, страхування ризику настання інвалідності або смерті;

3) банківські установи, укладаючи договори про відкриття пенсійних депозитних рахунків.

Недержавний пенсійний фонд є неприбутковою організацією і має право на один вид діяльності – пенсійне забезпечення. Але Закон «Про недержавне пенсійне забезпечення» дозволяє йому інвестувати свої активи для отримання доходу на користь учасників фонду, для поповнення пенсійних накопичень. Інвестиційну політику фонду визначають в інвестиційній декларації, а втілює її в життя компанія з управління активами фонду, інвестуючи в цінні папери, погашення та отримання доходу за якими гарантовано державою, органами місцевого самоврядування або третіми особами, в акції та облігації українських емітентів; в цінні папери та облігації з урахуванням рейтингу зовнішнього боргу; а також розміщуючи кошти на депозитних банківських рахунках. Прибуток (збиток) від зазначених операцій розподіляють між учасниками пропорційно сумам на їх індивідуальних пенсійних рахунках, облікованим.

Список використаних джерел

Постанова КМУ від 28. 01. 92 р. “Про затвердження Положення про Пенсійний фонд України”.

Інструкція про порядок сплати і обліку страхових та інших внесків підприємств, установ, організацій і громадян до Пенсійного фонду України від 26. 03. 92 р.

ЗУ від 05. 11. 91 р., “Про пенсійне забезпечення”.

Васильченко В. С. Державні фонди України. Підручник – 2005 р. ст. 37-64.