Сутність управлінського консультування

 

1. Суть і завдання управлінського консультування

2. Методи і засоби управлінського консультування

3. Розвиток управлінського консультування на сучасному етапі

Список використаної літератури

 

 

Місце і роль консалтингових організацій у забезпеченні розвитку підприємництва визначаються, перш за все, самою природою консалтингу, для з’ясування якої треба насамперед уявляти принципову різницю між консультуванням і консалтингом. Слід знати, що консультування – це є навчання і допомога порадами, а консалтинг – допомога у вирішенні проблем замовника. Тобто консалтинг виступає як комплексна послуга з проведення діагностики та лікування бізнесу. На практиці це передбачає такі етапи:

збір загальної інформації про бізнес;

виявлення симптомів захворювання чи ускладнення;

з’ясування проблем, тобто основних “слабких місць”, що створюють симптоми “хвороби” бізнесу і знижують його ефективність;

пошук альтернативних рішень, що ведуть до усунення проблем та супутніх симптомів;

розробка та впровадження рекомендацій щодо покращення ситуації.

Уявленню про природу консалтингу сприяє також пошук відповіді на запитання: “Чому користуються послугами консультантів? ” Тому що консультанти мають деякі якості, яких немає в інших.

Це, в першу, чергу:

особливі професійні знання та навички;

здібність надати інтенсивну професійну допомогу;

неупереджений погляд на проблему з іншого боку;

володіння технологією обґрунтування рішень, прийнятих керівництвом;

здійснення навчання шляхом консультування.

Отже, консалтинг має свій предмет діяльності, свої специфічні технології, а також своїх фахівців, які, у свою чергу, повинні мати високий рівень професіоналізму.

До основних критеріїв професіоналізму консультанта можна віднести такі:

здібності до діагнозу, аналізу, синтезу;

дуже розвинене уявлення;

чесність та цілісність;

надзвичайну комунікаційну майстерність (усну та писемну) ;

здібність встановлювати продуктивні стосунки з іншими;

щире прагнення навчати, тренувати та допомагати іншим;

здібність бачити картину в цілому;

бажання розвивати нові методи дослідження та навчання;

ентузіазм та завзятість.

Спираючись на ці особисті та професійні якості, бізнес-консультант надає суттєву практичну допомогу підприємцям і менеджерам щодо вирішення широкого кола питань з покращення системи управління підприємством або організацією. Окреслимо коло цих питань, згрупувавши їх у сім блоків. Основними завданнями консалтингу є такі:

надання інформації клієнту;

проведення діагностики проблем, що турбують клієнта;

розробка рекомендацій, що ґрунтуються на професійному діагнозі стану бізнесу;

надання допомоги в реалізації рекомендацій;

створення атмосфери одностайності та обов’язковості стосовно прийнятого керівництвом рішення;

сприяння підвищенню кваліфікації клієнта;

суттєве поліпшення ефективності роботи організації.

Наведемо стислу розшифровку деяких із зазначених завдань.

Надання інформації клієнту. Однією з найважливіших потреб підприємця є потреба в актуальній та надійній інформації. Величезний обсяг і різноманітність інформації часто роблять цю проблему “непідйомною” для майже завжди перевантаженого бізнесмена. Тому її вирішення буде доцільніше передати консультантам, які спроможні не тільки відслідковувати нові “хвилі” в інформаційному просторі, але й надавати споживачеві інформацію в належній формі. На таку форму класифікації інформації існує дуже великий попит (табл. 1).

Таблиця 1

Структура необхідної бізнес-інформації

Загальна

ринкова інформація1. Перспективи розвитку галузі

2. Становище на ринку кредитів

3. Демографічна і соціологічна інформація тощо

4. Стан фондового ринку

Інформація

про споживачівВизначення головних споживачів

Перспективи їх розвитку

Визначення кола осіб, які чинять вплив на прийняття рішень

Виявлення потенційних споживачів тощо

Інформація

про конкурентівПерспективи розвитку виробничих фондів

Зусилля щодо підвищення кваліфікації персоналу

Заходи щодо підвищення мотивації персоналу

Політика у сфері ціноутворення тощо

Інформація

про постачальниківПерспективи розвитку ринку техніки та обладнання

Нове на ринку сучасних технологій

Новини ринку сировини, палива тощо

Інформація щодо

державного

регулюванняЗміни в оподаткуванні

Нове у в бухгалтерському обліку та звітності

Зміни у митному законодавстві тощо

 

Проведення діагностики проблем, що турбують клієнта. Уся складність бізнес-діагностики полягає в тому, що дуже часто справжня проблема є прихованою серед багатьох симптомів та інших проблем. Тому треба мати певні навички і досвід для їхнього вірного визначення та класифікування. Але насамперед важливо мати чітке уявлення про існуючі розбіжності між симптомами і проблемами. Симптоми – це є ознаки, показники наявності проблеми. Вони як індикатори висвітлюють не саму проблему, а лише її присутність. Наприклад, падіння товарообігу компанії, скарги покупців, незадоволеність працівників тощо. Проблеми – це є вже глибинні слабкості компанії: низька якість її товарів, незадовільне сервісне обслуговування тощо. Необхідно також визначити певну ієрархію проблем, щоби прозирнути до самої суті.

 

 

Для проведення ефективної діагностики доцільно використовувати наступні засоби (табл. 2) :

Таблиця 2

Основні методи ефективної діагностики бізнесу

Аналіз документації

організаціїАнкетування

та опитування працівниківІнтерв'ювання

менеджерів

1. Вивчення планової

та звітної документації

2. Аналіз внутрішніх

нормативів і стандартів

3. Аналіз скарг споживачів тощо1. Оціночне опитування

з метою виявлення став-лення до існуючої сис-теми управління

2. Опитування з метою

виявлення ініціатив і про-позицій тощо1. Фронтальне інтерв'ю-вання з метою вивчення загального стану системи управління

2. Тематичне інтерв'ю-вання з метою поглибле-ного аналізу стану справ

 

Розробка рекомендацій, які грунтуються на професійному діагнозі стану бізнесу. Проведена діагностика надає достатній матеріал для аналізу проблем, що турбують клієнта, але фактично є лише підготовчою роботою для формування ефективних рекомендацій щодо вирішення цих проблем. При цьому справжнє мистецтво бізнес-консультанта полягає у вмінні відібрати з багатьох альтернативних варіантів найоптимальніший і запропонувати його для вирішення проблем. Найчастійше рекомендації виступають у розробці програми конкретних дій з вирішення тієї чи іншої проблеми. Прикладом такого документа може бути типова антикризова програма (табл. 3).

Таблиця 3

Антикризова програма підприємства

Зміст діяльностіТермін виконанняВідпові-дальністьРесурси

Розробка оновленої загальної стратегії

Формування ефективної маркетингової стратегії

Стратегія оновлення продукції

Розробка сучасної кадрової стратегії

Вдосконалення фінансової стратегії

 

Надання допомоги в реалізації рекомендацій. Принциповим моментом у консалтинговій діяльності є те, що після розробки рекомендацій слідує етап впровадження. Більш того, на практиці розробка рекомендацій та їх впровадження здійснюються майже одночасно. Тобто використовується така багатоітераційна технологія: всі пропозиції проходять апробацію, до них вносяться поправки, вони стають конкретнішими. Потім – знову фаза перевірки практикою з наступним корегуванням рекомендацій. У реальному консалтингу часто використовується певний алгоритм розробки та впровадження рекомендацій (рис. 1).

 

Рис. 1. Алгоритм розробки та впровадження рекомендацій

Сприяння підвищенню кваліфікації клієнта. Це ще одна характерна риса і ознака консалтингу. На практиці розробка рекомендацій та їх впровадження відбуваються паралельно з проведенням тренінгів, семінарів, нарад з керівництвом, адже без цієї освітньої підтримки сам процес вирішення проблем підприємства суттєво гальмується і ускладнюється.

Природно, що програма тренінгового циклу формується залежно від проблем, які розв’язуються. Але при вирішенні проблем малих підприємств, що створені нещодавно або ще тільки створюються, можна запропонувати навчальний план, який використовується протягом багатьох років і довів свою ефективність.

У тренінгів багато переваг, але варто вказати одну, на наш погляд, суттєву. Крім безпосерднього підвищення кваліфікації підприємців, вони в подальшому дають їм змогу самостійно організовувати навчання своїх підлеглих за аналогічною технологією (табл. 4) :

 

Таблиця 4

Навчальний план тренінгового циклу

“Сприяння розвитку малого бізнесу” (приклад) 

Назва тренінгуКількість годин

Правові аспекти соціальної роботи4

Маркетингові аспекти діяльності соціальної служби8

Проблеми створення команди та мотивації персоналу8

Бізнес-планування в організації12

Цикл формування портфеля замовлень8

Разом40

 

 

У діяльності консалтингових фірм важливе місце посідають такі напрямки, як видання актуальних методичних та довідникових матеріалів, сприяння участі малих та середніх підприємств у міжнародних проектах і тендерах, а також допомога в отриманні кредитів та грантів.

Таким чином, консалтингові компанії відіграють важливу роль у розвитку бізнесу загалом. Але все більшого значення набуває консалтингова допомога для малого підприємництва. Фірми, де є відносно невеликий штат працівників і менеджерів, не можуть мати потужних маркетингових відділів, кадрових служб та служб аудиту, відділів розвитку та досліджень тощо. Природно, що у такому разі вони особливо потребують допомоги з боку професійних зовнішніх консультантів. Такі послуги можуть надаватися в розробці системи маркетингового планування, формуванні сучасної моделі мотивації персоналу, при створенні антикризових програм тощо. Але основне призначення консалтингу для малого та середнього підприємництва – допомогти керівникам уникнути типових помилок в управлінні, що має забезпечити завчасне запобігання невиправданих витрат і збитків, що, як правило, в декілька разів перевищують оплату послуг консультантів.

Так, наприклад, штрафні санкції для більшості господарюючих суб’єктів у 5-10 разів більші, ніж вартість аудиторської перевірки, тому маржа (різниця) між потенційними збитками і ціною консалтингових послуг забезпечує існування консалтингового бізнесу і є консолідованим показником його ефективності.

Серед основних помилок керівників малих та середніх підприємств особливо небезпечними для існування бізнесу є:

ігнорування стратегічного менеджменту;

помилки в оцінці розміру ринку соціальних послуг і майбутніх доходів;

прорахунки у формуванні управлінської команди;

невірне визначення витрат на реалізацію бізнес-проектів;

помилки у створенні механізму фінансового менеджменту;

економія на рекламі та представницьких витратах;

економія на послугах професійних консультантів.

Основою такого прорахунку, як економія на послугах професійних консультантів, виступає ціла низка чинників:

занадто висока самовпевненість керівників;

недовіра до всіляких порад з боку зовнішніх експертів;

комплекс “вузького” фахівця: “Хто знає мою справу краще, ніж я?! ”;

недостатня кваліфікація деяких консультантів.

Однак поступово у свідомості керівників все більш зміцнюється думка, що кожен робить свою справу на своєму місці. Підприємець, як правило, добре уявляє технічний бік свого бізнесу, однак вирішення всіх питань, пов’язаних з розробкою загальної стратегії, формуванням бізнес-плану, підготовкою маркетингового плану і рекламної програми, дуже бажано доручити консультантам-професіоналам.

 

 

Карамушка Л. М. Основи психолого-управлінського консультування. – К. : МАУП, 2002. – 136 с.

Коростельов В. А. Управлінське консультування: навч. пос. – К. : МАУП, 2003. – 104 с.

Посадский А. П. Основы консалтинга. – М. : ГУВШЭ, 1999. – 176 с.