Світоглядна позиція диякона А. Кураєва

Актуальність теми дослідження. Андрій В'ячеславович Кураєв – російський громадський і церковний діяч, письменник, місіонер. Протодиякон Російської православної церкви Московського патріархату, професор Московської духовної семінарії. Старший науковий співробітник катедри філософії релігії та релігієзнавства філософського факультету МДУ, клірик храму архангела Михайла в Тропарьові. А. Кураєв – автор кількох десятків книг, серед яких – богословський аналіз «Майстра і Маргарити» Булгакова, «Гаррі Поттер в Церкві: між анатемою та усмішкою».

Як вважає Антуан Аржаковський «Отець-диякон Андрій Кураєв представляє ту гілку в Російській Церкві, яка розуміє, що настав час, щоб католики і православні разом працювали для євангелізації суспільства, яке після панування комуністичного режиму здебільшого секуляризоване. А тим, які прийняли хрещення, бракує відповідних знань релігії та традиції, до якої вони належать. Тому потрібно працювати разом, щоб нести благу вість сучасній європейській спільноті».

Творчість і діяльність Андрія Кураєва викликають різні оцінки: від нагород за місіонерську діяльність і зусилля в справі єднання, солідарності та терпимості до звинувачення в розпалюванні міжетнічних і міжрелігійних конфліктів і негативних оцінок з боку представників як православ'я, так і інших конфесій, однак слід відмітити, що його позиція щодо національно-історичних проблем викликає різку критику у переважної більшості соціуму. У цьому контексті позиція диякона Кураєва зрозуміла: він – громадянин пост-імперської держави, що ностальгує за «великим минулим», і постімперської Церкви, яка гордиться тим, що при розвалі імперії змогла зберегти свою структуру. Тільки ось цікаво – невже між владивостокцями, казанцями, грозненцями, москвичами, пітерцями і білгородцями, наприклад, більше загального, ніж між львів’янами і луганцями? Чому в Росії одна державна мова і одна політична нація – «росіяни», а в Україні, на думку Кураєва, – «це рішуче неможливо».

Злободенність і гострота в котрий раз піднятих А. Кураєвим проблем та його нестандартних поглядів на можливість і шляхи їх розв’язання, і зумовлюють актуальність теми дослідження.

Мета роботи передбачає різносторонній аналіз філософської, релігійної та історичної позиції А. Кураєва, визначення достовірності і актуальності його творів та висловлювань.

Об’єкт дослідження – публічні виступи протодиякона РПЦ Андрія Кураєва у різних засобах мас-медіа.

Предмет дослідження – світоглядні засади сприйняття і осмислення А. Кураєвим ключових релігійних та історико-соціальних проблем.

Відповідно до об’єкта, предмета і мети роботи необхідно визначити ряд її завдань:

• проаналізувати проблематику співвідношення національно-релігійних питань у виступах А. Кураєва;
• дати характеристику позиції А. Кураєва щодо України як Малоросії;
• провести аналіз ролі церковної інквізиції за А. Кураєвим;
• охарактеризувати і проаналізувати офіційні висловлювання А. Кураєва на адресу Української православної церкви Київського патріархату.

Методологічна база виконання дослідження передбачає застосування ряду методів, зокрема, аналітичного (аналіз виступів, лекцій, підручника А. Кураєва), синтетичного (формулювання узагальнень), компаративного (порівняння з сучасною загальноприйнятою культурно-науковою парадигмою), сукупності історичних методів (для складання уявлення про достовірність використовуваних А. Кураєвим фактів) та інших.

Структура роботи зумовлена її метою і завданнями, і передбачає вступ, два розділи, висновки і список використаних джерел, при цьому загальний обсяг роботи склав 37 сторінок.