Система організації методичної роботи викладачів в гірничому коледжі державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет»

 

Метою даної роботи є дослідження системного підходу до організації методичної роботи в ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації. Викладено історію появи та розвитку методичної роботи в навчальних закладах. Визначено сутність методичної роботи, її принципи, завдання, складові, методологічні та організаційні основи системного підходу до організації методичної роботи в ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації. Описано систему організації методичної роботи в Гірничому коледжі Державного вищого навчального закладу «Криворізький національний університет». Дана робота може бути корисною методистам та викладачам ВНЗ І-ІІ рівнів акредитації. Ключові слова: система, методична робота, педагогічна майстерність, самоосвіта, самореалізація.

Постановка проблеми у загальному вигляді. На сучасному етапі головним чинником економічного та соціального розвитку суспільства стають інтелектуальні й творчі ресурси людини, висуваються підвищені вимоги до її особистих професійних якостей.

Кардинальні зміни в суспільстві диктують необхідність оновлення сфери освіти, яка має забезпечувати розвиток творчих здібностей і навичок самостійного наукового пізнання, підготовку кваліфікованих кадрів, здатних до творчої праці та професійного розвитку, освоєння та впровадження інноваційних, інформаційних технологій, конкурентоздатних на ринку праці, створення умов для розвитку обдарованих дітей та молоді [3, с. 125].

Аналіз останніх досліджень і публікацій, в яких започатковано розв’язання даної проблеми. Успішна реалізація державних стандартів освіти та впровадження інформаційно-комунікаційних технологій залежить головним чином від викладача, його компетентності, ерудиції, уміння володіти найсучаснішими формами й методиками організації навчально-виховного процесу.

Відтак, він має постійно підвищувати фаховий рівень і вдосконалювати педагогічну майстерність.

Методична робота, як напрям у педагогіці, навчальних закладів з'явилася в кінці XIX сто¬ліття, коли суспільство усвідомило необхідність зміни традиційних підходів до розуміння сутності методичної роботи, яка зорієнтована на важливі, актуальні, проте вузько прагматичні задачі професійного зростання спеціаліста, що значно спрощувало її можливості в сфері впливу на особистісне становлення суб'єктів методичної роботи. Не випадкового методична робота отримала більш широке поширення в навчальних закладах інноваційного типу. Разом з тим, аналіз існуючої практики, показує, що навчальні заклади не повною мірою використовують її потенціал як фактор особистісно-професійного становлення педагога.

Загальні та специфічні особливості методичної роботи педагога почали досліджуватись у XVII – на початку XX століття П. Ф. Каптеревим, Я. А. Коменським, І. Г. Песталоцці, К. Д. Ушинським, С. Т. Шацьким, які вбачали основні завдання методичної роботи в створенні методів і методик на основі знань предмета, з врахуванням вікових особливостей студентів.

Різні аспекти організації науково-методичної роботи висвітлюють у своїх наукових працях Ю. К. Бабанський, Н. М. Ващенко, Г. С. Дани¬лова, І. П. Жерносек, А. М. Зевіна, І. А. Зязюн, А. М. Єрмола, С. В. Крисюк, М. Ю. Красовський, 0. М. Моїсеєв, М. М. Поташник, Б. Л. Тевлін, Т. І. Шамова та ін.

Напрямки та зміст науково-методичної роботи з педагогічними кадрами розкривають А. М. Зєві- на, О. М. Моїсеєв, М. М. Поташник, І. П. Жерносек.

Технології організації методичної роботи представлені в науково-методичних посібниках Ю. К. Бабанського, М. М. Гіоташника, А. М. Єрмо- ли, О. М. Василенко, Б. Л. Тевліна, О. Л. Сидоренка.

Форми організації методичної роботи пода¬ні у працях І. М. Курдюмової, С. В. Крисюка,1. П. Жерносека, Б. Л. Тевліна.

Підходи до розуміння змісту нових форм ме¬тодичної роботи були розкриті у дослідженнях Ю. К. Бабанського, С. Ж. Гончарової, Т. Ф. Єсен- кової, Л. П. Ільєнко, Н. В. Нємової, В. П. Симонова, Н. М. Полевіної, М. М. Поташника, Г. В. Юдакової.

Вивчення історії зародження, становлення та розвитку організаційних форм і змісту методичної роботи з педагогічними працівниками в Україні засвідчує, що їх поява була викликана реальними потребами вдосконалення професійної майстерності викладача. Поняття «методист», «методична робота», «методична служба» з’явилися понад сто років тому – на початку XX ст., хоча значно раніше, починаючи від 1857 р., відповідно до статутних вимог при кожній гімназії створювали педагогічні ради, які були покликані сприяти зростанню професійного рівня вчителів.

Видатний педагог К. Ушинський у своїх працях звертав увагу на велике значення педагогічної та методичної підготовки вчителів, вважаючи, що педагогічні знання потрібні вчителю для розвитку розумових здібностей дітей.

Видатний хірург і просвітитель М. Пирогов як попечитель Одеського, а згодом і Київського навчального округу сформулював вимоги до належної підготовки та перепідготовки вчителів і вихователів, які повинні завжди дбати про під-вищення свого методичного рівня, обмінюватись досвідом роботи. Для підвищення педагогічної майстерності вчителів Пирогов запровадив взаємні відвідування уроків і обмін досвідом.

Так методична робота поступово починає супроводжувати педагогічну практику.

Методична робота в сучасному навчальному закладі – це дійсно цілісна система, компоненти якої тісно взаємопов'язані та ґрунтуються на досягненнях науки й передового педагогічного досвіду, спрямовані на підвищення кваліфікації та професійної майстерності кожного викладача і колективу в цілому. Ефективна організація методичної роботи при використанні інноваційних методів і технологій, неможлива без системності.

Міжнародна комісія з освіти в XXI столітті дійшла висновку, що майбутній прогрес людства залежить не стільки від економічного росту, скільки від рівня розвитку особистості. ЮНЕСКО пропонує перейти від класичного поняття «людські ресурси» до