Система соціального захисту у Великобританії

У Великобританії загалом виділяють чотири сектори в системі соціальної опіки і допомоги: неформальний сектор сім’ї, друзів і сусідів, волонтерський або незалежний сектор, де свій посильний вклад вносять неоплачувані волонтери і групи самодопомоги, часто також великі некомерційні агентства з питань соціальної опіки, державний сектор, переважно регіональні і місцеві урядові відомства і агентства, які наймають соціальних працівників і інші групи оплачуваного персоналу, а також комерційний сектор, де послуги опіки надаються з метою отримання прибутку, який далі розподіляється між персоналом або власниками.

Друга ключова особливість системи соціального захисту Великобританії є її конкретні функції: надання опіки і піклування, підтримки, захист (дітей, людей похилого віку і людей з різним типом недієздатності), регулювання, стимулювання і координація, соціальний контроль, який включає посилення суспільних норм, правил і процедур. Наприклад, поведінку молодих правопорушників і деяких розумово хворих людей можна розглядати не тільки з точки зору їх власних інтересів, а як загрозу іншим людям, тому в багатьох країнах функція соціальної опіки полягає в забезпеченні як опіки, так і контролю за цими індивідами. Однак, це не є універсальним твердженням, і деякі фахівці переконують, що соціальний контроль не є частиною соціальної системи. Соціальна інтеграція передбачає, що деякі групи громадян, як, наприклад, бідні люди, люди з етнічних груп та люди з недієздатністю часто зазнають соціального виключення (exclusion), тобто заперечуються їх повні права на громадянство в їх суспільствах. Соціальне опікування є одною, але не єдиною суспільною системою, функцією якої є допомогти досягнути кращої інтеграції суспільно виключених груп.

Система соціального захисту Великобританії є інерційною і важко сприймає інновації, однак залишається однією з найкращих як у Європі, так і у світі.