Система соціальної роботи з сім'єю

Актуальність теми дослідження обумовлена необхідністю осмислення проблем соціальної роботи з сім’єю, пов'язаних зі зміною соціально-економічних установок і кризових ситуацій у різних сферах життя суспільства, які виникли в ході демократичних реформ. Зростаюча аморальність у країні поставила перед педагогами завдання педагогізації домашнього середовища, у якому розвивається особистість майбутнього школяра, завдання створення єдиного педагогічно доцільного впливу на нього сім’ї і освітньої установи, залучення батьків до цілеспрямованого процесу виховної роботи, яка будується у тісній взаємодії з сім’єю, створюючи при цьому єдине виховне середовище і може гарантувати можливість досягнення легкої і адекватної соціалізації і адаптації дитини. Аналіз і розгляд цих проблем дозволить оптимізувати засоби і форми соціалізації дітей в умовах демократичного відновлення суспільства. 

Сучасне суспільство характеризується наявністю динамічних тенденцій, постійною зміною сфер діяльності, ускладненням структур і відповідних форм свідомості і соціальних алгоритмів. Разом з тим воно є перманентним: протиріччя між новими тенденціями соціального розвитку і культурних еталонів, зразками, які фіксують минулий досвід, постійно дестабілізують соціум, вносять перешкоди у його функціонування. Звідси випливають нові вимоги до освіти: зміст, переданий в освітніх системах, повинен підготувати людину до життя і діяльності у нових ситуаціях. Освіта повинна забезпечити підготовку до майбутньої техногенної, інформаційно-обслуговуючої, соціокультурної діяльності, відмінної від минулого, сформувати здатність і можливість реалізувати не просто корисні дії, а насамперед самого себе, свою сутність, бути суб'єктом власного розвитку у контексті сукупної соціальної діяльності. 

Джерельна база. Роль сім’ї є предметом уваги у всіх історично сформованих соціально-педагогічних системах (Я.А. Каменський, К.Д. Ушинський, П.Ф. Каптєрев та ін.). Різні аспекти соціалізації з врахуванням макро-, мікро- і мезофакторів одержали відбиття у роботах С.А. Рубінштейна, Л.С. Виготського, П.П. Блонського, СТ. Шацького, A.C. Макаренко. Особливості соціалізації дитини з раннього віку залежить від регіональних умов, традицій і звичаїв, що обгрунтовується в останні десятиліття в роботах Г.Н. Волкова, Н.Д. Нікандрова, E.H. Шиянова, P.M. Гранкіної та ін. Як показали їх дослідження, зниження морального клімату в сім’ї і суспільстві приведе до невміння і небажання брати на себе відповідальність уже з дитинства (К.А. Клімова, Н.Е. Михайленко). 

Мета дослідження – форм і методів соціальної роботи з сім’ю. 

Об'єкт дослідження – сім’я як об’єкт соціальної та соціально-педагогічної роботи.

Предмет дослідження – напрямки, шляхи, форми і технології соціальної роботи з сім’єю. 

Відповідно до мети, об’єкта і предмета дослідження встановлено наступні його завдання:

1) окреслити поняття, функції та особливості сім’ї в соціальній роботі;

2) визначити форми і методи соціальної роботи з сім’єю;

3) дослідити дитячо-батьківські взаємини в сім’ї і розробити соціально-педагогічну програму їх корекції.

Методологія дослідження. Для вирішення поставлених у роботі завдань був використаний наступний комплекс методів: аналіз соціологічної, психологічної, педагогічної і науково-методичної літератури з проблеми дослідження, синтез одержаних матеріалів, вивчення і узагальнення педагогічного досвіду роботи фахівців освітніх установ по співробітництву з сім’ями вихованців; експериментальні - спостереження, бесіда, анкетування і тестування, констатуючий експеримент і якісний імовірносно-статистичний аналіз його результатів. 

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновку, списку використаної літератури і додатків.