Технологічна за напрямом підготовки на базі ПГРУ ПАТ КБ “ПриватБанк”

Меморіальний ордер - розрахунковий документ, який складається за ініціативою банку для оформлення операцій зі списання коштів з рахунка платника внутрішньобанківських операцій відповідно до нормативно-правових актів НБУ.

Платіжне доручення - це письмове розпорядження клієнта банку, який його обслуговує, на перерахування відповідної суми грошових коштів зі свого рахунка. Шодо приємства можуть надавати банкам платіжні доручення на перерахування коштів з поточних рахунків протягом 10 календарних днів після дня їх заповнення.

Платіжна вимога-доручення - це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин: верхньої і нижньої. Верхня частина вимоги-доручення оформлюється одержувачем коштів відповідно до вимог щодо заповнення реквізитів розрахункових документів і передається безпосередньо платнику не менш ніж у двох примірниках. У разі згоди оплатити вимогу-доручення платник заповнює її нижню частину відповідно до вимог чинного законодавства (від руки або із застосуванням технічних засобів - незалежно від того, як заповнена верхня частина цього розрахункового документа) і подає до банку, який його обслуговує.

Платіжні вимоги-доручення приймаються банком протягом двадцяти календарних днів з дня виписки. День заповнення платіжної вимоги-доручення не враховується.

Акредитив - це договір, який містить зобов'язання банку-емітента, за яким цей банк за дорученням клієнта (заявника акредитива) або від свого імені проти документів, які відповідають умовам акредитива, зобов'язаний здійснити платіж на користь бенефіціара або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Акредитив - це форма розрахунків, при якій банк-емітент за дорученням свого клієнта (заявника акредитива) зобов’язаний:

• виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги;
• надати повноваження іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж.

Умови та порядок проведення акредитивної форми розрахунків передбачаються у договорі між бенефіціаром і заявником акредитива.

Платіжна вимога - це документ, що містить письмове розпорядження стягувача коштів обслуговуючій його банківській установі на списання грошей з рахунка відповідальної юридичної або фізичної особи. Банк стягувача відсилає одержану платіжну вимогу (2 примірники) спецзв'язком на адресу банку платника для здійснення безакцептного списання коштів з рахунка платника на користь стягувача. Платіжні вимоги приймаються банками протягом 10 календарних днів з дня виписки.

У грошових чеках, заявах на видачу готівки, на підставі яких клієнтам видається готівка незалежно від суми, за винятком реалізації ювілейних, пам'ятних і інвестиційних монет, повинні зазначатися дані паспорта особи-одержувача або документа, що  його заміняє, назва документа, серія, номер і дата його видачі, назва установи, що видала документ.

Грошові чеки дійсні протягом 10 календарних днів від дня їхньої виписки, не враховуючи день виписки. Дата на чеку зазначається таким чином: дата і рік цифрами, місяць словом. Грошовий чек повинен містити відбиток печатки і підписи (підпис) уповноважених осіб (особи) клієнта відповідно до картки зразків підписів. Використання факсиміле не допускається.

Чекові книжки (розрахункові чеки) виготовляються на спеціальному папері та брошуруються по 10, 20 та 25 аркушів.

При здійсненні розрахунків клієнти також можуть застосовувати систему “Клієнт-банк”, яка забезпечує передачу повідомлень між клієнтом та банком, передавання розрахункових документів [5].

Отже, розрахункові операції банків відносяться до основних видів банківських операцій. Здійснення розрахункових операцій  в ПАТ КБ “ПриватБанк” можливе із застосуванням таких видів платіжних інструментів: меморіальний ордер, платіжне доручення, платіжні вимоги-доручення, акредитиви, платіжні вимоги, розрахунковий чек.

 

 

Важливим напрямом діяльності банків є касові операції. Вони полягають у прийманні готівки від клієнтів, зарахуванні її на рахунки, збереженні прийнятих коштів та видачі готівки на вимогу клієнтів. 

Касові операції виконуються відповідно до інструкції з організації емісійно-касової роботи в установах банків України, затвердженої постановою Правління Національного банку України від 07.07.94 № 129.

Операційна каса – структурний підрозділ банків, який проводить операції з касового обслуговування клієнтів. Операційна каса може включати окремі види кас, а саме: прибуткову, видаткову, вечірню, касу перерахунку. Крім цього, обов’язково створюється сховище для зберігання грошей. Як правило, основний обсяг готівки в системі комерційних банків проходить через прибутково-видаткові каси [1].

Відповідно до чинного порядку ведення касових операцій в Україні усі підприємства незалежно від форм власності зобов’язані зберігати свої кошти в установах банків. Банки укладають з підприємствами договори на касове (розрахунково-касове) обслуговування.

Касове обслуговування банком підприємств включає два основних види операцій:

• переведення в готівку платіжних коштів – списання коштів з розрахункового рахунка підприємства і видача йому відповідної суми готівкою;
• переведення готівки у безготівкові платіжні кошти – зарахування на розрахунковий рахунок коштів, отриманих від підприємства готівкою.

Установа банку забезпечує прийом готівки від підприємства і вчасне зарахування її на його рахунок. Банк організовує збір інкасаторами (якщо установі банку дозволена служба інкасації) грошової виручки підприємства в дні і години, що узгоджені з ним. 

Касове обслуговування банком підприємства є платним. Оплату послуг за касове обслуговування банк стягує, як правило, самостійно меморіальним ордером.

Підприємство щоквартально до початку кварталу, що прогнозується, надає банку заявку на касове обслуговування.

Для забезпечення поточних потреб у готівкових коштах підприємства можуть тримати певну суму готівкох грошей у власній касі в межах встановленого ліміту залишку готівки в касі.

Ліміт каси встановлюється індивідуально для кожного підприємства установою