Тенденції розвитку економіки та зовнішньої торгівлі Норвегії

Іншими формами підприємства є публічні акціонерні товариства, командитні товариства, об'єднання, кооперативи та ін

Технічні бар‘єри в торгівлі

Літерне позначення N перед товарною позицією в митному тарифі свідчить про те, що даний товар підлягає імпортного контролю. Імпортний контроль риби та морепродуктів, за винятком готових до вживання рибопродуктів в упаковці і призначених для реалізації на норвезькому внутрішньому ринку, здійснюється Контрольною інспекцією Директорату з рибальства Мінрибгоспу Норвегії. На Держінспекцію по контролю якості продуктів харчування (ГІКП) мінсільгоспу покладено функції проведення контролю усіх продтоварів і напоїв, включаючи питну воду.

Повноваження з контролю лікарських препаратів ГІКП делеговані Спеціалізованим регіональним / міжрегіональним комісіям. Що стосується кормів для тварин і насіння, то контроль їх відповідності норвезьким нормам при ввезенні на митну територію країни покладено на служби Мінсільгоспу. Всі продтовари маркуються відповідно до приписів Держінспекції з контролю якості продуктів харчування, а лікарські препарати – згідно приписом Держінспекції з контролю медикаментів. Ввезення автотранспортних засобів контролюється Госавтомобільной інспекцією. ГІКП у своїй повсякденній діяльності керується розпорядженням від 23. 12. 1993р. про маркування продуктів харчування, затвердженим міністерством охорони здоров'я і соціальних справ на підставі закону від 19. 05. 1933г.

Санітарні та фітосанітарні заходи

В таблиці 6 представлені тарифи, які регулюють санітарні та фіто санітарні заходи.

 

Таблиця 6

Податки та збори [5]

 

Торгівля сільськогосподарською продукцією (підтримка національних товаровиробників, в тому числі обсяги та види продукції, експортні субсидії)

Норвегія належить до держав, що характеризується високим рівнем підтримки агровиробництва за рахунок бюджетних коштів. Всі асигнування з держбюджету на підтримку сільського господарства складають щорічно більше 3, 3 млрд. дол (71% до вартості валової продукції сільського господарства). У той же час держава орієнтується в подальшому знизити гарантовані ціни на агропродукцію і зробити агроринок більш відкритим.

Взаємовідносини фермерів і держави регулюються щорічно укладаються Аграрними угодами, в яких партнерами уряду виступають Союз норвезьких землеробів (60 тис. членів) та Об'єднання дрібних хліборобів і найманих робітників (14 тис. членів). Ці організації підтримують тісні контакти з 16 загальнодержавними кооперативними організаціями переробної промисловості, куди також входять фермери – продуценти сировини. Як правило, фермери є членами кількох кооперативів.

Вільні економічні зони

У Норвегії виділяють п'ять економічних районів: Східний (історична провінція Естланн), Південний (Серланн), Південно-Західний (Вестланн), Центральний (Треннелаг) і Північний (Нур-Норге).

Східний район (Естланн) – це найбільш розвинута в економічному відношенні частина Норвегії. У місті Осло представлений широкий спектр промислових галузей, у тому числі металургія, машинобудування, борошномельна, поліграфічна, а також майже вся текстильна промисловість. Осло – центр суднобудування. На долю району Осло припадає близько 1/5 всіх зайнятих у промисловості країни. На північний схід від Осло знаходиться місто Сарпсборг, другий за величиною промисловий центр країни. У Скагерраку розташовані підприємства лісопильної і целюлозно-паперової промисловості, які працюють на основі місцевої сировини. З цією метою використовуються лісові ресурси басейну р. Гломма. На західному березі Осло-фіорду, на південний захід від Осло, розташовані міста, промисловість яких пов'язана з морем і переробкою морепродуктів. Це центр суднобудування Тенсберг і колишня база норвезького китобійного флоту Саннефіорд.

Південний район (Серланн) в економічному відношенні найменш розвинутий. Третина району вкрита лісами, колись тут був важливий центр торгівлі лісом. Наприкінці ХІХ ст. цю територію залишило багато населення. У наш час населення в основному зосереджене в ряді невеликих прибережних міст, які є популярними літніми курортами. Головні промислові підприємства – металургійні заводи в Крістіансунні, що випускають мідь і нікель.

У Південно-Західному районі (Вестланні) сконцентрована приблизно чверть населення країни. Між Ставангером і Крістіансунном знаходяться 12 великих фіордів. Розвиток сільського господарства обмежений через гірський рельєф фіордів і скелястих островів. Хліборобство поширене в долинах річок і ділянках терас уздовж фіордів. У цих місцях в умовах морського клімату розташовані широкі пасовища, а в деяких приморських районах – плодові сади. Порти південно-західної Норвегії, зокрема Олесунн, є базами зимового промислу оселедця. По всій території району розташовані металургійні і хімічні заводи, які використовують багаті ресурси гідроенергії. Берген є головним центром обробної промисловості району. В цьому місті і сусідніх селищах знаходяться машинобудівні, борошномельні і текстильні підприємства. З 1970-х років Ставангер, Саннес і Сула є основними центрами, в яких підтримується інфраструктура видобутку нафти і газу на шельфі Північного моря, тут знаходяться нафтопереробні підприємства.

Четвертий за значенням з числа великих економічних районів Норвегії – Західно-Центральний (Треннелаг), який прилягає до Троннхеймс-фіорду, з центром у Тронхеймі. Відносно плоска поверхня і родючі ґрунти на морських глинах сприяли розвитку хліборобства, яке виявилося конкурентоспроможним з хліборобством району Осло-фіорду. Чверть території вкрита лісами. В цьому районі розробляються родовища корисних копалин, особливо мідних руд і піритів.

Північний район (Нур-Норге) розташований більшою частиною на північ від Північного полярного кола. У ньому немає великих запасів деревини і гідроенергії, як на півночі Швеції і Фінляндії, на шельфовій зоні знаходяться найбагатші у Північній півкулі рибні ресурси. Берегова лінія має велику довжину. Рибальство, найдавніше заняття населення на півночі, і досі дуже поширене, однак все більшого значення набуває гірничовидобувна промисловість. За розвитком цієї галузі Північна Норвегія посідає провідне місце в країні. Розробляються залізорудні родовища. Видобуток залізних руд і робота на металургійному комбінаті в Му-і-Рані приваблюють у цей район переселенців з інших частин країни, однак кількість населення всього Північного району не перевищує кількості населення Осло.

Експорт: енергоносії, нафта, газ, нафтопродукти, машини й устаткування, кольорові і чорні метали, хімічні товари, судна, добрива, риба і морепродукти, целюлозно-паперові товари.

Захист прав інтелектуальної власності

Норвегія є членом Всесвітньої організації інтелектуальної власності (ВОІВ) та підписала низку міжнародних угод про права інтелектуальної власності.

Тим не менш, не є учасником Договору ВОІВ з авторського права (ДАП), Договіру ВОІВ про виконання і фонограми (ДІФ), Договіру про патентне право та Сінгапурського договору про право товарних знаків. У 2005 році Норвегія включили в своє законодавство директиву ЄС Copyright (2001/29/EC), який на думку влади відповідає ДАП і ДІФ.

 

Висновки країн-членів СОТ та Органу з огляду торгової політики

 

Представник Китаю зазначив, що Норвегія є важливим торговим партнером Китаю, і що спостерігається позитивна динаміка у торговельно-економічних відносин: співробітництво в галузі торгівлі, інвестицій і технологій.

Представник Бразилії повідомив про істотне зростання двосторонньої торгівлі з Норвегією.

Представник Нової Зеландії, зауважив щоб Секретаріат прийняв до відома доповідь Норвегії щодо продовження реформ протягом аналізованого періоду.

Представник Канади зазначив, що між країнами існують тверді і динамічні відносини в галузі торгівлі та інвестицій.

Представник Швейцарії з задоволенням відзначити, що норвезька економіка процвітає, нспостерігається істотне зростання реальних доходів з низькою інфляцією і дуже низький рівень безробіття.

Представник Європейського співтовариства зазначив, що ЄС і Норвегія налагодили кооперативні відносини.

Представник Еквадору зазначив, що Норвегія зотримала важливі вигоди від своєї участі в міжнародній торгівлі.

Представник – окрема митна територія Тайваню, Пенху, Цзіньмень і Мацзу (Китайська Тайпей) привітав Норвегію за отримані торгово-економічні успіхи і зазначив, що міжнародна торгівля відіграє ключову роль в економічному розвитку Норвегії.

Представник Сполучених Штатів зазначив, що США і Норвегії користуються давньою традицією земляцтва.

Інші представники країн – членів СОТ та Органу з огляду торгової політики відзначили вплив зовнішньої торгівлі на розвиток Норвегії.

 

 

Норвегія-країна обдарована природними ресурсами – нафтою, гідроелектроенергії, рибою, лісами і корисними копалинами – і дуже залежить від її виробництва нафти і міжнародних цін на нафту. Тільки Саудівська Аравія і Росія експортують більше нафти, ніж Норвегія. Переважаючі статті експорту по вартості – горючі матеріали (в т. ч. сира нафта, природний газ), електричний струм та інші матеріали (68, 1%). Провідними торговими партнерами Норвегії як з експорту, так і з імпорту є Німеччина, Швеція та Велика Британія, за ними слідували Данія, Нідерланди та США. Переважаючі статті експорту за вартістю – нафта і газ, готові вироби. Експортується продукція нафтопереробної і нафтохімічної, лісопереробної, електрохімічної і електрометалургійної промисловості, продовольство. Основні статті імпорту – готові вироби, продовольчі товари та сільськогосподарська сировина. Країна ввозить деякі види мінерального палива, боксити, залізну, марганцеву і хромову руду, автомобілі.

В останні роки обсяг експорту оцінюється близько 110 млрд. дол США, обсяг імпорту – близько 60 млрд. Провідні партнери по експорту: Великобританія, Німеччина, Нідерланди, Франція, США і Швеція, по імпорту – Швеція, Німеччина, Данія, Великобританія, Китай, США і Нідерланди.

 

 

1. Внешняя торговля Норвегии в 2008 г. – [електронний ресурс] – режим доступу: http://export.by/?act=s_docs&mode=view&id=9530&type=by_country&country_i...

2. Statistic Norway . – [електронний ресурс] – режим доступу: http://www.ssb.no/english/

3. Norway Facts– [електронний ресурс] – режим доступу: http://www.phrasebase.com/countries/norway/

4. Statistics Norway - [електронний ресурс] – режим доступу: en.wikipedia.org/wiki/Statistics_Norway

5. Trade Policy Review Body - Trade Policy Review - Report by the Secretariat - Norway - Revision[електронний ресурс] – режим доступу: http://www.wto.org/english/tratop_e/tpr_e/tp_rep_e.htm

6. Норвегия в фактах и цифрах 2011- [електронний ресурс] – режим доступу: http://www.ssb.no/english/subjects/00/minifakta_en/ru/

7. Норвегия в цифрах [електронний ресурс] – режим доступу: http://www.virtualguide.ru/Norway/statistika.htm

8. WTO Statistics [електронний ресурс] – режим доступу: http://www.wto.org/english/res_e/statis_e/statis_e.htm

 

Додатки

 

Додаток 1

 

Експорт за товарними групами (дол. США, %) [8]

 

Додаток 2

 

Імпорт за товарними групами (млн. дол. США, %) [8]