Тенденції розвитку соціальної доктрини протестантизму

Актуальність теми дослідження. Розвиток світового суспільства на початку ХХІ ст. супроводжується економічними і технологічними інноваціями, політич-ними й ідеологічними трансформаціями, культурними і духовними перемінами. Глобальні світові процеси істотно впливають на формування світосприйняття і світорозуміння людського суспільства загалом і кожної особистості зокрема. Не стояли осторонь цих процесів і церкви, насамперед, протестантські.

Реформація в Європі викликала потребу сформувати соціальну етику у відповідності з “духом капіталізму”. Вироблені ідеологами протестантизму нові етичні цінності сприяли “прориву” системи традиційних релігійних уявлень про сенс людського життя і роль в них економічних чинників. Соціально-етична доктрина протестантизму стимулювала психологічний імпульс, який виникав внаслідок ставлення до своєї праці як до “покликання” і до найнадійнішого, зрештою, часто єдиного засобу переконатися у “власній обраності”. 

Сьогодні відбуваються радикальні зміни у моральному богослов’ї церков, яке дедалі очевидніше трансформується у соціальному самовираженні. У соціальному вченні протестантизму все більше посилюється тенденція до гуманізації суспільних процесів, наголошується на створенні належних умов для всебічного розвитку людської особистості як унікальної цінності. По суті, ідеї й інновації, акумульовані в соціальному вченні протестантів, виходять за межі власне церковної доктрини, постають як соціально важливі орієнтири вирішення загальнолюдських проблем сучасності.

В українських умовах становлення ринкової економіки, будівництва соціальної держави, формування громадянського суспільства, не менш важливим, а, можливо, визначальним чинником є зміцнення соціально-етичної основи суспільства, морального здоров’я нації, гуманізація всіх сфер суспільних відносин. Такі поняття й категорії соціально-етичного вчення церкви, зокрема протестантської, як сакралізація підприємницької діяльності, продуктивності праці й послуг, партнерства, з урахуванням української національної традиції і ментальності українців, очевидно, можуть бути корисними в процесі соціалізації державної політики й демократизації та гуманізації суспільства. Осмислення явищ і тенденцій, які покладені в основу соціально-етичного вчення протестантизму, має безпосереднє відношення до сучасного періоду розвитку України, що і зумовлює актуальність теми дослідження.

Стан дослідження проблеми. Проблемі еволюції протестантизму в Україні присвячено досить багато досліджень, зокрема, Н. Дудар [3], І. Любащенко [10], Ю. Решетнікова [14], П.Л. Яроцького [6, 22] та ін. Дослідженням розвитку доктринальних аспектів в контексті дослідження займалися В. Єленський [4], Н. Г. Каралаш [8], Д.В. Миронович [11] та інші.

Мета дослідження – комплексне вивчення тенденцій розвитку і конфесій-них особливостей сучасного соціально-етичного вчення протестантизму в українських реаліях.

Досягнення поставленої мети вимагає вирішення наступних завдань:

• з’ясувати структуру і догматичні особливості протестанських церков в Україні;
• визначити специфіку соціально-етичного спрямування протестантизму;
• дослідити динаміку соціальних процесів українських протестанських громад;
• проаналізувати культурно-духовні тенденції розвитку протестантизму в Україні;
• спрогнозувати перспективи розвитку соціально-етичного вчення протестанських церков в Україні.

Предмет дослідження – феномен соціально-етичного вчення протестантизму.

Об’єкт дослідження – витоки, етапи, тенденції розвитку, особливості соціально-етичного вчення протестантизму в Україні.

Методи дослідження. Розкриття теми вимагало вивчення джерельного матеріалу, який стосується соціально-етичної проблематики протестантизму. Метод систематизації із залученням аналітично-синтетичного методу використовувався при дослідженні тенденцій розвитку конфесійних особливостей соціального вчення. З емпіричних методів використано джерельний метод дослідження біблійних текстів, праць протестантських теологів і філософів.

Структура роботи зумовлена логікою проблеми, метою і завданнями дослідження. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел.