Туристичний потенціал та перспективи розвитку туризму в Польщі

Незважаючи на це, з 1950 року (початок регулярного обліку туристичних потоків) не було відзначено жодного значного спаду темпів зростання міжнародного туризму, який за період останніх 15 років зростав щорічно на понад 4% [6]. Для сучасного міжнародного туризму характерна значна територіальна нерівномірність. Вона відбиває різні соціально-економічні рівні країн світу: на економічно розвинені країни припадає 57% туристських прибутків, на країни, що розвиваються, – 30%, на країни з перехідною економікою – 13%.

Польща – це країна, ідеальна для туризму. Досить рідко можна зустріти у Європі таке різноманіття пейзажів при просуванні з півночі на південь: тут і золоті пляжі Балтійського моря, і Великі Мазурські озера, і гірські вершини Татр, і дикі гірські ланцюги Бескидів. Привабливість Польщі полягає й у тому, що в ній представлені майже всі види туризму. Для того, щоб краще зрозуміти це слід проаналізувати дані види туризму. Рекреаційний туризм. Цей вид туризму є найбільш масовою формою. Для цього виду туризму характерним є більша тривалість подорожі, менша кількість міст, які входять до маршруту, і відповідно довше перебування в одному місці, якими, як правило, є курорти на морському побережжі. Поїздки з ціллю лікування (бальнеологічний туризм) набули у Польщі значного поширення. Крім того, все більше жителів Західної Європи відправляються в Польщу, щоб зробити собі пластичні операції, одержати стоматологічні та інші медичні послуги, заплативши за це в кілька разів менше, ніж на батьківщині. Це посилилося після 1 травня 2010 року, коли Польща, вступили до ЄС. Привабливість медичного туризму Польщі частково обумовлена тим, що західноєвропейські страхові компанії повинні оплачувати процедури, виконувані в будь-яких державах – членах ЄС. Серед медичних курортів Польщі слід відмітити такі, як курорт Івонич в місті Івонич Здрой, санаторій „Влукняж” в Буско Здруй та „Курорт Наленчув” в Налечові. Екскурсійний туризм. Цей вид туризму містить у собі подорожі і поїздки з пізнавальними цілями. Екскурсія як форма пізнання і вид дозвілля виконує функції інформації, розширення кругозору й інтелекту. Для екскурсійного туризму так само, як і для рекреаційного, характерними є поїздки і на груповій, і на індивідуальній основі. Науковий туризм. Цей вид подорожей є порівняно новим у міжнародному туризмі. Розвиток зовнішньоекономічних зв'язків, НТР і матеріально-технічний прогрес, прагнення використовувати передовий досвід інших країн і народів у створенні духовних і матеріальних цінностей сприяють розширенню міжнародних контактів серед представників наукових кіл різних держав. Даний вид туризму, що включає поїздки з метою участі в різних нарадах, конгресах, симпозіумах, займає усе більш значне місце в сучасному міжнародному туризмі. 

Характерною рисою цього виду туризму є те, що учасник конгресу витрачає під час свого перебування в країні значно більше грошей, чим звичайний турист. Тому багато держав прагнуть до проведення в себе міжнародних наукових форумів і зустрічей. Спеціально для цього створюються великі конгресні центри, що мають зали для засідань і засоби для розміщення відвідувачів. Діловий туризм. Друга половина XX сторіччя ознаменувалася подальшим розвитком і інтернаціоналізацією зовнішньоекономічних відносин. Поїздки представників ділових кіл останнім часом стали носити масовий характер. Ряд туристичних фірм Польщі спеціалізується саме на організації групових поїздок бізнесменів з метою вивчення нових ринків і складання торгових угод. Ділові подорожі є дуже вигідними в економічному плані для Польщі, адже вони не залежать від сезонних факторів. Важливо і те, що поїздки бізнесменів не вимагають додаткових витрат на рекламу, у більшому ступені для них необхідна інформація про порядки і терміни бронювання місць. Однією з форм ділового туризму є також поїздки з метою відвідування чи участі у міжнародних і національних виставках і ярмарках. Етнічний туризм. Даний вид туризму пов'язаний з відвідуванням родичів чи місць народження батьків і займає важливе місце в міжнародному туристському обміні. Останнім часом у цьому досить своєрідному виді туризму відбулися деякі структурні зміни, що відбиваються на його характері. Відбувається природне скорочення першого покоління вихідців з інших країн, і усе більше місце починають займати представники третього і четвертого поколінь, у яких значною мірою загублені прямі родинні зв'язки й у більшому ступені мотиваційну роль грає прагнення познайомитися з батьківщиною предків. Навчальні тури. У них увага, як правило, приділяється вивченню мов, але, крім того, можуть бути тури з навчанням якому-небудь виду спорту, спортивним іграм, а також по підвищенню кваліфікації і т. д. Звичайно щоденні заняття по програмі навчальних турів проводяться до полудня, а весь інший час приділяється на розваги й екскурсії. Крім цього, існує й інтенсивна програма навчання (20-30 годин на тиждень). Релігійний (паломницький) туризм. Даний вид туризму вважається споконвічним, історичним. В даний час він також користується великою популярністю. 

У туризмі з релігійними цілями можна виділити кілька видів подорожей: 

- паломництво (відвідування святих місць для поклоніння реліквіям) ;

- пізнавальні поїздки, знайомство з релігійними пам'ятниками, історією релігії, культурою релігії;

- наукові поїздки (поїздки богословів, істориків, учених, які займаються питаннями релігії). 

Розважальні тури. Ці тури дуже популярні і різноманітні. Їхня тривалість невелика (2-4 дні). У Європі, в тому числі і в Польщі дуже поширені різдвяні тури. Програма таких турів складається в основному з розваг (відвідування святкових заходів, ресторанів, концертів і т. д.). Як про окремий вид туризму, що отримав досить широке поширення в нашій країні, варто сказати про «шоп-тури» – поїздках за кордон з метою придбання товарів народного споживання (в основному виробів легкої промисловості, автомобілів, меблів і т. д.) для наступної їхньої реалізації.

 

 

Польща – це країна, яка багата історичними пам'ятниками. Головний скарб Польщі – Краків з довколишніми середньовічними фортецями часів королів Ягеллонов. Окрім крупних міст (Варшава, Познань, Вроцлав, Лодзь), варто відвідати невеликі, такі як Торунь – місце народження Миколи Коперника, Мальборк – колишню столицю хрестоносців, і багато інших.

Польща відома як центр міжнародного туризму. Світовими курортами і центрами культурної спадщини є Сопот, Зелена-Гура, Бельсько-Бяла, Краків, Варшава, Гданськ.

Польщу щорічно відвідує понад десять мільйонів туристів. Кожен турист знайде в Польщі для себе щось цікаве. Велика кількість пам’яток архітектури та мистецтва, музеї, виставки та галереї, театри та концертні зали, міжнародні фестивалі музики, пісні, кінофільми, культура регіональних виробів народних промислів поза сумнівом задовольняють найвимогливіших гостей.

У Польщі безліч національних і ландшафтних парків, які надають обширні можливості для екологічного туризму.

Умови для занять гірськими лижами створені в гірських масивах на півдні і південному заході країни: у Карконоше, Беськидах і Татрах. Кататися можна з грудня по березень, а на деяких курортах і по квітень. Найпопулярнішим курортом є Закопане, який називають зимовою столицею Польщі.

Хоча і встановилася така думка, що «Польща для нас не закордон», на самій же справі вона є добре розвиненою європейською країною з високим рівнем розвитку культури, економіки, обслуговування і туризму.

 

 

1. Черніна І. В. Іноземний туризм – важлива галузь у національному економічному розвитку // Експрес-новини: наука, техніка, виробництво. – 1997. – № 15-16. – С. 26-27.

2. Польша – справочник для туриста: самая необходимая информация о стране. © TravelForLife 2007

3. Бейдик О. О., Падун М. П. Географія. – К., 1995.

4. Боднар А., Болдок С. Польща. Країна і люди. – В., 1974.

5. Ананьев М. А. Экономика и география международного туризма. – М. : Изд-во Москов. ун-та, 1975. – 299 с.

6. Байцар А. Польша: Туристский путеводитель. – Варшава, 1971. – 245 с.

7. Зачиняев П. Н., Фалькович Н. С. География международного туризма. – М. : Мысль, 1972. – 263 с.

8. Илинич Ю. В. Польша: Экономико-географическая характеристика – М. : Мысль.

9. Крачило Н. П. География туризма. – К. : Вища шк., 1987. – 208 с.

10. Луцишин П., Клімонт Д., Федонюк С. Географія продуктивних сил Польщі. - Луцьк: Вежа, 2000. – 356 с.

11. Максаковский В. П. Польша: страноведческие очерки. – М. : Просвещение, 1968. – 206 с.

12. Мальська М., Худо В. Менеджмент туризму. – Львів: Видавничий центр ЛНУ

13. Недашковская Н. Ю. Рекреационная система Советских Карпат. – К. : Вища шк., 1983. – 117 с.

14. Стойко С., Гадач Е., Шимон Т., Михалик С. Заповідні екосистеми Карпат. - Львів: Світ, 1991. – 247 с.

15. Туристические районы в Польше // Польский экспорт-импорт. – 1980. – № 12. – С. 15.

 

 

Рис. 2.7. Прогноз найбільш популярних туристичних напрямків до 2020 року

 

Рис. 2. 8. Гірськолижний комплекс Буторови верх

 

Рис. 2. 9. Місто Закопане