Творчість і практична діяльність В.О. Сухомлинського

 

Вступ

1. Хронологія життя

2. Короткі відомості біографії

3. Творчість і практична діяльність В. О. Сухомлинського

4. Проблеми сімейного виховання в педагогічній спадщині Сухомлинського

Висновок

Використана література

 

 

“Вірте в талант і сили кожного учня”. Ці слова одного із самих чудових педагогічних діячів – Василя Олександровича Сухомлинского – можна було б поставити епіграфом до всього, що було ним написано. Досвід власної багаторічної вчительської практики, узагальнення величезної педагогічної спадщини минулого переконали його в тому, що «сила і можливості учнів невичерпні». Виховання точно відбиває життя, і воно повинно бути повним життя і від повноти життя що йде, тоді воно має силу.

В. А. Сухомлинский вважав, що правом користуватися гострим інструментом оцінки має тільки той педагог, що любить дітей. Учитель повинний бути для дитини такою же дорогою людиною, як мати. Віра школяра у вчителя, взаємна довіра між ними, людяність і доброта – це те, що необхідно вихователю, те що хочуть бачити діти у своєму наставнику. Одне із самих цінних його якостей – людяність, у якій сполучиться серцева доброта з мудрою строгістю батьків.

«Учительська професія, – писав Сухомлинский, – це людинознавство, постійне, що не припиняється проникнення в складний духовний світ людини. Чудова риса – постійно відчиняти в людині нове, дивуватися новому, бачити людини в процесі його становлення – один із тих коренів, що харчують покликання до педагогічної праці. Я твердо переконаний, що цей корінь закладається в людині ще в дитинстві й отроцтві, закладається й у родині, і в школі. Він закладається турботами старших – батька, матері, учителя, – які виховують дитини в дусі любові до людей, поваги до людини». Саме так формувався педагогічний талант самого В. А. Сухомлинського, джерело якого – любов до дітей, глибока віра в можливість виховання кожної дитини так, щоб не потрібно було потім виправляти допущені в ранньому дитинстві помилки. Терпимість до дитячих слабкостей, розуміння найтонших спонукальних мотивів і причин дитячих витівок, чуйність, турбота про дитину – усю цю мудрість Сухомлинський виніс із власного дитинства.

 

 

П. І. П: Сухомлинський Василь Олександрович.

Дата народження: 28/09/1918.

Місце народження: Україна, Кіровоградська область, Василівка.

Дата смерті: 02/09/1970.

Місце смерті: Україна, Кіровоградська область, Павлиш.

Фах: педагог, письменник.

Місце роботи: с. Василівка, школа, піонервожатий, вчитель с. Онуфріївка, школа, вчитель української мови та літератури, завуч с. Увинське, Удмуртія, школа, директор с. Онуфріївка, райвно, завідуючий с. Павлиш, школа, директор, 1948-1970.

Нагороди: 2 ордени Леніна, орден Червоної Зірки, медаль А. С. Макаренка, 1965; Герой Соціалістичної Праці.

Зв'язок: діячі народної освіти, освіта.

Зв'язок з краєм: с. Василівка – народився, навчався, працював Онуфріївка – працював с. Павлиш – працював, помер.

Місце навчання: с. Василівка, школа м. Кременчук, технікум Полтава, педагогічний інститут, філологічний факультет, 1935-1939 Москва, курси політскладу при Воєнно-політичній академії ім. Леніна.

Почесне звання: Лауреат Державної премії УРСР (1974) за книгу «Серце віддаю дітям» (1969).

Вчена ступінь: Кандидат пед. наук (1955р.).

Наукове звання: Член-кореспондент АПН СРСР.

 

 

Закінчив Полтавський педагогічний інститут (1939). 1935 р. розпочав педагогічну діяльність. Працював учителем у Василівській школі Онуфріївського району, учителем і завучем в Онуфріївській середній школі. Багаторічний (1947-1970) директор Павлиської середньої школи. Кандидат педагогічних наук (з 1955), автор багатьох книг, брошур і статей, художніх творів для дітей. Розробляв питання теорії і методики виховання у шкільному колективі та родині, всебічного розвитку особистості учнів, педагогічної майстерності. Особливу увагу приділяв патріотичному вихованню дітей і молоді, проблемам розумового, морального, естетичного та трудового виховання школярів. Книга В. О. Сухомлинського «Серце віддаю дітям» (1969) удостоєна Державної премії УРСР 1974 р.

Народився Василь Олександрович Сухомлинський 28 вересня 1918 р. в селі Василівка Онуфріївського району Кіровоградської області (за тогочасним адміністративно-територіальним поділом – Василівська волость Олександрійського повіту Херсонської губернії) у незаможній селянській родині. Батько його, Олександр Омелянович, працював по найму як тесляр і столяр у поміщицьких економіях та заможних селянських господарствах. Після встановлення радянської адміністрації в Україні був активістом колгоспного життя у селі, брав участь у керівництві кооперацією та місцевим колгоспом, виступав у пресі як сількор, завідував колгоспною хатою-лабораторією, керував трудовим навчанням учнів (з деревообробної справи) у семирічній школі. Мати майбутнього славетного педагога, Оксана Юдівна, працювала в колгоспі. Разом з Олександром Омеляновичем вона виховала, крім Василя, ще трьох дітей – Івана, Сергія та Меланію. Всі вони стали вчителями. Василь Сухомлинський навчався спочатку (1926-1933) у Василівській семирічці, де був одним із кращих учнів. Влітку 1934 р. він вступив на підготовчі курси при Кременчуцькому педінституті і того ж року став студентом факультету мови та літератури цього вузу. Проте через хворобу 1935 р. змушений був перервати навчання в інституті. Сімнадцятирічним юнаком розпочав Василь свою практичну педагогічну роботу. У 1935-1938 рр. він викладав українську мову і літературу у Василівській та Зибківській семирічних школах Онуфріївського району. 

У 1936 р. Сухомлинський продовжив навчання на заочному відділі Полтавського педагогічного інституту, де