Удосконалення соціально-педагогічного консультування сім'ї

Актуальність теми. Актуальність найгостріших проблем сучасної сім’ї, зокрема, соціально-економічних проблем виховання молодого покоління в громадянському і гуманістичному дусі, вимагає від фахівців різних областей і всього суспільства в цілому осмислення вже наявного досвіду підтримки родин, розробки і впровадження нових програм соціального захисту і підтримки різних категорій сімей з метою запобігання дитячої безпритульності, бродяжництва, соціального сирітства і стабілізації суспільства.

Сучасний стан розвитку суспільства, вплив урбанізації ї науково-технічного прогресу призвели до значного звуження ролі сімейної педагогіки у вихованні дітей, а також загострення багатьох проблем у сфері сімейного виховання, серед яких основними є: поглиблення дезорганізації сімейного життя, посилення конфліктності у відносинах між членами сім'ї, зниження виховного потенціалу сім'ї тощо. Низка вищезазначених проблем потребує своєчасного їх розв’язання. 

Національна програма «Діти України» визначає, що сім’я є і залишається природним середовищем для фізичного, психічного, соціального і духовного розвитку дитини, її матеріального забезпечення і несе відповідальність за створення належних умов для цього. Вона має виступати основним джерелом матеріальної та емоційної підтримки, психологічного захисту, засобом збереження і передачі національно-культурних і загальнолюдських цінностей прийдешнім поколінням. У першу чергу сім’я повинна залучати дітей до освіти, культури і прищеплювати загальнолюдські норми суспільного життя. Основними методами збереження та зміцнення здоров'я в умовах сім'ї має стати профілактика захворювань та дотримання певних гігієнічних правил у повсякденному житті, оптимальна фізична активність, загартування організму, повноцінне харчування, запобігання шкідливим явищам - курінню, алкоголізму тощо. Усі державні та суспільні інституції мають підтримувати зусилля батьків або осіб, які їх замінюють, спрямовані на забезпечення відповідних умов для виховання, освіти, розвитку здорової дитини. 

Сьогодні соціальна педагогіка як галузь наукового знання, що інтенсивно розвивається, виявляє специфічні проблеми виховної роботи у сімейному середовищі. Специфіка обумовлена тим, що соціальна педагогіка у роботі з сім’єю орієнтується на сім'ю і дитину одночасно, оскільки виховання молої є основною функцією сучасної сім’ї.

Стан дослідження проблеми. Проблема соціально-педагогічної консультування сімей в останній час набула досить активного вивчення, зокрема, серед авторів, які визначають принципи і концепцію цієї роботи, можна виділити Комарову Н. М., Антонову-Турченко О. Г., Іванову І. Б. , Пєша І. В., Коваль Л.Г., Зверєву І.Д., Хлєбік С.Р., Наумчик В.Н., Капську А.Й., Семигіну Т. В., Миговича І. І., Тюптю Л.Т., Шакурову М.В. та ін. Власне соціально-педагогічний патронаж проблемних сімей з практичної точки зору досліджували Батищева Г.О., Зайцева З.Г., Керецман В. Ю., Кушнірова Т. В., Приходько В. М., Драпушко Р.Г., Трубавіна І. М. та ін.

Об’єкт дослідження – особливості процесу соціально-педагогічного консультування сім’ї у роботі соціального педагога.

Предмет дослідження – процес соціально-педагогічного консультування у практиці соціальної роботи з сім’єю. 

Мета дослідження – теоретично обгрунтувати і емпірично дослідити шляхи і методи вдосконалення соціально-педагогічного консультування сім’ї. 

Гіпотеза дослідження передбачає, що удосконалення соціально-педагогічного консультування сім’ї буде ефективним, якщо базуватиметься на чіткій діагностиці наявних і прихованих сімейних проблем і використання тренінгових програмних методик у профілактиці і вирішенні основних сімейних проблем.

Завдання дослідження: 

• охарактеризувати поняття сім’ї як особливої соціальної групи;
• вивчити поняття і особливості соціально-педагогічного консультування сім’ї;
• проаналізувати специфіку роботи з проблемними сім’ями;
• охарактеризувати підходи до консультування неповних сімей;
• здійснити аналіз форм і методів роботи з прийомними сім’ями;
• з’ясувати особливості консультування розлучених сімей.

Методи дослідження. Для вирішення поставлених у роботі завдань використовувався ряд загальнонаукових методів: аналіз літературних і періодичних джерел, методи дедукції, синтезу, узагальнення вивченої інформації, а також експериментальні методи: констатуючий (діагностичний) і коригуючий експерименти.

Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження і включає вступ, три розділи, висновки, список використаних джерел і літератури (70 найменувань) та додатки. Обсяг роботи становить 122 друкованих аркуші.