Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
26
Мова:
Українська
НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ НА УКРАЇНИ
РАДА ПО ВИВЧЕННЮ ПРОДУКТИВНИХ СИЛ УКРАЇНИ
Ємельяненко Лариса Михайлівна
УДК 331. 5 (477) : 338 (477)
Удосконалення управління національним ринком праці в умовах трансформації економічної системи
Спеціальність 08. 09. 01 – Демографія, економіка праці, соціальна економіка і політика
АВТОРЕФЕРАТ
дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук
Київ – 1999
Дисертацією є рукопис
Робота виконана у Технологічному університеі Поділля (м. Хмельницький) Міністерства освіти України.
Науковий керівник – кандидат економічних наук, доцент Торгова Лідія Володимирівна Технологічний університет Поділля, декан факультету бізнесу та права.
Офіційні опоненти: доктор економічних наук Заяць Тетяна Анатоліївна Рада по вивченню продуктивних сил України НАН України, головний науковий співробітник відділу регіональних проблем зайнятості та ринку праці кандидат економічних наук, старший науковий співробітник Покрищук Валерий Олександрович.
Науково-дослідний Інститут праці і зайнятості населення Міністерства праці та соціальної політики України і НАН України, завідувач відділу прогнозування ринку праці і політики зайнятості населення
Провідна установа
Національний економічний університет, кафедра управління трудовими ресурсами, Міністерство освіти України, м. Київ
Захист відбудеться 24 лютого 2000 р. об 11 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 160. 01 Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 252032, м. Київ, бульвар Шевченка, 60
З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Ради по вивченню продуктивних сил України НАН України за адресою: 252032, м. Київ, бульвар Шевченка, 60
ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ
Актуальність теми. Перехід до ринкової системи господарювання в Україні супроводжується спадом виробництва, виникненням товарного дефіциту, стрімким ростом цін, падінням рівня життя населення, а також якісно новими соціальними наслідками у сфері праці та зайнятості. Особливістю сучасного етапу зайнятості є те, що при одночасному звільненні зайвої робочої сили і зростанні неповної зайнятості офіційний рівень безробіття залишається достатньо низьким. Обумовлено це наявністю прихованого безробіття, нерегламентованої зайнятості і самозайнятості населення. Подібні явища супроводжуються недовантаженням потужностей підприємств, наданням неоплачувальних відпусток, неповною зайнятістю протягом робочого дня, тиждня, різким зниженням продуктивності праці, обсягів виробництва, рівня життєзабезпечення робітників, що ускладнює криміногенну обстановку, породжує соціальні конфлікти та психологічний дискомфорт у суспільстві. Вирішення зазначених проблем потребує створення дійової системи управління зайнятістю.
Формування гнучкого і такого, що швидко реагуює на динаміку економічних перетворень, ринку праці з урахуванням соціальних орієнтирів та реальної перспективи – одна з головних умов створення сучасного ринкового механізму підтримки збалансованості суспільного виробництва, розвитку соціально-орієнтованої економіки, стабілізації ситуації у країні та її регіонах.
Виходячи з цих обставин, можна стверджувати, що суть завдання полягає у пошуку ефективних форм і методів вирішення соціальних протиріч у сфері праці і зайнятості, формуванні нової концепції управління ринком праці на основі використання національного та світового досвіду, конструювання більш ефективного механізму регулювання трудових відносин.
Світова економічна наука набула великого досвіду щодо вивчення проблем зайнятості населення, дослідження їх економічної природи, місця і ролі у ринковій системі. Особливо слід відзначити праці А. Сміта, Т. Мальтуса, М. Фрідмена, Дж. Кейнса, Ф. Хайека, Я. Адаама, П. Самуельсона, С. Брю, М. Макконела. Ствердження нових підходів щодо політики зайнятості обумовлює підвищений інтерес вчених і практиків України та країн СНГ до цих проблем. Досить широко відомі роботи, що розкривають різнобічні аспекти територіального управління зайнятістю, проблеми ринку праці, зайнятості та безробіття (С.І. Дорогунцов, М.І. Долішний, С.І. Бандур, Т.А. Заяць, С.М. Злупко, В.В. Онікієнко, М.В. Шаленко, М.І. Пітюлич, В.С. Васильченко, І.Л. Петрова, В.О. Покрищук, І.Е. Заславський, А.Г. Косаєв, А.Є. Котляр, В.М. Данюк, А.А. Нікіфорова); питання державного регулювання зайнятості (А.С Чижов, Е.В. Брєєва, Г.Е. Слезінгер); макроструктури зайнятості (І.К. Бондар, С. Іванов, Е.М. Лібанова, І.С. Маслова); взаємозв’язку трудових відносин і ринку (Д.П. Богиня, С.А. Дятлов, Є.Г. Саруханов, І.П. Колосова). Однак залишаються далеко не повною мірою досліджені ряд проблем суто правового, економічного, організаційного і соціального характеру, які виникають при формуванні та функціонуванні національного ринку праці. Специфіка ринкових перетворень у сфері праці України обумовлює об’єктивну необхідність розробки довгострокової послідовної політики управління ринком праці, визначення її мети і принципів, завдань та функцій механізму її реалізації з обгрунтуванням конкретних заходів у регіональному аспекті. Наукова актуальність та практична значимість розв’язання проблем формування системи управління ринком праці визначили вибір теми дисертаційного дослідження, яке проводилося на прикладі національного та регінального (Хмельницька область) ринків.
Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Автор у співпраці з Управлінням економіки, комунальної власності та розвитку місцевого господарства Хмельницького міськвиконкому брав безпосередню участь у виконанні досліджень в рамках доручення Виконавчого комітету Хмельницької міської Ради народних депутатів щодо розробки проекту “Цільової програми соціально-економічного розвитку міста Хмельницького до 2010 року” (лист № 01-18/170 від 15. 12. 1999 р.).
Дисертаційне дослідження є складовою частиною наукових розробок з проблем регулювання соціально-трудових відносин на ринку праці Подільського регіону, що виконує кафедра управління трудовими ресурсами Технологічного університету Поділля (м. Хмельницького).
Мета і задачі дослідження. Мета дисертації полягає у теоретичному і методологічному обгрунтованні шляхів удосконалення організаційно-економічного механізму управління ринком праці та розробці напрямків