Україна у загальноєвропейському і світовому процесі

На рубежі XX і XXI століть, особливо протягом останніх років, розпочалися широкомасштабні і разом з тим унікальні соціально-політичні зміни, що пов’язані з трансформацією всього європейського і геополітичного простору.

Генеруючим центром таких справді “тектонічних зсувів” є нова Європа - осередок передової цивілізації, безпрецедентне міжнародне утворення, що виникло на підставі тривалих інтеграційних процесів і зараз демонструє всьому світові переваги у розвитку соціально-політичної та економічної сфери, забезпечення прав людини, створення для неї гідних умов життя.

Для України останнє десятиліття XX ст. стало винятково важливою, доленосною сторінкою новітньої історії. Багатовікова боротьба українського народу за свободу і незалежність завершилась утворенням незалежної держави, відкрила шлях входження до Європи, створення цивілізованого, демократичного суспільства. За таких умов геополітика для нашої молодої держави набуває додаткової, ще більшої ваги, що визначається об’єктивними чинниками. Слід відзначити, що українська геополітика, як складова сучасної політичної науки, тільки-но починає розроблятися, з’являються перші статті і монографії відомих українських вчених В. Дергачова, В. Кременя, І. Кураса, А. Кудряченка, В. Мадіссона, М. Михальченка, Б. Парахонського, Ф. Рудича, В. Хорошковського, О. Шаблія та інших. В той же час в багатьох зарубіжних країнах вона давно вже зайняла своє місце серед інших соціально-політичних наук і має певні наукові традиції, багату літературу, сучасні концепції з урахуванням соціально-політичних реалій.

Незважаючи на досить широке використання останнім часом в науковій літературі поняття “геополітика України”, вона ще недостатньо розроблена і зараз переживає період свого становлення. За таких умов розробка автором найважливіших геополітичних проблем має науково-пріоритетний характер і сприятиме всебічному науковому обґрунтуванню практичних векторів і вимірів сучасної української геостратегії.

Незалежна Українська держава формує свій власний національний геополітичний простір, свою геостратегію, вирішує широке коло проблем, які стоять перед нею у зв’язку з необхідністю сучасного геополітичного вибору. Від того як вона зорієнтується в навколишньому оточенні, які будуть її міждержавні стосунки, особливо з країнами-сусідами, які пріоритети вона визначить, і буде залежати геополітичне майбутнє України. 

Надзвичайно важливою і, водночас, недостатньо вивченою проблемою можна вважати європейську парадигму української геополітики. Вона докладно розглядається в дослідженні. Адже врешті-решт основний зміст нашої сучасної суспільної трансформації полягає саме в “європеїзації” України, в її орієнтації на європейську цивілізацію, на затвердження в нашому житті її соціально-політичних цінностей, забезпечення всебічного співробітництва з європейськими країнами в політичній, економічній і гуманітарній сферах, входження в європейські міжнародні політичні інститути. Зрозуміло, що цей курс не може заважати розвитку традиційних зв’язків з країнами СНД і, насамперед, з Російською Федерацією.

Не менш актуальним для української геополітичної науки є дослідження важливого динамічного соціально-політичного явища, яке одержало в науковій літературі назву “європейський процес”. Останнім часом в Європі відбуваються надзвичайно важливі структурні зміни глобального характеру, серед них –– поява нових постсоціалістичних держав, припинення протистояння двох воєнно-політичних блоків, розширення НАТО, нові кроки до економічної інтеграції європейських країн, спроби використання військової сили для врегулювання регіональних конфліктів, загострення боротьби з міжнародним тероризмом тощо. Всі ці нові явища, їх вплив на наше суспільство потребують уважного і всебічного геополітичного аналізу.