Умови для саморозвитку і самореалізації творчого потенціалу особистості

Динамічні зміни в усіх сферах людської діяльності зумовлюють зростання потреби суспільства у формуванні творчої особистості з високим рівнем інтелектуального розвитку, творчих можливостей, здатної до створення та засвоєння інновацій у будь-якій галузі. Саме така особистість є найбільшою цінністю в усіх країнах, а для незалежної України, яка впевнено робить перші кроки на шляху розбудови високорозвиненої правової демократичної держави, проблема розвитку творчих здібностей, активізації творчої діяльності її громадян набуває пріоритетного значення. Рушійною ж силою і джерелом розвитку особистості є її творчий потенціал.

У сфері освіти в її теоретичних і практичних дослідженнях найбільш яскраво виділяється позиція суб'єктної значущості людини - учня чи вчителя, уточнюються його активні діяльні початку, індивідуальний внутрішній потенціал, особистий досвід, резерви розвитку і т.д. Внаслідок цього суб'єктні можливості і здібності людини все більше враховуються і використовуються в здійсненні різних наукових досліджень: філософських, соціологічних, психологічних та багатьох інших. 

Динаміка і розвиток творчої активності – це діалектичний процес переходу потенційного та інтелектуального в актуальне функціонування творчої активності, своєрідного плану продуктивної діяльності, її програми на основі ретроспекції та моделювання перспектив.

Ця проблема знайшла своє відображення у працях таких вчених, як Б. Ананьєв, В. Асеєв, А. Матюшкін, М. Муканов, Я. Пономарьов, С. Рубінштейн, Д. Узнадзе, С. Степанов, Є. Варламова, Р. Ткач та інші. Вони розкривають саме поняття «творчий потенціал особистості», розглядаючи його на рівні вивчення потенційних і актуальних характеристик людини. Основна ідея у працях згаданих вчених полягає в тому, що творчий потенціал інтерпретується як категорійна форма творчої активності особистості.