Урок українознавства крізь призму технології критичного мислення: особливості побудови, методика, переваги застосування (інтерактивна вправа «коло ідей»)

Прийом «кластер» чимось подібний до «мозкового штурму». Він передбачає виокремлення смислових одиниць тексту й графічне оформлення їх у певному порядку у вигляді грона (гроно – графічний прийом систематизації матеріалу). Правила роботи дуже прості: малюємо модель сонячної системи – зірки, планети і їх супутники, а в центрі – «зірка» – це тема (вихідне поняття), навколо якої розміщені «планети» – великі смислові одиниці, які потрібно з'єднати прямою лінією із зіркою. У кожної планети свої «супутники». Кластери допомагають учням у ситуаціях, коли під час письмової роботи певні знання вичерпуються.

Важливе значення означений прийом відіграє на етапі рефлексії: це виправлення хибних припущень у «попередніх кластерах», заповнення їх на основі нової інформації, встановлення причинно-наслідкових зв'язків між окремими смисловими блоками. Важливим моментом є презентація «нових» кластерів. Такі завдання сприяють не лише систематизації матеріалу, але й установленню причинно-наслідкових зв'язків між «гронами».

«Два-чотири – всі разом» (до 7-8 хв.). Використовуючи цей прийом, сформулюйте запитання та дайте учням 1-2 хвилини для продумування можливих рішень. Відповіді школярі записують у зошити. Після цього учнів слід об’єднати у пари для обговорення висунутих ідеї і спільних думок. Пари обов'язково повинні досягти згоди (консенсусу) щодо відповіді або шляху розв'язання. Нарешті, об'єднайте пари в четвірки і попросіть обговорити заздалегідь узгоджені рішення поставленого завдання. Як і в парах, ухвалення трьох спільних відповідей щодо шляхів розв'язання є обов'язковим. Залежно від кількості учнів у класі, можна четвірки об'єднати у великі групи або перейти одразу до колективного обговорення проблеми.

«Кошик ідей». На дошці малюємо кошик, у який буде «зібрано» все, що всі учні засвоїли з теми, яка вивчатиметься. Обмін інформацією відбувається за певною процедурою: ставимо пряме запитання з відомої учням проблеми; кожен учень записує в зошиті все, що знає (індивідуальна робота, яка триває 1-2 хвилини), а потім відбувається обмін інформацією в парах або групах. Час на обговорення – не більше 3 хвилин. Учні повинні з'ясувати, у чому співпадають їхні уявлення, з приводу чого виникли розбіжності. Далі кожна група по колу називає одне припущення чи факт, не повторюючи раніше сказаного (таким чином, складається список ідей). Усі відомості стисло, у вигляді тез, занотовуємо у «кошик ідей». У ході уроку всі факти або думки, проблеми або поняття пов'язуються в логічні ланцюги. Усі помилки виправляються в процесі засвоєння нової інформації.

«Коло ідей» – це метод, що дозволяє швидко активізувати всіх учасників, підвищити інтерес до обговорюваної проблеми (відповісти на запитання, висловити свою думку чи позицію). Означений метод застосовується з метою швидкого моніторингу поданого матеріалу.

В основній частині уроку, на етапі осмислення нового матеріалу, провідними прийомами можуть бути також графічні форми організації матеріалу, читання з маркуванням, робота учнів у малих групах, «мозаїка», «тонкі» й «товсті» запитання.

Варто звернути увагу і на «бортові журнали» та «щоденники». Бортові журнали – це узагальнююча назва сукупності письмових завдань, коли учні під час читання авторського тексту підручника чи документа занотовують свої міркування. У найпростішому варіанті учні записують у зошиті відповіді на запитання «Що мені відомо з цієї теми?», «Що нового я дізнався з тексту?». Ці записи оформляються у вигляді таблиці (див. табл. 1).

 

Таблиця 1

 

Ключові моменти тексту учні занотовують у бортовий журнал.

Цікавим прийомом є «двосторонній щоденник», що дозволяє учням пов'язати зміст тексту зі своїм особистим досвідом. Двосторонні щоденники можуть використовуватися під час читання тексту на уроці, але особливо продуктивною така робота є вдома, коли учні отримують завдання прочитати великий за обсягом текст. Щоденник оформляється у вигляді таблиці (див. табл. 2).

 

Таблиця 2

 

«Тристоронні щоденники» мають третю графу – «листи до вчителя». Цей прийом дає змогу працювати не лише і з текстом, але й вести діалог з учителем з приводу прочитаного (див. табл. 3).

 

Таблиця 3

 

Серед широко використовуваних прийомів графічної організації змісту навчання – концептуальна таблиця, таблиця ЗХД.

Концептуальна таблиця особливо корисна, коли передбачаємо порівняння трьох і більше аспектів з означеного питання (див. табл. 5).

 

Таблиця 5

 

Таблиця «товстих» і «тонких» запитань може бути використана на будь-якому з трьох етапів уроку: на стадії виклику, осмислення та рефлексії (див. табл. 6).

 

У процесі роботи з таблицею в праву колонку записуємо питання, які вимагають простої відповіді, у ліву – питання, що вимагають детальної розгорнутої відповіді.

Корисним є також прийом «читання із зупинками». Учні читають текст певними фрагментами, які вчитель визначає заздалегідь. Після читання педагог пропонує відповісти на кілька запитань. Після цього читається і обговорюється наступний фрагмент. Коли весь текст прочитано, учитель пропонує учням проблемне запитання. Зав'язується дискусія, під час якої учні можуть вільно висловлювати свої думки.

Рефлексія на уроці передбачає декілька етапів:

Припинення дорефлексійної діяльності.

Відновлення послідовності виконаних дій.

Вивчення відтвореної послідовності дій з точки зору її ефективності, продуктивності, відповідності поставленим завданням.

Виявлення та формулювання результатів рефлексії.

Рефлексія може бути здійснена в усній чи письмовій формі. При цьому вона має різне дидактичне призначення. Прийоми усної рефлексії: діалог, дискусія, «спільний пошук», «два кола», рефлективна бесіда у вигляді загальнокласного обговорення результатів уроку, «незавершене речення», «одне слово», листи самооцінювання. Наприкінці вивчення великої теми можна урізноманітнити діяльність учнів, застосувавши метод «потяг».

Забезпечення вчителем розвитку критичного мислення учнів потребує від нього чіткого дотримання складових цієї технології: певної структури уроку, обґрунтованого вибору методів і прийомів навчання, чіткого регламенту діяльності учнів і самого вчителя, створення сприятливої психологічної атмосфери. За цих умов процес навчання стане більш продуктивним, відкриє багато творчих перспектив для професійного зростання вчителя.

 

 

Волканова В. Організація методичної роботи / В. Волканова. – К. : Шкільний світ, 2010. – 126 с.

Пометун О. Методика розвитку критичного мислення на уроках історії / О. Пометун // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання. – 2012. – №1. – С. 3-7.

Пометун О. Методика розвитку критичного мислення на уроках історії / О. Пометун // Історія і суспільствознавство в школах України: теорія та методика навчання. – 2012. – №4. – С. 9-13.

Пометун О., Пироженко Л. Сучасний урок. Інтерактивні технології навчання / О. Пометун, Л. Пироженко. – К. : А. С. К., 2004. – 192 с.

Українознавство. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 5-12 класи. – К. : Українське агенство інформації та друку «Рада», 2008. – 56 с.