Внутрішньорегіональний ринок товарів народного споживання та особливості його розвитку в сучасних умовах

Будь-який аналіз потребує досконалого вивчення факторів, що впливають на об’єкт аналізу та кількісного розрахунку їх впливу. Стосовно проблеми аналізу сучасного стану внутрішньорегіонального ринку товарів народного споживання можна виділити основні фактори, що впливають на розвиток ринку товарів. У взаємозв’язку зі станом ринку товарів нами виділені такі фактори як: місткість ринку, стан кон’юнктури та збалансованість ринку. Місткість ринку розглянуто як можливий обсяг реалізації товарів народного споживання на ринку, який визначається розмірами платоспроможного попиту. Якісним вимірювачем місткості внутрішньорегіонального ринку товарів може бути обсяг товарообороту (якщо мова йде про місткість ринку товарів народного споживання, то обсяг роздрібного товарообороту). Однак названий показник буде правильно відображати величину місткості ринку лише у випадку, якщо на ньому підтримується повна збалансованість попиту і пропозиції. Але повної збалансованості ринку майже не буває в реальному житті, тому багатофакторний аналіз попиту й пропозиції у поєднанні з товарооборотом (його обсягом, структурою) і дає змогу оцінити стан ринку, виявити співвідношення попиту та пропозиції, рівень цін, платоспроможність споживачів тощо.

Економічна криза та значний спад виробництва товарів народного споживання призвели до критичного стану на споживчому ринку, зниження купівельної спроможності населення та значного зменшення фізичного обсягу продажу товарів. Всі ці економічні прорахунки не могли не відобразитися і на рівні та якості платоспроможного попиту населення, а тому в другому параграфі було розглянуто попит населення на товари народного споживання, де основна увага приділена особливостям його формування. На даному етапі розвитку відбувся процес значного трансформування суспільства, з’явилися нові соціальні групи населення. Головним критерієм стає матеріальний стан людини. Тому, для аналітичного дослідження в дисертації ми поділили населення на групи за рівнем доходів: населення з високим рівнем доходів, населення з середнім рівнем доходів, населення з низьким рівнем доходів. Вважаємо, що основний фактор, під впливом якого формується попит, є доходи населення. Дослідження в напрямку вивчення споживання основних продуктів харчування у сім’ях з різним середньодушовим сукупним доходом показало відхилення споживання від фізіологічних і раціональних норм споживання та загальне погіршення споживання основних продуктів харчування. Зменшення обсягів і погіршення структури споживання у кінцевому підсумку виражається у скороченні середньої тривалості життя людей, про що свідчать дані таблиці 1.

Головну частину в системі елементів ринкових відносин становлять елементи, які представляють на ринку товарну пропозицію. Основним джерелом насичення внутрішньорегіонального ринку товарами народного споживання є вітчизняне виробництво.

На рис. 2 (а-д) показано питому вагу виробництва окремих видів продуктів харчування Львівської, Тернопільської, Івано-Франківської областей в загальному виробництві України за період 1985-96рр.

Інфляція, недосконалість фінансової системи, помилки податкової політики, невдале використання національної валюти і доларизація грошового обігу, примітивні методи регулювання складних соціально-економічних процесів призвели до різкого спаду виробництва промислової, сільськогосподарської продукції та послуг. З послабленням державного регулювання іноземні конкуренти витіснили вітчизняних виробників, як з внутрішніх, так і з зовнішніх ринків. Рівень конкурентоспроможності нашої продукції на світовому ринку залишається низьким. Тому для підвищення рівня виробництва, якості та конкурентоспроможності продукції, оскільки виробництво товарів народного споживання є основним елементом насичення ринку, необхідно запровадити нову систему оподаткування виробничих галузей, провести реконструкцію окремих підприємств переробної промисловості, збільшити обсяги інвестицій, модифікувати відносини власності та інше. Ці питання розглянуті стосовно споживчої кооперації в третій главі дисертаційного дослідження.

 

Таблиця 1

Споживання основних продуктів харчування в сім’ях з різним середньодушовим сукупним доходом по Україні в 1996 році (кг на члена сім’ї за рік) 

 

 

У третьому розділі “Проблеми розвитку внутрішньорегіонального ринку товарів народного споживання в сучасних умовах”- обгрунтовано шляхи подолання диспропорцій на ринку товарів, запропонована методика прогнозуван-

ня розвитку ринку товарів споживання та моделювання впливу цінового та інших факторів на якість та рівень життя.

Основною проблемою розвитку внутрішньорегіонального ринку товарів народного споживання в сучасних умовах є подолання диспропорцій як в цілому в економіці країни, так і в структурі самого внутрішньорегіонального ринку товарів народного споживання.

Основними диспропорціями в економіці на макрорівні є диспропорції між виробництвом товарів групи “А” та виробництвом товарів групи “Б”; між грошовими доходами населення та їх товарним забезпеченням; між інвестиціями та споживанням; між попитом та пропозицією на ринку товарів народного споживання. Останій вид диспропорцій є дзеркальним відображенням всіх попередньо названих у межах ринку товарів народного споживання. В третьому розділі узагальнена основна причина виникнення вищезгаданих диспропорцій – порушення господарського механізму та його функцій, нездатність держави ефективно регулювати економічні процеси, що відбуваються в сучасних умовах господарювання.

У дисертаційному дослідженні використано цілий ряд прийомів та пропонуються методи і важелі, які б вплинули на вирішення проблеми диспропорцій у внутрішньорегіональному ринку товарів народного споживання. Важливе місце приділено соціально-економічному розвитку людини як основної сили суспільства.

Проблеми розвитку людини – це економічні, соціальні, правові. Між ними існують певні залежності, а саме: з підвищенням рівня матеріального становища, із збільшенням надходженя доходів, з успішним веденням власної справи, людина має більші можливості розвиватися інтелектуально, духовно, підвіщувати свій соціальний статус, прагнути кар’єри та її перспективи. Тоді корисність від такої людини для держави буде найвищою. З іншого боку, з підвищенням рівня матеріального становища розвиток духовної культури та інтелектуальний рівень розвитку або залишається на певному