+3 8(066) 185-39-18
fна чверть формується в межах України, становить в середній за водністю рік – 47,8 км3, в рік 75 % забезпеченості 35,8 км3, а в рік 95 % забезпеченості лише 25,9 км3.
За запасами місцевих водних ресурсів (1000 м3 на 1 жителя сумарного стоку в рік 95 % забезпеченості, а місцевого – 580 м3) Україна вважається однією з найменш забезпечених у Європі країн (у Швеції - 2,5 тис. м3, Великобританії - 5, Франції - 3,5, Німеччині - 2,5 тис. м3) Внутрішні регіональні відмінності полягають у тому, що до середньо забезпечених (6,19 тис. м3 на 1 жителя) за міжнародною класифікацією належить лише Закарпатська область. У Чернігівській, Житомирській, Волинській та Івано-Франківській областях цей показник низький (2-2,6 тис. м3), найменше – в Харківській – 160 м3, , найменше – в Херсонській (20 м3) і Дніпропетровській (40 м3).
В середньому з 1 км2 території України стік становить 2,7 л/с км2, тоді як у багатьох країнах він значно вищий, наприклад, у Бразилії – 47,7, , Фінляндії – 26,3, Грузії – 24,4, Франції – 10,1, Білорусії,– 5,6 л/с км2. За рівнем водозабезпечення Україна відноситься до країн з напруженим водогосподарським балансом.
Річки на території України розподілені нерівномірно, що зумовлено різноманітними кліматичними особливостями, характером рельєфу, геологічною будовою і іншими факторами. Взагалі, кількість і водність річок зменшується з північного заходу на південний схід.
Найбільш посушливі регіони за розподілом водних ресурсів країни: Луганська, Дніпропетровська, Донецька,
Запорізька, Кіровоградська, Миколаївська, Одеська, Херсонська області та Автономна Республіка Крим.
Нормально забезпечені регіони: Вінницька, Волинська, Житомирська, Львівська.Рівненська, Сумська,
Тернопільська, Хмельницька, Чернівецька, Київська, Черкаська, Полтавська, Харківська області.
Найбільш зволожені регіони : Закарпатська, Івано-Франківська, Чернігівська області.
Середня щільність річкової мережі на території України становить 0,25 км/км2. Найбільша щільність річкової мережі спостерігається у Карпатах, зокрема в басейнах Тиси і Дністра, у верхів’ях яких вона досягає 1 км/км2. У південних областях України щільність річкової мережі не перевищує 0,1 км/ км2, а, наприклад у Херсонській області менше 0,02 км/км2.
Річки живляться, в основному, атмосферними опадами, причому на 50…80 % – зимовими опадами у вигляді снігу, виняток складають гірські річки, які живляться дощовими водами. Стік річок нерівномірний впродовж року і 60…70 % його припадає на весняний період. За уточненими даними (Яцик А.В. і ін., 1991) більша частина країни (98 % площі) належить до басейнів Чорного і Азовського морів і 2 % її площі – до басейну Балтійського моря.
Запаси підземних вод України оцінюються в 8,9 км2. На території країни вони розподілені нерівномірно. Більші їх запаси на території Чернігівської, Київської, Харківської і Полтавської областей, а на території Миколаївської, Одеської, Кіровоградської, Тернопільської і Чернівецької областей їх значно менше.
1.4. Особливості користування малими річками
Залежно від водозбірної площі басейну річки поділяються на великі, середні та малі (Стаття 79 ВКУ)..
До великих належать річки, які розташовані у кількох географічних зонах і мають площу водозбору понад 50
тис. км2.
До середніх належать річки, які мають площу водозбору від 2 до 50 тис. км2.
До малих належать річки, з площею водозбору до 2 тис. км2.
З метою охорони водності малих річок (відповідно ст. 80 ВКУ) „Особливості користування малими річками”
забороняється:
1) змінювати рельєф басейну річки; руйнувати русла пересихаючих річок, струмки та водотоки;
2) спрямляти русла річок та поглиблювати їх дно нижче природного рівня або перекривати їх без улаштування гідротехнічних споруд;
3) зменшувати природний рослинний покрив і лісистість басейну річки;
4) розорювати заплавні землі та застосовувати на них засоби хімізації;
5) проводити осушувальні меліоративні роботи на заболочених ділянках та урочищах у верхів’ях річок;
6) надавати земельні ділянки у заплавах річок під будь-яке будівництво (крім гідротехнічних, гідрометричних та лінійних споруд), а також садівництво та городництво;
7) здійснювати інші роботи, що можуть негативно впливати чи впливають на водність річки і якість води в ній.
Водокористувачі та землекористувачі, землі яких знаходяться у басейні річок, забезпечують здійснення комплексних заходів щодо збереження їх водності і охорони від забруднення та засмічення.
1.5. Паспорт річки
Паспорт малої річки – уніфіковане зведення даних про режим ВО, фізико-географічні умови в його басейні і стани використання природних ресурсів. Паспорт є основою для складання “Схем комплексного використання та охорони вод малих річок” [21].
Паспорта складаються у суворій відповідності до “Макету паспорта малих річок” [21].
Розділ 1. Загальні відомості про річку та її басейн (рис.1).
Розділ 2. Фізико-географічна характеристика басейну:
- загальні риси клімату (табл. 2.1);
- гідрографічна мережа (табл. 2.2, рис 2, 3);
- рельєф (табл 2.3 – 2.5, рис. 4);
- геологічні умови та запаси підземних вод (табл. 2.7–2.10, рис. 5);
- грунтовий покрив (табл2.11, рис.6);
- рослинний покрив (табл. 2.12-2.18);
- ландшафти басейну (табл. 2.19, рис.7);
Розділ 3. Режим річки (табл. 3.1 – 3.9).
Розділ 4. Сучасний стан використання і охорони природних ресурсів басейну:
- використання земельних ресурсів (табл. 4.1 – 4.9);
- використання водних ресурсів (табл. 4.9 – 4.18, рис.8);
- інші види природокористування (табл. 4.14 – 4.20);
Розділ 5. Сучасний водний та водогосподарський баланс (табл. 5.1 – 5.5, рис.9).
Розділ 6. Екологічний стан басейну (табл. 6.1 – 6.20, рис.10, 11).
Розділ 7. Загальні рекомендації щодо раціонального використання і охорони природних ресурсів басейну та підвищення стійкості екосистеми в цілому
Питання для самоконтролю
1. Поясність значення терміну водне господарство.
2. Поясніть схему формування прямих економічних збитків внаслідок скиду стічних вод у водні об’єкти.
3. Перерахуйте органи, підпорядковані Державному комітету по водному господарству що здійснюють контроль за раціональним використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів в Україні.
4. Які основні завдання органів Держводгоспу щодо здійснення контролю за раціональним використанням,
охороною та відтворенням водних ресурсів?
5. Які права мають органи Держводгоспу, що здійснюють контроль за раціональним використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів?
6. У чому полягають економічні, фізичні або моральні збитки, що наноситься галузям економіки держави?
7. Які основні функції виконують органи Дежводгоспу,щоздійснюють контрользараціональним використанням, охороною та відтворенням водних ресурсів?
8. Наведіть визначення терміну «водні ресурси» та приклади використання води.
9. Які існують класифікації природної води за різними ознаками?
10. Поясніть на прикладах які назви в залежності від природних властивостей, стану, якості, способу використання, місцезнаходження має вода.
11. Наведіть характеристику розподілу водних ресурсів Земної кулі.
12. Охаректеризуйте процес кругообігу води, та водного балансу окремого басейну річки зокрема.
13. Наведіть визначення поняття «водний фонд» згідно Водного Кодексу України.
14. Які водні об’єкти належать до об’єктів місцевого значення?