Предмет:
Тип роботи:
Стаття
К-сть сторінок:
10
Мова:
Українська
ВОЄННА БЕЗПЕКА ЯК ЧИННИК СТАБІЛЬНОСТІ СУСПІЛЬСТВА
М. В. Ковалів
В. О. Іваха
Порушено питання воєнної безпеки як чинника стабільності суспільства. Розглянуто взаємозв’язок між стабільністю суспільства і воєнною безпекою. Воєнна безпека як якісна характеристика та стан суспільства функціонально залежить від стабільності. Як результат розвитку суспільства, воєнна безпека обумовлена рівнем і характером зовнішньої військової експансії, рівнем і динамікою розвитку суспільства. Розкрито сутність воєнної безпеки та її прояви.
Ключові слова: воєнна безпека, стабільність суспільства, зовнішня агресія, збройне насильство, захист особи, національні інтереси.
Постановка проблеми. Своєрідність сучасних підходів до захисту України від зовнішньої агресії визначається характером змін у світовій і регіональних системах безпеки, перехідним станом пострадянських країн, до яких належить і Україна. Це вимагає дослідження проблеми воєнної безпеки суспільства і держави в контексті захисту України від зовнішньої агресії, порівняння загальних тенденцій реформування українського суспільства із завданнями реформування воєнної організації України.
Стан дослідження. Теоретичну основу з’ясування питань воєнної безпеки як фактора стабільності суспільства становлять публікації таких провідних науковців: Ю. Г. Барабаша, В. В. Бєлєвцевої, Ю. П. Битяка, В. В. Вішнякова, Г. А. Дробаха, А. А. Каленського, М. П. Кучерявенка, Г. Д. Рябоконя, Є. Б. Смірнова, М. В. Цюрупа, В. С. Ясинської та інших учених.
Метою статті є висвітлення питань воєнної безпеки як чинника стабільності суспільства.
Виклад основних положень. Досягнути стабільності суспільства можна, якщо: політична влада виражає інтереси більшості членів суспільства, а залежність від зовнішніх суб’єктів міжнародного політичного та економічного життя не має характеру підпорядкованості їм; досягнуто реальної збалансованості інтересів різних верств, груп, громадських організацій, та інститутів суспільства і держави; владою реалізований визначений законодавством гарантований мінімум забезпечення інтересів окремої особистості; збалансований рівень і динаміка розвитку компонентів і елементів суспільства; доволі виражена інтегруюча основа суспільства (яка отримала національно – державний статус, закріплена в законодавстві, обумовлена традиціями суспільства, є найважливішою складовою ментальності всіх основних соціальних груп і більшості індивідів суспільства) ; основна частина наявних у суспільстві ресурсів (природних, духовних, інтелектуальних, економічних, обумовлених геополітичним становищем тощо) ефективно реалізується в інтересах цього суспільства [1].
Взаємозв’язок між стабільністю суспільства і воєнною безпекою має ієрархічний характер. Це означає, що воєнна безпека як якісна характеристика та стан суспільства, як правило, функціонально залежить від стабільності. Незважаючи на ставлення обох феноменів безпосередньо до всього суспільства і складні взаємозалежності між ними, статус стабільності виявляється більш високим порівняно зі статусом військової безпеки у функціональному розумінні. Як стан соціуму, стабільність охоплює низку параметрів: усі види соціальної безпеки, такі як інформаційна, економічна, продовольча, екологічна, та ін. Якщо безпека не забезпечена, тобто суспільство виявляється незахище- ним, то його стабільність вельми умовна. Стабільність суспільства – характеристика, прояв якої важливий для суспільства постійно, безперервно, незалежно від кількості та якості проблем. Суспільство завжди потребує розвитку і досягненні тих чи інших цілей. Головна увага й зусилля суспільства, його основних інститутів можуть бути спрямовані по черзі на ту чи іншу соціальну сферу, зокрема на воєнну безпеку.
Воєнна безпека особистості, суспільства і держави повинна забезпечуватися постійно. Під час створення високого ступеня захищеності від різних проявів військової експансії або військової небезпеки, що набуває інших форм, за створення особливих умов і відносин усередині суспільства і між соціальною системою та її міжнародними партнерами, проблеми у сфері воєнної безпеки можуть мінімізуватися і стати для суспільства непомітними.
Воєнна безпека суспільства – такий стан її внутрішніх і зовнішніх суспільних відносин, компонентів і елементів, за якого забезпечується їх захищеність, заснована на ефективній протидії впливу воєнних загроз (збройного насильства), мінімізуючи негативні впливи військової експансії ззовні, відтак – у всіх суспільних сферах, створюючи умови для стабільності цього суспільства. Досягнута і забезпечена воєнна безпека, нейтралізуючи або мінімізуючи воєнні загрози, стимулюючи зміцнення інших сфер суспільної діяльності, створює умови, які дозволяють підтримувати життєздатність суспільства. Воєнна безпека не є безумовною гарантією стабільності, вона лише створює сприятливі умови життєздатності суспільства в різних сферах. Також важлива спрямованість розвитку суспільства: якщо воно володіє певним прогресивним вектором розвитку, то воєнна безпека дозволяє підвищувати динамізм і стійкість її прогресивних еволюційних процесів, удосконалювати її структуру і якість окремих елементів створенням сприятливих умов у відповідних сферах суспільства. У випадку, коли суспільство не розвивається, окрім того – деградує, забезпечена воєнна безпека може мимоволі сприяти збільшенню відтворення екстенсивних відносин усередині системи, консервації відсталості. Тільки в суспільстві, який відрізняє прогресивний вектор розвитку, воєнна безпека створює умови забезпечення необхідного динамізму, спрямованості й стійкості розвитку суспільства відповідно до цілей і пріоритетів такого суспільства.
Як необхідна умова стабільності суспільства, воєнна безпека, не маючи мети створення умов для сталого розвитку суспільства, може значно сприяти не тільки консервації суспільних відносин, а й поступовому зниженню можливості вдосконалення підсистеми військової безпеки – у цьому полягає конкретно-історична обумовленість військової безпеки кожного суспільства.
Отже, воєнна безпека відображає реальний стан конкретного суспільства, в якому виражене широке коло питань і відносин, пов’язаних із захистом особи, суспільства і держави від збройного насильства, забезпеченням їх нормального функціонування та створенням умов для їх розвитку. Коло розв’язуваних у межах воєнної безпеки питань сягають за сферу питань оборонного і військово-політичного змісту. Небезпека військового характеру суб’єктам, що входять