Вплив аварії на ЧАЕС на стан земельних ресурсів Полісся

Актуальність теми дослідження. Внаслідок чорнобильської катастрофи значного радіонуклідного забруднення зазнали території, які відносяться до зони Полісся. Специфічні природні умови регіону – кисла реакція грунтів, бідність їх глинистими та слюдистими мінералами, висока  зволоженість території, наявність великої кількості лісів, боліт і торфовищ сприяють посиленій міграції радіонуклідів з грунту в рослини та по трофічних ланцюгах далі.

Як наслідок навіть через 26 років з моменту аварії тут спостерігаються високі рівні забруднення грунтів і продуктів харчування. Споживання продукції присадибних господарств, висока доля у раціоні населення ягід і грибів спричиняють високе надходження радіонуклідів в організм людини.  Тому в цьому регіоні зафіксовані найвищі з уражених територій паспортні дози опромінення населення.

У зв’язку з цим екологічна оцінка забруднених радіонуклідами територій, виявлення найбільш небезпечних ділянок, вивчення закономірностей зниження з часом рівнів забрудненості різних угідь від радіонуклідів є дуже актуальними питаннями. Розв’язання їх дозволило б отримувати відносно чисту продукцію на забруднених землях та запобігати поширенню ареалу забруднення.

Вивченням питань сільськогосподарської радіології займались В.Н. Белов [1], М. Й. Шевчук [5], С. М. Голуб [7, 8], Г.Д. Коваленко [15], С.П. Погурельський [18], Л. В. Суворова [23], М.  В.  Зубець [24] та ін. Ними були встановлені законо-мірності вертикальної міграції радіонуклідів на різних типах грунтів, надходження їх в рослини залежно від біологічних особливостей останніх та від  властивостей грунтів. На підставі цього були запропоновані заходи по зменшенню надходження радіонуклідів у сільськогосподарські культури.

Проте питання  зниження радіонуклідного забруднення грунтів з часом в залежності від способу їх використання ще в повній мірі не висвітлене.

Мета роботи – оцінка впливу ааварії на ЧАЕС на стан земельних ресурсів Полісся.

Об’єкт дослідження – земельні угіддя забруднених районів Українського Полісся (орні землі, природні суходільні луки, ліси), розташовані на типових ландшафтах з дерново-підзолистими та торфовими грунтами. 

Предмет дослідження –  динаміка вмісту основних радіонуклідів (цезію-137 та стронцію-90) в грунтах різних угідь зони Полісся. 

Досягнення мети роботи передбачало виконання наступних завдань:

• охарактеризувати природні умов та склад грунтів Українського Полісся;
• з’ясувати особливості радіоактивного забруднення грунтів та агро-екосистем;
• дати агроекологічну оцінку стану радіаційно забруднених грунтів Полісся;
• проаналізувати показники родючості земель Українського Полісся у залежності від рівня радіаційного забрудення;
• дослідити механізми зниження вмісту радіонуклідів у різних типах грунтів Полісся;
• дати прогноз радіоекологічного стану та розробити перспективні заходи щодо реабілітації забруднених земельних ресурсів Полісся.

Методи дослідження включали теоретичні: аналіз літератури з проблеми дослідження, узагальнення даних з різних джерел, польових досліджень тощо, та практичні: кількісний аналіз дослідних даних, розробка рекомендацій щодо ведення господарської діяльності на забруднених землях.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг роботи – 40 сторінок.