Вплив фізкультурно-оздоровчих занять на рівень фізичної підготовленості учнів старших класів

 

Горбунов Л. М.

Волинський державний університет ім. Лесі Українки

 

Анотація. Горбунов Л. М. Вплив фізкультурно-оздоровчих занять на рівень фізичної підготовленості учнів старших класів. У статті узагальнено досвід теорії та практики з питань впливу фізкультурно-оздоровчих занять на розвиток фізичної підготовленості, обґрунтовано ефективність використання туристичної підготовки з метою підвищення рівня фізичної підготовленості учнів старших класів.

Ключові слова: динаміка, туристичний гурток, фізкультурно-оздоровчі заняття, фізична підготовленість.

Аннотация. Горбунов Л. М. Влияние физкультурно-оздоровительных занятий на уровень физической подготовленности учеников старших классов. В статье обобщено опыт теории и практики у вопросах влияния физкультурно-оздоровительных занятий на развитие физической подготовленности, доведено эффективность использования туристической подготовки с целью повышения уровня физической подготовленности учеников старших классов.

Ключевые слова: динамика, туристический кружок, физкультурно-оздоровительные занятия, физическая подготовленность.

Abstract. Gorbunov L. M. Action athletic-health employments on the level of physical preparedness of students of higher forms. In the article the experience of theory and practice is generalized at questions of influencing of athletic-health employments on development of physical preparedness, efficiency of the use of tourist preparation is led to with the purpose of increase of level of physical preparedness of students of higher forms.

Key words: dynamics, tourist group, athletic-health employments, physical preparedness.

Постановка проблеми. Аналіз останніх досліджень і публікацій.

На рівні держави, так і загальноосвітніх навчальних закладів постало завдання, щодо поглиблення змістовного компоненту фізичного виховання з метою залучення до занять фізичною культурою якомога більшої частини молоді. У навчально-виховній сфері середніх загальноосвітніх навчальних закладів оздоровчо-туристична робота повинна здійснюється в поєднанні з фізичним вихованням дітей та молоді з урахуванням стану здоров’я, рівня фізичного та психічного розвитку. Фахівці фізичного виховання повинні вміти здійснювати керівництво фізичним вихованням учнів, контроль за організацією фізкультурно-оздоровчих заходів у режимі дня та в позанавчальний час [6].

Актуальність проблеми нашого дослідження визначається тим, що рівень фізичної підготовленості підлітків є одним із показників всебічного розвитку особистості і на сучасному етапі у багатьох дітей є низьким. Тому фахівцям необхідно прикласти максимум зусиль з метою підвищення рівня фізичної підготовленості старшокласників. Це знайшло відображення в низці офіційних державних документів, широкому висвітленні питань фізкультурно-оздоровчої роботи у пресі, активізації наукових досліджень проблеми.

Практика показала, що в школах із добре поставленою фізкультурно-оздоровчою роботою кращі успішність і дисципліна, менше правопорушень, вищий рівень фізичної підготовленості дітей, менше захворювань, передусім застудних, краща інформованість про рідний край [1; 3]. На жаль, оздоровча робота у школах поки що має епізодичний характер. Однією з причин цього є недостатня розробленість її методичних основ, незабезпеченість шкіл методичними матеріалами, а також недостатня увага вузів до питань підготування вчителів до фізкультурно-оздоровчої роботи в школі [5].

Фізкультурно-оздоровча робота дає можливість сконцентрувати навколо неї всю виховну роботу в школі, забезпечити тісну взаємодію учнівського самоуправління, сім’ї та громадськості. Вона сприяє піднесенню масовості туристичної роботи в школі, оптимізації рухового режиму учнів. Для нормального розвитку підліткові не досить тієї рухової активності, яку школа забезпечує двома уроками фізичної культури на тиждень і спортивно-масовою роботою [2; 4].

Однією з форм фізкультурно-оздоровчої роботи в школі є туристична робота. Участь у туристичних походах підвищує рівень рухової активності організму учня, що росте й розвивається. Система туристичної роботи в школі сприяє оптимізації рухового режиму учнів, їх оздоровленню.

Відповідно до мети дослідження, яка полягала в обґрунтуванні впливу оздоровчого туризму на рівень фізичної підготовленості учнів старших класів, сформульовано завдання дослідження: визначити динаміку фізичної підготовленості учнів, які займаються туризмом.

Для вирішення поставлених завдань застосовувались наступні методи дослідження: аналіз та узагальнення наукової літератури; тестування з фізичним навантаженням.

Було використано орієнтовний комплексний тест оцінки стану фізичної підготовленості для учнів старших класів, складений у відповідності до програми Міністерства освіти і науки України „Основи здоров’я і фізична культура” згідно вимог до „Критеріїв оцінювання навчальних досягнень у системі загальної середньої освіти” за 12-бальною системою, затверджений від 23. 12. 2004 року.

Організація дослідження

Експериментально-дослідну роботу було проведено на базі Луцької ЗОШ І-ІІІ ступенів №15 протягом 2006-2007 навчального року. В експерименті приймали участь 26 учнів старших класів.

Учні, які входили до експериментальної групи на початку навчального року записалися до туристичного гуртка та 3 рази на тиждень займалися після занять у школі. На уроках фізичної культури вони займалися за навчальною шкільною програмою і відводилося по можливості до 10 хвилин на кожному уроці для удосконалення навичок туристичної роботи, які вони отримували на заняттях у туристичному гуртку.

Таким чином, учні експериментальної групи займалися фізичною культурою 5 разів на тиждень (2 уроки в сітці годин і 3 заняття у другій половині дня).

Результати дослідження

З метою визначення динаміки фізичної підготовленості учнів, які займаються в туристичному гуртку, було порівняно середні показники тестувань на початку та після проведення експериментального дослідження й відображено в табл. 1.

 

Таблиця 1

Середні показники фізичної підготовленості учнів, які відвідували туристичний гурток на початку експерименту та після експерименту (М±)

 

№СтатьБіг на

30 м (с) Біг на

2000 м

(хв., с) Нахили тулуба вперед (см) Підтягуван-ня на пере-кладині (разів) “Човнико-вий біг”

4х 9 м (с) Стрибки у довжину з місця (см) 

1Чол. 5, 1±0, 049, 49±0, 25+10±0, 49±0, 249, 7±0, 04205±3, 5

Жін. 5, 5±0, 0511, 30±0, 40+15±0, 615±0, 5110, 6±0, 03180±4, 0

2Чол. 4, 7±0, 049, 21±0, 27+12±0, 511±0, 359, 4±0, 02225±3, 9

Жін. 4, 9±0, 0310, 41±0, 35+17±0, 418±0, 4710, 3±0, 04197±4, 2

1 – на початку експерименту;

2 – після експерименту

 

Як видно з табл. 1, середні показники фізичної підготовленості юнаків та дівчат значно зросли протягом навчального року, за той час, що вони відвідували туристичний гурток.

На початку експерименту середні показники бігу на 30 м становили у юнаків 5, 1 с, у дівчат – 5, 5 с, після експерименту відповідно 4, 7 с та 4, 9 с. У юнаків та дівчат під час експерименту спостерігалася тенденція до збільшення швидкості протягом експерименту, а саме, у юнаків показник зріс на 0, 4 с, а в дівчат на 0, 6 с.

На початку експерименту середні показники тесту на витривалість у юних туристів становили у юнаків 9, 49 хв, у дівчат – 11, 30 хв, після експерименту відповідно 9, 21 хв та 10, 41 хв. У юнаків протягом експериментального дослідження даний показник зріс на 0, 28 хв, а в дівчат на 0, 59 хв.

Результати тесту „нахили тулуба вперед” були наступні. На початку експерименту середні показники становили у юнаків 10 см, у дівчат – 15 см, після експерименту відповідно 12 см та 17 см. У юнаків та дівчат спостерігалася тенденція до збільшення гнучкості протягом експерименту, а саме, у юнаків та дівчат показник зріс на 2 см.

З табл. 1 чітко видно динаміку зміни сили учнів, які займалися в туристичному гуртку. На початку експерименту середні показники становили у юнаків 9 разів, у дівчат – 15 разів, після експерименту відповідно 15 разів та 18 разів. У юнаків та дівчат за рік занять у туристичному гуртку спостерігалося збільшення сили, а саме, у юнаків у 2 рази, а в дівчат у 3 рази.

Середні результати тесту „човниковий біг” 4х9 м зросли як у юнаків, так і в дівчат протягом експериментальної роботи. На початку експерименту дані середні показники становили у юнаків 9, 7 с, у дівчат – 9, 4 с, після експерименту відповідно 9, 4 с та 10, 3 с. У юнаків та дівчат спостерігалася тенденція до збільшення спритності протягом експерименту, а саме, у юнаків та в дівчат на 0, 3 с.

Результати проведених тестувань „стрибки у довжину з місця” відображають динаміку зміни швидкісно-силових якостей туристів. На початку експерименту дані середні показники становили у юнаків 205 см, у дівчат – 180 см, після експерименту відповідно 215 см та 192 см. У юнаків та дівчат спостерігалася тенденція до збільшення швидкісно-силових якостей протягом експерименту, а саме, у юнаків на 10 см, а в дівчат на 12 см.

Отже, проведений експеримент дав змогу стверджувати, що раціонально організований руховий режим у поєднанні з систематичним перебуванням на свіжому повітрі сприяє пристосуванню організму до більш високих фізичних навантажень та підвищенню фізичної підготовленості зокрема.

Недостатня рухова активність знижує функціональні можливості організму підлітків, в результаті чого уповільнюється моторний розвиток. Малорухомий старшокласник володіє меншим обсягом рухових навичок, йому притаманний більш низький рівень розвитку рухових якостей. Учні з дефіцитом рухів мають меншу силу та витривалість, менш швидкі та менш спритні.

Підвищенню фізичного розвитку сприяють нормовані фізичні вправи у вигляді помірного фізичного навантаження у туристичному гуртку, які здатні підвищити стійкість організму до несприятливих факторів зовнішнього середовища. Додаткові фізичні навантаження дають можливість ефективно підтримувати рівень фізичного здоров’я підростаючого покоління.

Велике значення під час формування інтересу школярів до систематичних занять у туристичному гуртку мають узгоджені дії школи, вчителя фізичної культури, учнів та батьків. Мотивом для активізації заняттями туризмом у підлітків є позитивний вплив занять та підвищення стану фізичної підготовленості.

Висновки

Рівень фізичної підготовленості старшокласників на початку експерименту був низький. У результаті експерименту виявлено, що у старшокласників, які додатково займалися у туристичному гуртку рівень фізичної підготовленості був вищий.

Показники тестування протягом експерименту зросли в учнів, які займалися туризмом, що свідчить про динаміку фізичної підготовленості підлітків.

 

 

Андрющенко Л. Б., Цуцаева М. В. Проблемы формирования здоровья молодежи // Здоровье. Интеллект: биоинформационные оздоровительные технологии: Материалы 1-й Международ. научно-практич. конф. – Волгоград, 2001. – С. 30-34.

Дубогай О. Д., Панчелов Б. П. та ін. Інтеграція пізнавальної і рухової діяльності в системі навчання і виховання школярів. – К: Оріяни, 2001. – 205с.

Карпова І. Б., Корчинський В. Л., Зотов А. В. Фізична культура та формування здорового способу життя: Навч. посіб. – К. : КНЕУ, 2005. – 104 с.

Основи здоров'я і фізична культура. Програма для загальноосвітніх навчальних закладів. 1-11 класи. – К: Початкова школа, 2001. – 25 с.

Папуша В. Г. Методика фізичного виховання школярів: форми, зміст, організація. – Тернопіль: Підручники і посібники, 2006. – 196 с.

Рибковський А. Г., Канішевський С. М. Системна організація рухової активності людини. – Донецьк: ДонНУ, 2003. – 436 с.