Вплив християнства на становлення писемної культури Русі-України: філософсько-релігієзнавчий аспект

ІНСТИТУТ ФІЛОСОФІЇ імені Г. С. СКОВОРОДИ

НАЦІОНАЛЬНОЇ АКАДЕМІЇ НАУК УКРАЇНИ

 

УДК 261. 6 (477) (043. 3)

 

ГОРБАЧЕНКО Тетяна Григорівна

 

ВПЛИВ ХРИСТИЯНСТВА НА СТАНОВЛЕННЯ ПИСЕМНОЇ КУЛЬТУРИ РУСІ-УКРАЇНИ: ФІЛОСОФСЬКО-РЕЛІГІЄЗНАВЧИЙ АСПЕКТ

 

Спеціальність 09. 00. 11 – релігієзнавство

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня доктора філософських наук

 

Київ – 2002

 

Дисертація є рукописом.

Робота виконана на кафедрі релігієзнавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка. 

Науковий консультант: доктор філософських наук, професор КОЛОДНИЙ Анатолій Миколайович, заступник директора, керівник відділення релігієзнавства.

Інституту філософії ім. Г. С. Сковороди НАН України.

Офіційні опоненти: доктор філософських наук, професор БИЧКО Ада Корніївна, завідувачка кафедрою суспільних наук Київського інституту театрального мистецтва ім. І. К. Карпенка-Карого доктор філософських наук, професор ГЛУШАК Анатолій Степанович, професор кафедри українознавства та світової культури Севастопольського військово-морського інституту ім. П.С. Нахімова доктор філософських наук, професор КРАЛЮК Петро Михайлович, проректор Рівненського інституту слов'янознавства.

Провідна установа: Національний педагогічний університет ім. М. П. Драгоманова (кафедра культурології).

 

 

Актуальність теми дослідження. В сучасних умовах взаємовплив релігії й культури залишається важливою теоретико-пізнавальною й соціально-історичною проблемою, актуальність якої традиційно визнається й дискутується у плані природи, значення, еволюційних змін, динаміки взаємозв’язків цих двох явищ і сфер суспільного життя. Одним з аспектів цієї проблеми є вивчення взаємовпливів між писемною культурою й однією зі світових релігій – християнством. Святкування визначної дати в історії людства – двохтисячоліття від народження Ісуса Христа переконливо підтвердило, що християнство справило визначний вплив на розвиток світової цивілізації й культури. Пізнання й оцінка суспільно значущих культурно-історичних явищ являє собою одну з найбільш складних і важливих проблем. Тому осмислення культурно-просвітницької ролі християнської церкви, що випливає з її особливого становища в суспільстві як ідеологічного, політичного і культурного інтегратора, є важливим завданням сьогодення.

Прийшовши на українські землі більше тисячі років тому, християнство внесло докорінні зміни у всі сфери суспільного життя нашого народу, в його культуру, зокрема, писемну. Упродовж усього часу своєї історії Україна формувалася як країна християнської цивілізації, в якій нині більше 90 відсотків релігійних організацій належать до тієї чи іншої християнської конфесії. Зустрічаючись сьогодні з певними пам’ятками писемної культури, ми не можемо не враховувати особливості епохи, що породила її, образу мислення людей, які створили цю пам’ятку, їх інтереси й наміри, соціальну орієнтацію та глибину їх історичного мислення. У цьому зв’язку першорядного значення набуває філософсько-історична, історико-релігійно вірна інтерпретація й оцінка пам’яток писемної культури, яка виключала б суб’єктивізм і свавілля, гіперболізацію чи приниження їх ролі у духовному житті того часу, який перебуває на далекій від нас відстані, абсолютизацію одних аспектів минулої культури чи ігнорування тих із них, які не вміщуються у вузькі рамки попередньо визначених параметрів.

Будь-який аксіоматизм, будь-яке смакове уподобання не лише заважають, але й спотворюють реальні події минулого. Безумовно, у період становлення писемної культури в Україні, який тривав приблизно шість століть – ХІ-ХVІІ ст. – духовні процеси були відображенням умов життя суспільства, відображенням найсуттєвіших потреб народу, його сподівань й устремлінь. Але водночас вони були й наслідком практичної діяльності людей, відображенням тих обмежених історичними рамками соціальних настанов, якими керувалися різні верстви суспільства Русі-України, домагаючись своїх усвідомлених чи неусвідомлених цілей. На відміну від часів войовничого атеїзму, коли перекручувалася роль християнської церкви, монастирських організацій у розвитку культури, нині з’явилася можливість ґрунтовно й об’єктивно дослідити, зокрема, вплив християнства на становлення писемної культури.

Актуальність обраної теми дослідження продиктована також важливістю вирішення проблем взаємовпливу релігії й культури не лише у становленні національної ідентичності, але й в усунені конфліктів на етноконфесійному підґрунті, особливо, коли розвиток міжконфесійного діалогу, зв’язків і співробітництва стає дійсною альтернативою ворожості, культурній роз’єднаності й релігійній нестерпності.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Дисертація виконувалась в системі наукових досліджень, що здійснюються кафедрою релігієзнавства філософського факультету Київського національного університету імені Тараса Шевченка, а саме з теми “Філософія релігії як філософське релігієзнавство” (державний реєстраційний номер 97164).

Мета дослідження полягала у з’ясуванні специфіки й шляхів впливу християнства на становлення писемної культури Русі-України.

Для досягнення поставленої мети слід було вирішити такі завдання:

 здійснити аналіз культурно-історичного контексту мови та писемності як складових церковно-релігійного життя різних конфесій, зокрема, християнства, виділивши як загальні закономірності, так і специфічність прояву у східних слов’ян;

 дослідити стан і зміни церковнослов’янської писемності та її складових, якими є рукописна й друкована книга, а також монастирська бібліотека як місце збереження творів писемності;

 простежити взаємодію церковнослов’янської мови й рукописної церковнослов’янської книги, розглянувши жанрово-тематичну своєрідність останньої;

 визначити роль початкового українського книгодрукування як основного чинника збереження й передачі джерел християнської писемної культури;

 дослідити бібліотеки монастирів і соборів як артефакти збереження й використання документальної пам’яті східного християнства;

 дослідити системний характер писемної культури Русі-України, розглянувши її на етноконфесійному рівні;

 простежити вплив християнства на становлення писемної культури Русі-України як прояв поліморфізму писемної культури та розмаїття її форм;

 здійснити реконструкцію