Вплив інноваційних технологій на розвиток мовленнєвої компетентності дошкільників

підтримка високого рівня мотивації протягом усього заняття з використанням прийому зміщення мотиву на ціль;

виявлення суб’єктного досвіду дітей за запропонованою темою; пояснення нового матеріалу з урахуванням психолого-педагогічної характеристики групи;

використання різних сенсорних каналів у поясненні нового матеріалу;

побудова діяльності кожної дитини з урахуванням даних психолого-педагогічних обстежень та рекомендацій психолога і загальні рекомендації нейропсихофізіологів;

відмова від фронтальної роботи як основної форми проведення заняття та широке використання різних варіантів індивідуальної, парної або групової роботи;

гендерний аспект в організації різних форм роботи на занятті, у доборі методів і прийомів навчально-виховного процесу;

використання в роботі над закріпленням теми різноманітного дидактичного матеріалу, що дозволяє дитині розвивати різні сенсорні канали, проявляти вибірковість до типу, виду та форми завдання, характеру його виконання;

обов’язкова оцінка і корекція процесу і результату навчальної діяльності кожної дитини протягом заняття;

широке застосування самооцінки і взаємооцінки;

створення умов для формування у кожної дитини високої самооцінки, впевненості в своїх силах;

проведення з дітьми рефлексії заняття (що дізналися, що сподобалося, що хотілося б змінити або, навпаки, повторити).

Основними інноваційними технологіями, які застосовуються при формуванні мовленнєвої компетентності дошкільників, є наступні:

Дослідницька (проблемно-пошукова). Характерною рисою цієї технології є реалізація педагогом моделі «навчання через відкриття».

Комунікативна (дискусійна). Особливістю цієї технології є наявність дискусій, які характеризуються різними точками зору з вивченням питань, зіставленням їх, пошуком за рахунок обговорення власної точки зору.

Імітаційного моделювання (ігрова). Характерною рисою цієї технології є моделювання життєво важливих професійних ускладнень в освітньому просторі та пошук шляхів їх вирішення.

Психологічна (технологія самовизначення). Характерною рисою цієї технології є навчання самовизначення у виконанні тієї чи іншої освітньої діяльності.

Діяльнісна. Характерною рисою цієї технології є здатність дитини проектувати майбутню діяльність, бути її суб’єктом.

Рефлексивна. Особливістю цієї технології є усвідомлення дитиною діяльності: того, як, яким способом отриманий результат, які при цьому зустрічалися ускладнення, як вони були усунуті; і що відчувала вона при цьому.

Проектна. Якщо особливості всіх технологій об’єднати в одну, то вийде інтегральна технологія. Яскравим представником інтегральної технології є проектна діяльність, в основі якої лежить проект.

Проект в педагогіці – це спеціально організований педагогом і самостійно виконуваний дітьми комплекс дій, де вони можуть бути самостійними у прийнятті рішення та відповідальними за свій вибір, результат праці, створення творчого продукту. Сутність технології – стимулювати інтерес дітей до певних проблем, що передбачає володіння певною сумою знань і через проектну діяльність виявити шляхи вирішення проблем, показати практичне застосування отриманих знань. Все, що я пізнаю, я знаю, для чого це мені треба, де і як я можу ці знання застосувати – основний тезис розуміння методу проектів. Види проектів: монопредметний; міжпредметний; надпредметний (позапредметний). Проект дозволяє інтегрувати відомості з різних галузей знань для вирішення проблеми і застосувати їх на практиці. Діти вчаться спочатку думати, а потім робити, складати план дій, дотримуватися угоди і досягнутих домовленостей. Діяльність кожної дитини має бути спрямована на досягнення наміченого результату, і кожен проект проходить ряд етапів.

Тематичні проекти, що об’єднують усі способи пізнання, дають змогу кожній дитині вибрати той шлях пізнання, який є для неї найбільш прийнятним. Разом з тим, діючи кожен у своєму напрямку (хтось ліпить, малює, читає, «пише» книжки, виконує досліди) усі разом отримують максимум відомостей, наочно представлених результатів, розкривають цю тему з різних сторін. Таким чином, проектне навчання добре вкладається в парадигму особистісно-орієнтованої педагогіки, так як у роботі над проектом кожна дитина може знайти справу, що найбільше відповідає її інтересам і можливостям.

Проектне навчання нині розвивається далі. Зокрема, ведуться активні дослідження методології «спрямовуючого проекту», що стосуються вже п’ятого покоління освітніх технологій. Але абсолютно очевидно одне – це навчання, де цільовою установкою є способи діяльності, за допомогою яких дитина розвивається як суб’єкт з правом свободи вибору. Використовуючи особистісно-орієнтовані технології, ми сприяємо гуманізації освітнього процесу в дошкільному навчальному закладі.

Про необхідність застосування нової структури заняття з навчання мови йдеться у працях К. Крутій. Відомим лінгводидактом розроблена й експериментально апробована на базі низки дошкільних навчальних закладів концептуальна модель організації занять із навчання мови, розвитку мовлення і мовленнєвого спілкування дітей на основі системного підходу. Її основу становлять три базисних принципи: принцип системності, принцип домінанти й принцип варіативності засобів навчання мови, розвитку мовлення і мовленнєвого спілкування. На відміну від традиційної моделі, авторський підхід до структури заняття передбачає введення чотирьохструктурної організації фронтального заняття, у якій у взаємозв’язку вирішуються питання формування всіх видів діяльності: спілкування, пізнавальна, перетворювальна, оцінно-контрольна, художня.

Розроблена К. Крутій послідовність діяльнісних кроків називається комунікативно-діяльнісною технологією навчання мови, розвитку мовлення і мовленнєвого спілкування в дітей дошкільного віку.

 

 

Мета:

Інтегрувати в структурі заняття різні напрямки мовленнєвої роботи з іншими видами діяльності: ігровою, образотворчою.

Розвивати здібність дітей до створення нового оригінального продукту (розповіді, казки) за допомогою впровадження інтерактивних технологій.

З метою розвитку словесної творчості у дошкільників виявити взаємозв. язок розвитку уяви з художньою та ігровою діяльністю.

Завдання:

Розвивати мовленнєвотворчу діяльність дошкільників – феномен мовленнєвої культури, що відбиває рівень психічного розвитку, мовленнєвої компетентності, внутріпшього духовного і душевного стану, вираження переваг та інтересів дітей, що є могутнім засобом їхнього художньо-естетичного, інтелектуально-творчого розвитку, формування креативного начала кожної особистості.

Матеріал: магнітофон з записами дитячих мелодій, стікери-кораблики, плакат з намальованою річкою, маркери, конверти з завданнями, ілюстрації до різних казок, предметні картинки, гуашева фарба, аркуші А-4, пензлики, тампончики, поролон, палички та ін., настільні ігри.

Все, що живе на світі,

Уміє розмовляти.

Уміють говорити

Зайці і зайченята,

По-своєму говорять

І риби серед моря,

І у садочку пташка,

І у траві комашка.

Говорять, навіть, квіти

З блискучими зірками...

А як говорять діти? -

Так, як ми навчали.

І. Вправа « Очікування».

Мета: допомогти учасникам засідання усвідомити особисті очікування від заняття. Пропонується кожному учасникові:

написати на картках – корабликах кілька слів про свої очікування від засідання;

по черзі наклеїти їх на плакат із заздалегідь намальованою річкою на березі Надії, озвучуючи свої думки.

II. Робота у підгрупах.

І. Створити нову казку за ілюстрацією знайомої казки із включенням випадкових героїв з інших казок.

Наприклад: ілюстрація до казки « Рукавичка», випадковий герой – Колобок. «Добрий день, звірята Що робите? Пустіть мене до себе жити.

Гаразд, ми тебе пустимо, якщо ти нам заспіваєш пісеньку!

Заспівав Колобок пісеньку, і вони його впустили в Рукавичку. І став Колобок жити в Рукавичці і всіх звірят пісенькою звеселяти. Але одного разу, співаючи пісеньку, він згадав про Діда та Бабу і вирішив повернутися. Подякував Колобок звірятам і рушив додому».

2. Вибрати будь – які картинки і створити максимальну кількість речень, у кожне з яких входять назви предметних картинок.

Наприклад: предметні картинки – автобус, крокодил, м’яч.

Крокодил сидів із м’ячем в автобусі.

М’яч крокодила їхав в автобусі.

В автобусі не видно крокодила і м’яча

Згадав крокодил в автобусі, як грався з м’ячем...

3. Намалювати різними техніками (на вибір) ілюстрації до казок.

Наприклад: пальчиковий живопис, кляксографія, ниткографія, весела краплинка тощо. За намальованими ілюстраціями скласти «Салат казок»: заєць-хвалько колобок, ворона, собака, вовк, хлів, лисичка, дівчинка, пиріжки, піч, кошик, яблунька, пеньок.

«Жив на світі зайчик. Одного разу пішов він гуляти у ліс. Бачить – стоїть піч. Вона йому каже: « Нарубай дров, запали вогонь та й спечи пиріжків». Зайчик зробив усе, як йому наказала піч. За це вона нагодувала його і кошик з пиріжками подарувала. Іде зайчик задоволений, гриби та ягоди збирає. Аж раптом вискочив собак і забрав у нього кошик. Заплакав зайчик, шкода йому стало кошика. Повернувся він до печі та й розповів їй про своє горе. А піч відповідає йому: « Не плач, зайчику, кошик у мене був чарівний. Якщо він потрапить до когось із лихими намірами, то одразу зникає». Пробачив зайчик собаці. Вони удвох затопили піч, напекли пиріжків і стали разом жити – поживати»

4. Навести приклади завдань для мозкового штурму за різною тематикою.

Наприклад:

Колобок живе в наші дні у хмарочосі на 16- поверсі. Його поклали на віконце остудити. Як йому спуститися?

Варіанти:

в колобка є пропелер;

колобок-м’ячик;

має парасольку;

парашут;

на канаті, тримаючись зубами тощо;

Назустріч вовку ідуть семеро злих, голодних козенят. Що робити вовку?

Пішов Іван-Царевич шукати стрілу. Зголоднів та й зайшов у французький ресторан. На обід йому подають страву з жабою...

Закинув дід сітку в синє море. Витягує, – а там 33 богатиря, а з ними дядько Чорномор. Що дід попросить?

5. Настільні ігри «На гостини до казок».

Ш. Вправа « Очікування».

Мета: визначити, наскільки виправдалися очікування кожного учасника засідання. Учасникам пропонується:

на стікерах записати, настільки виправдалися їхні очікування;

стікери прикріпити на плакаті на «березі виправданих надій», озвучуючи свою думку.

 

 

Атрощенко Т. О. Підготовка майбутнього вихователя до роботи з формування мовленнєвої компетентності дошкільників / Т. О. Атрощенко // Вісн. Житомир. держ. ун-ту ім. І. Франка. – 2010. – № 52. – С. 32-35.

Горбунова Н. В. Діяльнісний підхід до організації лексичної роботи в дошкільних навчальних закладах / Н. В. Горбунова // Гуманізація навчально-виховного процесу: Зб. наук. праць. Спецвипуск 4 / За заг. ред. проф. В. І. Сипченка. – Слов’янськ: СДПУ, 2010. – Ч. 1. – С. 67-75.

Колодич О. Б. Формування мовленнєвої компетентності як засобу соціально-психологічної адаптації дітей молодшого шкільного віку в сучасному суспільстві / О. Б. Колодич // Наука і освіта. – 2009. – № 10. – С. 194-197.

Полєвікова О. Б. Концептуальні підходи до мовної освіти й мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку / О. Б. Полєвікова // Наука і освіта. – 2011. – №6. – С. 191-194.

Трифонова О. С. Компетентнісний підхід до формування мовно-мовленнєвої особистості дітей старшого дошкільного віку: монографія / О. С. Трифонова; НАПН України. – О. : Лерадрук, 2012 – 208 с.