Вплив іонізуючого випромінювання на овочеві культури на забруднених територіях Рівненської області

Актуальність теми дослідження. Аварія 1986 року на Чорнобильській АЕС радикально змінила радіаційні характеристики довкілля внаслідок викиду великої кількості радіоактивних продуктів ділення зі зруйнованого реактора 4-го енергоблоку. Радіонукліди, відповідно до їх фізико-хімічних властивостей, залучились до процесів міграції в елементах неживої природи та по трофічних ланцюгах біоценозів. Через міграцію радіонуклідів водним, повітряним шляхом та антропогенне винесення, зона відчуження впливає на екологічний стан України та суміжних держав.

Одного з найбільших, за масштабами та рівнями, забруднення зазнала Рівненська область. Детальне обстеження сільськогосподарських угідь Сарнен-ського, Дубровицького та частини Володимирецького і Зарічненського районів, виконане у 2005-2009 роках та на підставі раніше проведених робіт Рівненським обласним державним проектно-технологічним центром охорони родючості ґрунтів і якості продукції («Облдержродючість») встановлено, що у зоні із забрудненням понад 37,0 кБк/м² нині знаходиться 148,4 тисяч га сільгоспугідь, з яких: у Дубровицькому районі – 74,1 тис. га, Сарненському – 59,0, Зарічненському – 51,0, Володимирецькому – 30,6, Рокитнівському – 32,7, Костопільському – 44,7, Здолбунівському – 3,8, Острозькому – 28,7 тис. га. В інших районах області забруднення ґрунтів радіоактивним цезієм не перевищує 37 кБк/м². На сьогодні у північних районах значна частка продукції овочівництва перевищує встановлені нормативи (ДР-2006). 

За післяаварійний період екологічна ситуація не покращується внаслідок наявності в орному шарі до 80% радіоцезію від його загальної кількості у ґрунті та цілої низки соціально-економічних проблем, зокрема, призупинення фінансування державних Програм «Радіологічного захисту населення та екологічного оздоровлення території, що зазнала радіоактивного забруднення», відсутності хімічної меліорації – основної складової частини контрзаходів. За останні роки кількість внесених мінеральних добрив зменшилась із 149 до 53 кг/га д. р. NPK, а гною з 8,6 т/га до 0,9 т/га ріллі порівняно з 1990 роком. При цьому співвідношення елементів живлення мінеральних добрив не відповідає потребам рослин. Ці та інші проблеми, які стосуються соціально-економічної складової овочівництва у Рівненській області і зумовлюються актуальність теми дослідження.

Стан дослідження проблеми. Теоретичні та практичні аспекти землеко-ристування в умовах радіоактивного забруднення знайшли своє відображення у працях І. М. Гудкова [12], М. І. Долгілевича [16], М. О. Клименка [23], А.С. Малиновського [28], І.І. Гриба [32], П. П. Надточія [35], Г.П. Перепелятнікова [37], Б.С. Прістера [40] та інших. Спеціальні дослідження, які торкаються ведення овочівництва на забруднених територіях, проведені М.А. Дзюмаком [15], Т.Н. Івановою [19], В.М. Положенцем [39], О.І. Трембіцькою [49], Г.М. Яки-менком [53] та ін.

Об'єкт дослідження - радіаційне забруднення овочевих культур Рівненської області. 

Предмет дослідження - особливості впливу радіаційного забруднення території Рівненської області на накопичення радіонуклідів овочевими культурами.

Мета роботи - теоретично обгрунтувати вплив радіаційного забруднення території Рівненської області на накопичення радіонуклідів овочевими культурами, проаналізувати сучасний стан вмісту радіонуклідів у овочевих культурах забруднених районів та обгрунтувати заходи для його поліпшення.

Відповідно до мети роботи визначено наступні її завдання: 

• уточнити теоретичні засади дослідження впливу іонізуючого опро-мінення на рослинні організми;
• дати загальну характеристику впливу іонізуючого випромінювання на овочеві культури;
• дослідити вміст радіонуклідів у овочевих культурах Рокитнівського, Дубровицького, Володимирецького районів;
• провести порівняльний аналіз забруднення овочевих культур радіонуклідами на території забруднених районів Рівненської області;
• розробити і обгрунтувати заходи щодо зменшення вмісту радіонуклідів у овочевих культурах на території забруднених районів Рівненської області;
• визначити економічну ефективність заходів щодо зменшення вмісту радіонуклідів у овочевих культурах на територіях забруднених районів області.

Методи дослідження. У процесі виконання роботи, крім аналітичного, дедуктивного, синтетичного та ряду інших теоретичних методів, використовували загальноприйняті стандартні методи фізіолого-біохімічних досліджень. Візуальний – для спостереження фенології росту та розвитку рослин; вимірювально-ваговий – для встановлення висоти та густоти стояння рослин, маси сухої речовини, вологості ґрунту; радіометричні – для визначення вмісту радіонуклідів; агрохімічні та біохімічні – для визначення якісних показників ґрунту та рослин; статистичний – для оцінки достовірності отриманих результатів досліджень; розрахунково-порівняльний – для встановлення економічної та енергетичної ефективності технології вирощування овочевих культур на радіаційно забруднених територіях.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в узагальненні широкого масиву даних щодо забруднення окремих овочевих культур радіонуклідами на території Рівненщини, теоретико-методологічному обґрунтуванні та визначенні ефективності комплексної дії різних заходів (організаційних, агротехнічних, агрохімічних) на продуктивність овочевих агрофітоценозів і накопичення ними радіонуклідів, що відкриває можливості цілеспрямованого управління екологічним станом земельних угідь і якістю продукції овочівництва.

Теоретичне та практичне значення результатів дослідження полягає у внесенні нових висновків і узагальнень у теоретичні та практичні питання радіобіології рослин. Отримані дані можуть бути використані укладанні підручників та посібників з радіобіології, ветеринарно-санітарної експертизи.

Структура роботи зумовлена метою і завданнями дослідження і включає вступ, чотири поширені розділи, висновки та список використаних. Робота включає 5 рисунків і 13 таблиць, загальний обсяг роботи склав 93 сторінки.