«Впровадження технології вирощування нуту в умовах «ПСП «Зоря»Снігурівського району Миколаївської областi

Для боротьби з бур'янами в посівах зернових бобових культур до появи сходів поле обробляють гербіцидом прометрин (3-4 кг на 1 га) або лінуроном (3-5 кг на 1 га). В нашому випадку було обрано лінурон. Лінурон добре адсорбується колоїдами ґрунту. Розкладається в ґрунті в основному під впливом мікроорганізмів. Через 3 - 4 місяці після обробки гербіциду в ґрунті не виявляється, тому восени в рік застосування і на наступний рік можна сіяти будь культури. Залишкових кількостей в урожаї не виявлено. Лінурон малотоксичний для людини і тварин. Лінурон – 50% – вий порошок, що змочується. Селективний системний гербіцид для боротьби з однорічними бур'янами в посівах кукурудзи, сої, рицини, коріандру, моркви, картоплі, в змішаних посівах кукурудзи з бобовими [14].

Надалі проводиться міжрядний обробіток ґрунту. Першу здійснюють на глибину 5-6 см з захисною смугою 8-10 см, машинами УСМК-5,4. Друге рихлення міжрядь проводять через 8-10 днів після попереднього, на глибину 6-8 см і при необхідності третє – перед змиканням рядків[12, 15].

Заходи по догляду за посівами представлені в таблиці 4.6.

Таблиця 4.6

Заходи по догляду за посівами нуту

 

Заходи хімічного захисту нуту представлені в таблиці 4.7.

Таблиця 4.7

Заходи хімічного захисту рослин

Отже, у таблиці 4.6 і 4.7 чітко прописані механічні і хімічні методи, що до раціонального захисту нуту від бур’янів і шкідників. А отже, своєчасне дотримання цих заходів дозволить отримати в оптимальні строки врожаї нуту високої якості

 

Насіння нуту достатньо рівномірно дозріває на всій рослині, боби не розтріскуються і не осипаються, рослини не полягають, тому при збиранні прямим комбайнуванням не виникає ніяких проблем. Вегетаційний період у нуту триває 80-120 діб у залежності від сорту та умов вирощування, тому збирають його у кінці липня або на початку серпня після завершення збирання зернових культур [10].

Висоту зрізу регулюють так, щоб на полі не залишалися незібрані боби, зазвичай біля 10-13 см. На мотовило комбайна додатково слід набити смуги брезенту, щоб вони виступали на 5-7 см для зм'якшування ударів. Поступовий рух мотовила не повинен набагато випереджати швидкість комбайна. Кількість обертів молотильного апарату слід зменшити до 450-500 об/хв. Для меншого травмування насіння бажано зняти через один штифти у барабані, а також збільшити просвіт між підбарабанням і барабаном (на вході 25-30, на виході14-17 мм). Кількість обертів колосового шнека доводять до 288, а насіннєвого – зменшують до 1200 об/хв. При перестої на пні збирання потрібно проводити уранці, щоб боби не відлітали.

На забур'янених посівах рекомендується вико¬ристовувати роздільне збирання. Нут скошують зерно¬бобовими жатками, два-три дні скошені рослини просушують, потім обмолочують комбайном з підбирачем.

Солому нуту можна використовувати для годування ВРХ і свиней після попереднього подрібнення та перемішування з соломою злакових[12, 13].

 

У сільському господарстві економічна ефективність – це одержання максимальної кількості продукції з кожного гектара землі при найменших затратах живої й ручної праці. Найважливішим показником, що характеризує обсяг сільськогосподарського виробництва, є валова продукція підприємства, на основі якої можна визначити продуктивність праці, розрахувати валовий, чистий доход а також показники рентабельності й фондомісткості виробництва.

Розрахунок економічної ефективності вирощування цукрового сорго наведений у таблиці 4.8

Таблиця 4.8

Господарська ефективність запроектованої технології вирощування нуту

 

Економічна ефективність запропонованих заходів при вирощуванні нуту за інтенсивною технологією представлена в таблиці 4.9.

Рівень виробничої рентабельності (РВР) визначається за формулою :

РВР = Чд * 100/Зп,

де Чд – чистий дохід з 1га, грн.; 

Зп – всього затрат на 1га, грн.  

РВР = 11684,7*100/8015,24=145,7 %

Економічна ефективність запропонованих заходів вирощування цукрового сорго наведена в таблиці 4.9 

 

Таблиця 4.9

Економічна ефективність запропонованих заходів при вирощуванні нуту за інтенсивною технологією

 

Отже, виробничі затрати на вирощування нуту становлять 8015,24 грн/га, собівартість культури 1970 грн/ц, чистий дохід 11684,7 грн/га тому рівень виробничої рентабельності для нуту становить 145,7%.

 

Завдяки своїй невибагливості до ґрунтово-кліматичних умов нут є перспективною культурою для вирощування в умовах ПСП «Зоря». Вирощування даної культури є вигідним як з економічної,так і з споживчої точки зору, а багатогранність використання даної культури дозволяє використовувати її, як на кормові, харчові, так і біоенергетичні цілі.

Ввівши в сівозміну ПСП «Зоря»  нут та провівши необхідні розрахунки я встановила, що дійсно можливий урожай нуту умовах даного господарства за вологозабезпеченістю посівів можна отримати на рівні 19,7 ц/га. Показник ДМУгосп становив 18 ц/га, а врожайність за природною родючості ґрунту знаходиться на рівні 14 ц/га.

Для формування врожаю нуту у розмірі 19,7 ц/га добрива у нормі 

35,6 кг/га азоту. Азотні добрива вносимо весною під передпосівну культивацію у нормі 110,5 кг/га д. р. у вигляді аміачної селітри. Крім того необхідно внести калійні добрива у рядки при сівбі у кількості 25,2 кг/га д. р. 

Норма висіву нуту з урахуванням посівної придатності дорівнює     177,5 кг/га. Сівбу проводять широкорядним способом з нормою витрат   500-600 тис/га.

Занесенні до реєстру сорти нуту та рекомендовані для вирощування в зоні Степу: Розана, Пам’ять, Антей.

Пропонуємо ПСП «Зоря» Снігурівського району Миколаївської області вирощувати нут після озимої пшениці, оскільки це є вигідно як з економічної, так і з практичної точки зору, у зв’язку зі зміною умов клімату і важкою адаптованістю традиційних сільськогосподарських культур до посушливих умов клімату.

З урожайністю 19,7 ц/га виробничі затрати на вирощування нуту становлять 8015,24 грн/га, собівартість культури 1970 грн/ц, чистий дохід 11684,7 грн/га тому рівень виробничої рентабельності для нуту становить 145,7 %.

 

1. Бабич А. О. Проблеми білка і вирощування зернових бобових культур / Кормові і білкові ресурси світу. К: 1995. – С. 176—180. 
2. Петриченко В. Ф. Бобові культури і сталий розвиток агроекосистем / В. Ф. Петриченко, В. Ф. Камінський, В. П. Патика // Корми і кормовиробництво. – 2003. – Вип. 51. – С. 3—6. 
3. Січкар В. І. Роль зернобобових культур у вирішенні білкової проблеми в Україні / В. І. Січкар // Корми і кормовиробництво. – 2004. – Вип. 53. – С. 110— 115.
4. Адаменко Т. Зміна агрокліматичних умов та їх вплив на зернове госпо- дарство / Т. Адаменко // Агроном.– 2006.– № 3.– С. 12—15. 
5. Бушулян О. В. Нут: генетика, селекція, насінництво, технологія вирощу- вання: Монографія / О. В. Бушулян, В. І. Січкар. Одеса, 2009; 248 с. 
6. Прянишников Д. Н., Якушкин И. В. Нут // Растения полевой культуры / Д. Н. Прянишников, И. В. Якушкин. М.: – 1935. – С. 316—318. 
7. Бабич А. О. // Зернобобові культури // Довідник агронома / А. О. Бабич, Г. П. Квітко, Д. П. Беліченко, М. П. Бойко. К.: 1985. – С. 166—172. 
8. Боднар Г. В. Нут // Зернобобовые культуры / Г. В. Боднар, Г. Т. Лаври- ненко. М.: 1977.– С. 158—162. Корми і кормовиробництво. 2013. Вип. 75 119 
9. Утеуш Ю. А. Нут // Кормові ресурси флори України / Ю. А. Утеш, М. Г. Лобас. К.: 1996. – С. 79—80. 
10. Томмэ М. Ф. Перевариваемость кормов / М. Ф. Томмэ, Р. Ф. Мартыне- нко. М.: "Колос". 1970. – С. 316—318. 
11. Дідович С. В. Формування та функціонування симбіозу Mesorhizobiumciceri – Cicerarietinum в агроценозах південного Степу України: автореф. Дис.. на здобуття наукового ступеня канд. с.-г. наук: спец. 03.00.07. "Мікробіологія" / С. В. Дідович. – Чернігів. 2007. – 22 с.
12. Дідович С. В. Ефективність біологічних заходів при вирощуванні нуту в агроценозах Степу України / С. В. Дідович, О. Ю. Бутвіна, О. А. Пархоменко // Корми і кормовиробництво. – 2010.– Вип. 66. – С. 151—157. 
13. Колісник С. І. Бактеріальні добрива для оптимізації азотного і фосфор- ного живлення сої , нуту, гороху, чини і сочевиці / С. І. Колісник, С. Я. Кобак, С. В. Дідович, М. П. Саєнко // Корми і кормовиробництво. – 2012. – Вип. 73. – С. 145—151. 
14. Паштецький В. С. Технологія ефективного насінництва нуту в зоні Степу України / В. С. Паштецький, О. П. Пташник, С. В. Дідович // Корми і кор- мовиробництво. – 2012. – Вип. 74. – С. 29—35. 
15. Бушулян О. В. Рекомендації з вирощування нуту в південному Степу України / О. В. Бушулян // Посібник Українського хлібороба. Науково- практичний щорічник. К.: 2012. – том. 2. – С. 304—307. 
16. Методика державного сортовипробовування сільськогосподарських культур. К: Вип. 1. – 2000. – 100 с. 
17. Доспехов Б. А. Методика полевого опыта. М: «Агропромиздат» – 1985—351 с.

 

Економічні витрати на вирощування нуту 

Аміачна селітра – 11500 грн/т 

Каліймагнезія – 19000 грн/т  

Ризотрофін – 320 грн/л

Ламардор – 1171,39 грн/л

Пантера – 245 грн/л

Конект – 345,6 грн/л 

Пальне – 50л/га при ціні 20грн/л (Додаток Я)

Посівний матеріал –11000грн/т