Види позовів до Суду ЄС та Суду першої інстанції

Реєстрація позовної заяви та доданих до неї документів відбувається в порядку, встановленому Інструкцією з діловодства в місцевому загальному суді, затвердженою наказом Державної судової адміністрації України від 17. 12. 2013р. № 173.

Позивач вправі об’єднати в позовній заяві декілька позовних вимог, які пов’язані між собою. Вимоги вважаються такими, що пов’язані між собою, якщо вони випливають із одного правовідношення та мають спільні підстави.

Разом з тим недоцільним є об’єднання позовів, які перешкоджають розгляду справи. Питання про можливість прийняття заяви, яка містить об’єднані вимоги, вирішує суддя.

Вимоги до позовної заяви встановлені ст. 119 ЦПКУ, згідно із якою позовна заява є письмовим документом. Письмова форма вважається додержаною, якщо позовна заява викладена на папері. Вимог до формату паперу не передбачено, однак традиційним є використання формату А4. Норми ЦПКУ не визначають способів і технічних засобів, за допомогою яких допускається виготовлення позовної заяви. Однак у судовій практиці склався звичай, згідно з яким позовна заява виготовляється на паперовому носії за допомогою друкарської чи комп’ютерної техніки. Не заперечується й виготовлення позовної заяви рукописним способом.

Процесуальне законодавство не передбачає обов’язкової форми (шаблону) позовної заяви. Проте закон встановлює необхідні її реквізити. Так, відповідно до ч. 2 ст. 119 ЦПКУ позовна заява повинна містити:

• найменування суду, до якого подається заява
• Найменування суду залежить від того, до якої судової системи, ланки він належить. Якщо, наприклад, треба відобразити найменування районного суду, то спочатку пишуть до якого району він відноситься, а також якого міста цей район (наприклад, Залізничний районний суд міста Львова).
• ім'я (найменування) позивача і відповідача, а також ім'я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв'язку, якщо такий відомий

В позовній заяві обов’язково має вказуватись повне ім’я (найменування) позивача і відповідача, а також ім’я представника позивача, якщо позовна заява подається представником, їх місце проживання або місцезнаходження, поштовий індекс, номер засобів зв’язку, якщо такий відомий. Зазначення лише ініціалів, замість імен, не відповідає вимогам закону.

Прізвище, ім’я та по батькові фізичної особи вказується за даними паспорта цієї особи або іншого документа, що замінює його.

Найменування юридичної особи включає в себе інформацію про організаційно-правову форму та назву.

Отже, найменування і місцезнаходження юридичної особи у позовній заяві повинні визначатися та вказуватися згідно з установчими документами останньої.

 

Зміст позовних вимог – це певна форма захисту, яку просить позивач від суду (наприклад, встановлення права власності на земельну ділянку). По суті, цей пункт є відображенням прохальної частини позовної заяви.

ціну позову щодо вимог майнового характеру

Порядок визначення ціни позову передбачено ст. 80 ЦПКУ, відповідно до ч. 1 якої ціна позову визначається:

• у позовах про стягнення грошових коштів – сумою, яка стягується;
• у позовах про визнання права власності на майно або його витребування – вартістю майна;
• у позовах про стягнення аліментів – сукупністю всіх виплат, але не більше ніж за шість місяців;
• у позовах про строкові платежі і видачі – сукупністю всіх платежів або видач, але не більше ніж за три роки;
• у позовах про безстрокові або довічні платежі і видачі – сукупністю платежів або видач за три роки;
• у позовах про зменшення або збільшення платежів або видач – сумою, на яку зменшуються або збільшуються платежі чи видачі, але не більше ніж за один рік;
• у позовах про припинення платежів або видач – сукупністю платежів або видач, що залишилися, але не більше ніж за один рік;
• у позовах про розірвання договору найму (оренди) або договору найму (оренди) житла – сукупністю платежів за користування майном або житлом протягом строку, що залишається до кінця дії договору, але не більше ніж за три роки;
• у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, – дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, – не нижче його балансової вартості;
• у позовах, які складаються з кількох самостійних вимог, – загальною сумою всіх вимог.
• виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги

ЦПКУ не вимагає від позивача правового обґрунтування позову, тобто посилання на норму права, яка регулює спірні правовідносини. Однак, позивач у будь-якому випадку повинен зазначити те право, захисту якого він вимагає, вважаючи його порушеним, невизнаним чи оспорюваним.

зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування

Відповідно до ст. 57 ЦПКУ доказами є будь-які фактичні дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення сторін, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються на підставі пояснень сторін, третіх осіб, їхніх представників, допитаних як свідків, показань свідків, письмових доказів, речових доказів, зокрема звуко- і відеозаписів, висновків експертів.

Підстави звільнення від доказування встановлені ст. 61 ЦПКУ, згідно із якою не потребують доказування:

• обставини, визнані сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі;
• обставини, визнані судом загальновідомими;
• обставини, встановлені судовим рішенням у цивільній, господарській або адміністративній справі, що набрало законної сили, якщо у цій справі беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.
• перелік документів, що додаються до заяви

Перелік цих документів визначається позивачем.

Відповідно до ч. 3 ст. 119 ЦПКУ позовна заява повинна бути підписана особою, яка її подає, із зазначенням дати її подання.

Необхідність даного реквізиту пояснюється тим, що розгляд анонімних позовних заяв не допускається. Зазначення ж часу подання свідчить про пред’явлення позову в межах строків позовної давності і забезпечує його своєчасний розгляд. Разом з тим, днем подання заяви до суду є не дата, вказана у позовній заяві, а день її реєстрації в канцелярії суду або день відправлення заяви на адресу суду поштою.

Частиною 5 ст. 119 ЦПКУ встановлено, що до позовної заяви додаються документи, що підтверджують сплату судового збору та оплату витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

Стаття 120 ЦПКУ встановлює також обов’язок позивача додати до позовної заяви її копії та копії всіх документів, що додаються до неї, відповідно до кількості відповідачів і третіх осіб.

Копія позовної заяви може бути виготовлена шляхом копіювання оригіналу, підписаного позивачем. Замість такої копії суду може бути подано необхідну кількість позовних заяв, особисто підписаних позивачем (або його уповноважених представником). При цьому усі примірники повинні бути ідентичними між собою.

Ті документи, які надаються в копіях для відповідачів та третіх осіб, доцільно подавати суду зшитими (з’єднаними) окремо, оскільки вони у справі не залишаються.

Подання копій позовної заяви необхідно для того, щоб вручити їх відповідачам і третім особам ще до початку розгляду справи по суті. Одержавши своєчасно копію позовної заяви, відповідач зможе підготуватися до захисту проти вимог позивача, зібрати необхідні докази, представити заперечення проти позову.

При цьому правила ст. 120 ЦПКУ щодо подання копій документів не поширюються на позови, що виникають з трудових правовідносин, а також про відшкодування шкоди, завданої внаслідок злочину чи каліцтвом, іншим ушкодженням здоров’я або смертю фізичної особи, незаконними рішеннями, діями чи бездіяльністю органів дізнання, досудового слідства, прокуратури або суду.

Отже, в цих випадках законодавець встановлює пільговий режим для позивачів з метою створення їм максимального доступу до правосуддя.

 

 

Отже, після надіслання до суду позовної заяви з додатками можливі чотири варіанти реагування суду.

По-перше, суд може відмовити у відкритті провадження у справі на підставі ч. 2 ст. 122 ЦПКУ. Про відмову в прийнятті позовної заяви виноситься ухвала, яка невідкладно надсилається сторонам. До ухвали про відмову у відкритті провадження, що надсилається заявникові, додаються позовні матеріали.

По-друге, суд може повернути позовну заяву і додані до неї документи на підставі ч. 3 ст. 121 ЦПКУ.

По-третє, суд може залишити позовну заяву без руху та надати позивачу строк для усунення недоліків.

По-четверте, суд може відкрити провадження у справі, про що також виносить ухвалу. Винесення такої ухвали свідчить про те, що всі вимоги процесуального законодавства можна вважати належно виконаними.

Водночас Суд ЄС має юрисдикцію виносити преюдиціальне рішення стосовно тлумачення Договору про заснування ЄС; дійсності і тлумачення рішень інститутів Співтовариства та Європейського центрального банку; тлумачення статутів органів, створених за рішенням Ради (якщо такі статути вимагають цього). Суд має юрисдикцію надавати висновки стосовно будь якого арбітражного застереження, що міститься в контракті, укладеному Співтовариством, або за його дорученням.

Виконуючи функції адміністративного суду, Суд ЄС може вирішувати спори, пов'язані з незаконною бездіяльністю (що порушує Договір про заснування ЄС) Європарламенту, Ради чи Комісії. Наділений юрисдикцією у спорі між ЄС та його службовцями, а також у випадках вирішення спорів, що стосуються відшкодування збитків, заподіяних інститутами ЄС чи його службовцями при виконанні ними своїх повноважень.

 

 

1. http: //studies. in. ua/lekcii-pravo-es/4246-sud-yevropeyskih-splnot. html
2. http: //stud. com. ua/54719/pravo/pryama_yurisdiktsiya
3. http: //ukrbukva. net/page, 11, 17365-Sud-Evropeiyskogo-Soyuza. html
4. http: //ru. osvita. ua/vnz/reports/econom_theory/21545/