Використання логіко-математичних ігор у роботі зі старшими дошкільниками

Логічні вправи дозволяють дітям на доступному математичному матеріалі, в опорі на життєвий досвід, будувати правильні судження без попереднього теоретичного освоєння самих законів і правил логіки.

У процесі логічних вправ діти практично вчаться порівнювати математичні об'єкти, виконувати найпростіші види аналізу й синтезу, установлювати зв'язки між родовими й видовими поняттями.

Найчастіше пропоновані дітям логічні вправи не вимагають обчислень, а лише змушують виконувати правильні судження й робити нескладні докази. Самі ж вправи носять цікавий характер, тому вони сприяють виникненню інтересу в дітей до процесу розумової діяльності. А це одна з кардинальних завдань навчально-виховного процесу старших дошкільників.

Логічні вправи – це вправи в розумовій діяльності, а мислення старших дошкільників конкретне, образне, тому на заняттях обов’язково використовується наочність. Залежно від особливостей вправ, як наочність застосовують малюнки, креслення, короткі умови завдань, записи термінів- понять.

Народні загадки – захоплюючий матеріал для міркування. У загадках вказуються певні ознаки предмета, по яких відгадують сам предмет. Загадки – це своєрідні логічні завдання на виявлення предмета по деяких його ознаках. Ознаки можуть бути різними. Вони характеризують як якісну, так і кількісну сторону предмета. Для занять з математики підбираються такі загадки, у яких, головним чином, по кількісних ознаках поряд з іншими, перебуває сам предмет. Виділення кількісної сторони предмета (абстрагування), а також знаходження предмета по кількісних ознаках – корисні й цікаві логіко-математичні вправи.

Серед математичних ігор є й сюжетно-рольові. Їхня основна відмінність від інших ігор полягає в самостійності створення сюжету й правил гри і їх виконання. Найкращими для старших дошкільників є ті ролі, які дають їм можливість проявляти високі моральні якості особистості: чесність, сміливість, товариськість, спритність, дотепність, кмітливість. Тому такі ігри сприяють не тільки виробленню окремих математичних навичок, але й гостроти й логічності думки. Гра сприяє вихованню дисциплінованості, тому що проводиться за відповідними правилами. Включаючись у гру, дитина виконує певні правила; при цьому підкоряється правилам не по примусу, а добровільно, інакше, не буде гри. Виконання правил пов'язане з подоланням труднощів, із проявом наполегливості.

Однак, незважаючи на всю важливість і значення гри в процесі заняття, вона не самоціль, а засіб для розвитку інтересу до математики. Математична сторона змісту гри завжди повинна чітко висуватися на передній план. Тільки тоді вона буде виконувати свою роль у математичному розвитку дітей.

У дидактиці є різноманітні розвиваючі матеріали. Найбільш ефективним посібником є логічні блоки, розроблені угорським психологом і математиком Д' єнешем, для розвитку раннього логічного мислення й для підготовки дітей до засвоєння математики. Блоки Д'єнеша являють собою набір геометричних фігур, який складається з 48 об'ємних фігур, що різняться за формою (кола, квадрати, прямокутники, трикутники), по кольору (жовті, сині, червоні), розміру (більші й маленькі) по товщині (товсті й тонкі). Тобто, кожна фігура характеризується 4 властивостями: кольором, формою, розміром, товщиною. У наборі немає двох фігур, однакових по всіх властивостях. У своїй практиці вихователі дитячих садків використовують в основному плоскі геометричні фігури. Увесь комплекс ігор і вправ із блоками Д'єнеша – це довгі інтелек-туальні сходи, а самі ігри й вправи – її сходинки. Дитина повинна стати на кожну із цих сходів. Логічні блоки допомагають дитині опанувати розумовими операціями й діями, до них ставляться: виявлення властивостей, їх порівняння, класифікація, узагальнення, кодування й декодування, а так само логічні операції.

Крім того, блоки можуть закладати у свідомість дітей початок алгоритмічної культури мислення, розвивати здатність діяти в розумі, освоювати вистави про числа й геометричні фігури, просторову орієнтацію.

У процесі різноманітних дій із блоками діти спочатку оволодівають умінням виявляти й абстрагувати в предметах одну властивість (колір, форму, розмір, товщину), порівнювати, класифікувати й узагальнювати предмети по одному із цих властивостей.

Діти опановують уміннями аналізувати, порівнювати, класифікувати й узагальнювати предмети відразу по двох властивостях (кольору й формі, формі й розміру, розміру й товщині та ін...), трохи пізніше по трьох (кольору, формі, розміру; формі, розміру, товщині та ін...) і по чотирьох властивостям (кольору, формі, розміру, товщині та ін...), при цьому розвиваючи логічне мислення дітей.

У тій самій вправі можна варіювати правилами виконання завдання з урахуванням можливостей дітей. Наприклад, троє дітей будують доріжки. Але одній дитині пропонується побудувати доріжку так, щоб поруч не було блоків однакової форми (оперування однією властивістю), іншому – щоб поруч не було однакових за формою й по кольору (оперування відразу двома властивостями). Залежно від рівня розвитку дітей, можна використовувати не весь комплекс, а якусь його частину, спочатку блоки різні за формою й кольором, але однакові по розміру й товщині, потім різні за формою, кольором й розміром, але однакові по товщині й наприкінці повний комплекс фігур.

Чим більше різноманітного матеріалу, тим складніше абстрагувати одні властивості від інших, порівнювати, класифікувати і узагальнювати.

З логічними блоками дитина виконує різні дії: викладає, міняє місцями, забирає, ховає, шукає, ділить, а по ходу дії міркує.

Отже, граючись із блоками, дитина наближається до розуміння складних логічних відносин між предметами. Від гри з абстрактними блоками діти легко переходять до ігор з реальними предметами, з конкретним матеріалом.

Формування в дітей старшого дошкільного віку загальних понять має важливе значення для подальшого розвитку мислення в шкільному віці.

У дітей дошкільного віку відбувається інтенсивний розвиток мислення. Дитина здобуває ряд нових знань про навколишню дійсність і разом з тим навчається аналізувати, синтезувати, порівнювати, узагальнювати свої спостереження, робити найпростіші розумові операції. Найважливішу роль у розумовому розвитку дитини відіграє виховання й навчання.

Вихователь знайомить дитину з навколишньою дійсністю, повідомляє їй ряд елементарних знань про явища природи й людське життя, без чого розвиток мислення був би неможливий. Однак, слід вказати, що просте запам'ятовування окремих фактів, пасивне засвоєння повідомлюваних знань не можуть забезпечити правильний розвиток дитячого мислення.

Для того щоб дитина почала мислити, перед нею необхідно поставити нове завдання, у процесі розв'язку якого можна було б використовувати засвоєні раніше знання стосовно до нових обставин.

Велике значення в розумовому вихованні дитини мають ігри і заняття, які ставлять перед нею пізнавальні завдання, змушують самостійно робити певні розумові операції для досягнення потрібного результату. Цьому служать запитання, які задає вихователь під час занять, прогулянок, екскурсій, дидактичних ігор; загадки й головоломки, спеціально призначені для стимуляції розумової активності дитини.

Підбираючи методи й форми роботи з дітьми, вихователь повинен пам'ятати, що в основі освітнього процесу лежить проблемно-ігрова технологія. Тому перевага надається грі, як основному методу навчання дошкільників, математичним розвагам, дидактичним іграм, ігровим вправам, експерименту-ванню, розв'язанню творчих і проблемних завдань, практичній діяльності.

 

 

«Цікава геометрика»

Мета: розвивати навички аналізування й узагальнення; розвивати гнучкість мислення; вчити знаходити предмети схожі за формою до геометричних фігур.

Матеріал: малюнки із зображенням різних предметів та геометричних фігур.

Інструкція: діти беруть малюнки із зображенням предметів та геометричних фігур і називають предмети і фігуру на яку вони схожі.

 

 

«Намистинки»

Мета: вчити дітей міркувати, будувати словесно-логічні ланцюжки; розвивати вміння дітей знаходити спільні ознаки в предметах; вправляти дітей в умінні підбирати малюнки із зображенням предметів, які мають спільні ознаки. Розвивати мислення, пам’ять, мовлення.

Матеріал: малюнки із зображенням різних предметів.

Інструкція: кожна дитина бере один малюнок із зображенням будь- якого предмета і до цього малюнка підбирає ще малюнок із зображенням, який має спільні ознаки із попереднім малюнком.

 

 

 

«Хто що їсть?»

Мета: стимулювати розвиток логічного мислення, загальної ерудиції; вчити дітей міркувати, робити правильні змістовні висновки; розширювати знання дітей про спосіб життя тварин.

Матеріал: малюнки із зображенням свійських та диких тварин та їжі, яку вони їдять.

Інструкція: діти беруть по одному малюнку і по черзі називають тварину, зображену на малюнку, і що вона їсть, лінією з’єднують тварину з їжею.

 

 

Знайди зайвий предмет

Мета: розвивати вміння в дітей класифікувати предмети; розвивати мислення, увагу; вчити дітей міркувати, виділяти характерні особливості, ознаки предметів.

Матеріал: малюнки із зображенням різних предметів.

Інструкція: діти беруть малюнки із зображенням різних предметів і по черзі називають, що зайве серед цих предметів і зафарбовують зайві предмети.

 

 

 

Знайди предмети одного виду

Мета: вправляти дітей у класифікації предметів; розвивати мислення, пам’ять, мовлення, закріпити уміння виділяти характерні ознаки предметів.

Матеріал: малюнки із зображенням різних предметів.

Інструкція: діти беруть малюнки із зображенням різних предметів, нази-вають предмети одного виду (іграшки, одяг, меблі та ін...) і з’єднують їх лініями.

 

 

 

Знайди однакові предмети

Мета: розвивати вміння дітей порівнювати, аналізувати, узагальнювати предмети; знаходити однакові предмети за зовнішніми ознаками та за призначенням; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу.

Матеріали: малюнок із зображенням різних та однакових предметів.

Інструкція: кожна дитина бере малюнок, називає однакові предмети, з’єднує їх лініями.

 

 

«Кумедні личка»

Мета: закріплювати вміння у дітей складати із частин цілий предмет; розвивати дрібну моторику рук; розвивати увагу, логічне мислення, пам’ять.

Матеріал: малюнок із зображенням контура обличчя та окремі готові вирізані намальовані частини обличчя (волосся, брови, ніс, ротик, вуха).

Інструкція: діти беруть по одному малюнку із зображенням контура обличчя і підбирають частини обличчя з яких викладають ціле обличчя дівчинки чи хлопчика).

 

 

«Якої цифри не вистачає»

Мета: закріплювати навички кількісної лічби в межах 10; розвивати вміння знаходити правильні суміжні числа та цифру, яка позначає це число, закріпити навички прямої і зворотної лічби в межах 10; розвивати логічне мислення, пам’ять, увагу.

Матеріал: картки із зображенням предметів та цифр в межах 10.

Інструкція: діти беруть по одній картці, на якій заховано правильну цифру. За вказівкою дорослого дитина називає цифру, дорослий показує картку із зображенням правильної цифри.

 

 

Баглаєва Н. І. Розвиток логічних умінь дитини // Дошк. виховання. – 2000. – №10. – С. 8-11.

Базова програма «Я у світі»: методичні рекомендації для вихователів ДНЗ / упоряд. О. Б. Полєвікова. – Х. : Основа, 2009. – 336 с.

Зайцева Л. Елементарна математична компетентність / Л. Зайцева // Дошкільне виховання. – 2004. – № 7. – С. 12-15.

Михайленко О. Готовність вихователів до формування логіко-математичної компетентності дошкільників / О. Михайленко // Вихователь-методист дошкільного закладу. – 2010. – № 8. – С. 26-35.

Плетеницька Л. Логіко-математичний розвиток дошкільників / Л. Плете-ницька, К. Крутій. – Запоріжжя: ТОВ «ЛІПС» ЛТД, 2002. – 156 с.

Старченко В. Логіко-математичний аспект дошкільної освіти / В. Старченко // Дошкільне виховання. – 2005. – № 7. – С. 22-23.