Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Використання мовленнєвих технологій в активізації мовлення старших дошкільників

Тип роботи: 
Лекція
К-сть сторінок: 
12
Мова: 
Українська
Оцінка: 

голі, лише дуб не скинув свого листя. Опалого листя багато на доріжках, під деревами. У повітрі кружляє та повільно падає перший сніг. «Як називається перша картинка?» - запитав Сашко маму. «Осінь», - прочитала мама. «А ця?» - показав Сашко на другу картинку. «Осінь», - знову прочитала мама. «А ця?» - запитав Сашко про третю картинку. «Осінь», - знову прочитала мама.

Чому про осінь намальовано три різні картинки? Як розкласти їх по порядку: що раніше, що потім?
 
Перші квіти
На лісових галявинах зацвітають перші весняні квіти. Вони такі ніжні, на довгих тоненьких ніжках - блакитні шапочки пробиваються з-під снігу.
Чи знаєте ви, як вони називаються? А якого кольору інші весняні квіти? Як вони пахнуть? Чи бачили ви на них комах? Як потрібно оберігати ранні квіти? Чому перші весняні квіти з'являються не в кожному лісі? На яких галявинах ви бачили такі квіти?
 
Використання інтерактивних методів навчання
Розвиток дитини, зокрема, й мовленнєвий, відбувається лише у діяльності. Саме тому ми завжди ство- рюємо умови, що стимулюють активність дітей. Так, організовуючи пізнавальну діяльність, ми використову- ємо різні методи інтерактивного навчання.
Суть інтерактивного навчання полягає у тому, що навчальний процес відбувається за умови постійної активної, позитивної взаємодії всіх учасників. Використовуючи інтерактивні методи навчання, ми намагаємося створити такі умови, щоб дитина мала змогу обговорювати проблеми з іншими, ставити запитання, активно діяти, шукати, досліджувати.
Метод розв'язання проблем або «дерево рішень» містить декілька етапів. Спочатку ми обираємо проблему, яка не має однозначного розв'язання (ситуації з життя, епізоди казок), скажімо: «Що потрібно дереву для щастя?». Потім розглядаємо схему- «дерево рішень», у якій стовбур «дерева» - квадрат - позначає цю проблему, «гілки» - прямі лінії - шляхи її розв'язання, а
«листочки» - кружечки - її рішення. Пропонуємо дітям, розбившись на підгрупи і спілкуючись між собою, знайти рішення обраної проблеми. Діти, досягнувши взаємної домовленості шляхом обговорення, знаходять своє рішення і малюють його на аркуші паперу: гніздо, метелика, пташку, дощик тощо. Після цього кожна підгрупа розміщує свій малюнок на «дереві рішень» і презентує його.
Ми вчимо дітей вислуховувати кожного, хто хоче висловитись. Оцінюємо діяльність дітей лише позитивно. При оцінюванні ми не вживаємо слово «правильно», а кажемо: «цікаво», «незвичайно», «добре», «чудово»,  «оригінально», що стимулює дітей до подальших висловлювань.
Метод «мікрофон» - це різновид групового обговорення певної проблеми, що дає можливість кожній дитині висловитися у порядку черги, відповідаючи на запитання або висловлюючи свою думку з приводу того, як, скажімо, привітати маму зі святом 8 Березня.
Часто ми використовуємо метод «мікрофон» у дидактичних іграх «Закінчи слово/речення», «Ланцюжок», «Коло компліментів» тощо. Учимо дітей дотримуватися певних правил:
‒говорити лише тоді, коли отримуєш уявний мікрофон;
‒говорити швидко і стисло;
‒не оцінювати висловлювання товаришів.
Застосовуючи цей метод у роботі з дітьми середнього дошкільного віку, на початку навчального року ми використовуємо іграшковий мікрофон, а вже з кінця року та з дітьми старшого дошкільного віку можна використовувати й уявний мікрофон.
Для того щоб розкрити потенційні можливості кожної дитини, ми використовуємо метод багатоканальної діяльності. Багатоканальне сприймання світу за допомогою всіх органів чуття, отримання глибоких вражень на емоційно-чуттєвій основі сприяє міцному засвоєнню знань дітьми. Тому, організовуючи будь-яку діяльність, ми намагаємося викликати у дітей інтерес до неї, подив і обов'язково задіяти різні аналізатори. Зокрема, ми використовуємо методику сприймання зображеного на картині різними органами чуття, яку розробили відомі педагоги Інгріда Мурашківська та Тетяна Сидорчук. Методику побудовано на принципах теорії розв'язання винахідницьких завдань (ТРВЗ). Розглядання картини ми проводимо у такій послідовності:
‒виокремлення об'єктів, зображених на картині;
‒уявлення об'єктів через уявне сприймання їх різними аналізаторами. 
Вихователь пропонує дітям:
Діти, уявіть себе справжніми дослідниками, яким подобається все вивчати, розглядати, слухати. Ваша рука легко може перетворитися на зорову (або слухову) трубу. її треба лише скласти так, щоб утворилася труба. Давайте спробуємо побачити крізь цю трубу та назвати тільки один предмет із зображених на картині.
Після того, як діти розглянули всі об'єкти, зображені на картині, ми пропонуємо низку творчих завдань, як-от:
‒«прослухати» звуки картини через спеціальні уявні навушники;
‒вести віртуальні діалоги від імені зображених персонажів;
‒уявно «торкнутися» до картини, визначаючи тепло чи холодно, яка поверхня різних об'єктів (гладенька, шорстка тощо);
‒«відчути аромати» картини;
‒«вийти за межі зображеного» тощо.
Виконання цих творчих завдань забезпечує високий рівень інтелектуальної, емоційної, мовленнєвої активності, дає змогу вихователю протягом усього заняття підтримувати у дітей гарний настрій та інтерес до процесу сприймання.
У результаті використанням елементів ТРВЗ, які є основою розвивального навчання, у дошкільників зникає відчуття скутості, невпевненості, розвивається логічне мислення, пізнавальна активність, мовленнєва та загальна ініціатива.
 
Ігротека
Загальновідомо, що ігри допомагають дітям упоратися з величезним потоком інформації, яка необхідна для уміння орієнтуватися у на- вколишньому світі. Особливу увагу ми приділяємо іграм, які спрямовано на розвиток зв'язного мовлення, формування вмінь комунікативної діяльності у цілому та за допомогою невербальних засобів зокрема. Такі ігри розвивають кмітливість, учать дітей висловлювати будь-які, навіть найнесподіваніші, при- пущення, щоб знайти компромісний варіант розв'язання проблеми, як, скажімо, у грі «А що було б, коли б...? ». Вихователь пропонує дітям поміркувати і висловити свої припущення: «А що було б, коли б зникли всі дерева на Землі?», «А що було б, коли б хижі тварини у казках стали вегетаріанцями?» тощо.
Ми широко використовуємо у своїй роботі такі ігри, як «Що й навіщо?», «Що можна робити... (виделкою, гребінцем, піском)?».
Наприклад: «Уявіть, як ще можна використати олівець (листок, крапка, грибок)! я - як указку, диригентську паличку, термометр, жезл тощо.
Разом з усвідомленням поліфункціональності предмета у дітей розвивається уява, а уява, за висловлюванням Альберта Ейнштейна, важливіша за знання, тому що знання обмежені, уява ж охоплює все на світі, стимулює прогрес, є джерелом еволюції.
Ми завжди спостерігаємо за нашими вихованцями і радіємо тим змінам, які помічаємо в них: діти розкуті, допитливі, активні, вільно спілкуються одне з одним та з дорослими. А головне - люблять українську мову й залюбки вживають у активному мовленні образні вирази, пестливі слова, крилаті вислови, в яких багатогранно віддзеркалюється милозвучність і поетична краса рідної мови.
 
Лексичні та мовленнєві вправи
Завдання: дібрати близькі за значенням слова (синоніми) до слів:
 
занедужала- ... (захворіла)
одказує - ... (відповідає)
тюпати - ... (ходити)
палав - ... (горів)
канючити - ... (просити)
теревенити - ...(розмовляти)
рипнули - ... (скрипнули)
говорити - ...(промовляти)
плакати - ... (ридати)
приголубити - ... (пригорнути)
вештатися - ... (бродити)
волає - ... (кричить)
 
Завдання: замінити вираз близьким за значенням словом
Сильна метелиця - ... (хуртовина)
Велике нещастя - ... (горе)
Сильний дощ - ... (злива)
Буря на морі - ... (шторм)
Дощ із блискавкою - ... (гроза)
Слізьми вмиватися - ... (горювати)
Стукнуло в голову- ... (пригадав)
Плутатися під ногами - ... (заважати)
Корчити дурника - ... (прикидатися)
Повісити носа - ... (розстроїтися)
Завдання: завершити порівняння (метафору)
Небо синє, наче ... (море)
Повітря тепле, наче ... (парне молоко)
Сніг пухкий, наче ... (пух)
Річка блищить, наче ... (дзеркало)
Дівча гарне, наче ... (калина)
Ведмедик м'який, наче ... (подушка)
Плаття оранжеве, наче ... (апельсин)
Сік холодний, наче ... (лід)
Завдання: сказати інакше
Срібні хмари - ... (сизі хмари)
Безхмарне дитинство - ... (щасливе дитинство)
Срібне волосся - ... (сиве волосся)
Волошкові очі - ... (сині очі)
Щедрий урожай - ... (багатий урожай)
Золоте серце - ... (добре серце)
Золоті руки - ... (умілі руки)
Замилювати очі - ... (хитрувати)
Пекти раки - ... (червоніти від сорому)
Упасти з неба - ... (несподівано з'явитися)
Язик свербить - ... (хочеться сказати)
Завдання: «відгадати» слова
пухнастий, пречистий, іскристий, холодний ... (сніг)
лютий, пекучий, тріскучий ... (мороз)
морозяний, сонячний, свіжий, короткий ... (день)
чисте, блакитне, безмежне... (небо)
прозора, джерельна, чиста ... (вода)
чорна, снігова, важка, велика ... (хмара)
запашний, білий, смачний ... (хліб)
червоне, солодке, соковите ... (яблуко)
милозвучна, мелодійна, багата, рідна ... (мова)
Завдання: «розфарбувати» слова:
весна - ... (зелена, блідо-голуба)
ніч - ... (чорна, фіолетова, срібна)
метелик- ... (райдужний, червоний)
дощ - ... (срібний, прозорий)
троянда - ... (червона, оксамитова)
небо - ... (синє, блакитне, насуплено-сіре)
світанок - ... (ніжно-рожевий, прозоро-червоний, тремтливий, туманний) 
сонце - ... (золоте, жовтогаряче, сліпучо-червоне, осяйно-блискуче) 
ялинка - ... (зелена, смарагдова)
калина - ... (вогняна, соковито-червона)
ніч - ... (оксамитово-чорна, зоряно-синя, загадково-фіолетова)
підсніжник - ... (молочно-білий, весняно-світлий, тендітно-жовтоокий)
 
Вправа «Творці краси»
Завдання: перетворити непоширені речення на поширені
Прилинула (на крилах) весна (весна-чарівниця). Махнула рукавом - і потекли (дзвінкі, жваві, веселі) струмки з-під снігу. Все прокидається від (зимового, глибокого, тривалого, міцного) сну. Паростки тягнуться до (ясного, золотого, теплого, весняного) сонця. (Весняні, веселі, кохані) Квіти підводять (тендітні) голівки. А сонце у (синьому, бездонному глибокому, безхмарному) небі сміється. І цілує (зелену, молоду, несміливу) травичку та (ніжні, духмяні, чарівні) квіти. А квіти й розцвіли, (засміялися, моргнули сонцю).
 
Список використаних джерел:
 
1.Богуш А. М. Наукова школа академіка Алли Богуш: монографія / упоряд.: А. М. Богуш. - К. : Слово, 2009. - 528 с.
2.Луценко І. О. Дитина і дорослий: вчимося спілкуватись: готуємось до мовленнєвого спілкування з дошкільниками: навч. вид. / І. О. Луценко; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. Ін-т розв. дитини. - К. : Світич, 2008. - 202 с.
3.Михайлова Л.І. Навчання дітей розмовного мовлення у спадщині С.Русової / Л.І.Михайлова // Науковий вісник Південноукраїнського державного педагогічного університету ім. К.Д.Ушинського (зб.наук.пр.). - №4.-5. - 2009. - С.159-164.
4.Полєвікова О. Б. Концептуальні підходи до мовної освіти й мовленнєвого розвитку дітей дошкільного віку / О. Б. Полєвікова // Наука і освіта . - 2011. - № 6. - С. 191-194.
Фото Капча