Використання пам'яток в процесі викладання історії

                                                                                                                                        А. І. ЛЕВДЕР

 

 

В даній статті розглядається проблема використання пам'яток в процесі викладання історії у вищій школі.

 

В данной статье рассматривается проблема использования пам'яток в процессе преподавания истории у вышей школе.

 

This article deals with the problem of the monument, using in the process of teaching history in the high school.

 

Зміни в шкільній історичній освіті, які відбуваються останнім часом в Україні, вимагають удосконалення навчально-виховного процесу в сучасній українській школі. Одним із шляхів удосконалення може стати впровадження технологізації навчальної діяльності.

Що слід розуміти під технологізацією навчальної діяльності? Під технологізацією навчальної діяльності, ми пропонуємо розуміти використання технологічних засобів – алгоритмів, логічних схем, пам'яток, які системно, керовано та ефективно впливають на навчальну діяльність учнів.

Використання технологічних засобів дозволило б інтенсифікувати навчання шкільних курсів історії, активізувати навчально-виховний процес, підвищити ефективність навчання історії. Отже проблема технологізації навчальної діяльності є актуальною і своєчасною.

Проаналізувавши навчально-методичну літературу 20-го ст., ми з'ясували, що в більшій мірі технологізація навчання історії в ці роки проявилася в організації роботи за пам'ятками. Пам'ятка – це своєрідна схема, побудована із ряду логічних і послідовних запитань, яка містить в собі вказівки про спосіб діяльності. Наприклад, опиши, згадай, визнач суттєві ознаки, з'ясуй, зроби висновки, охарактеризуй поясни, виділи головне, доведи тощо.

Прихильниками такого виду роботи були К. В. Агібалов, П. В. Гора, Ф. Б. Горелік, Н. Г. Дайрі, Г. М. Донський, Н. І. Запорожець, І. Б. Шкарина [1; 8; 9; 11; 12; 13; 14; 15; 27]. Розроблені ними пам'ятки використовувалися на уроках історії у 4-5 класах, а більш складніші – у старших класах. За словами Н. Г. Дайрі пам'ятка є своєрідним інструментом поетапного, логічного вивчення конкретних історичних фактів, явищ, формування навиків самостійної роботи [13, с. 84]. Відомі радянські вчені К. В. Агібалов та Г. М. Донський, які зазначали, що формування в учнів умінь і навичок потребують відпрацювання в них умінь самостійно аналізувати факти. Саме з цією метою вони рекомендували використовувати пам'ятки, які слугують для аналізу деякихтипових історичних явищ. Пам'ятка складається із ряду запитань, поставлених у певній послідовності. Повідомлена і один раз записана у зошит пам'ятка в майбутньому стане засобом вивчення інших аналогічних історичних явищ [1, с 24].

У 1992 році учителями-методистами – В. О. Мисаном та Ю. П. Олексиним був укладений навчально-методичний посібник «Пам'ятки на уроках історії» [25], в якому вперше зібрані пам'ятки, розроблені в 70-80-і роки XX ст. і видруковані в єдиному на той час науково-методичному часописі «Преподавание истории в школе». Характерною особливістю посібника є те, що у ньому здійснена одна із перших систематизацій пам'яток.

Аналіз сучасної навчально-методичної літератури з історії показує, що більшість авторів, використовують пам'ятки при укладанні підручників, робочих зошитів, та методичних посібників. До таких авторів можна віднести О. Бондровського, В. Дрібницю, С. Голованова, С. Костирко, В. Власова, О. Куче-рука, О. Данилевську, О. Малій, В. Мисана, В. Нартова, Б. Шалагінова, О. Ша-лагінову [2; 3; 4; 5; 6; 7; 10; 16; 17; 18; 19; 20; 21; 22; 23; 24; 26].

З огляду на вище сказане можна стверджувати, що на сьогоднішній день проблема використання технологізації в процесі навчання історії в школі є актуальною і такою яка досліджується. Але на превеликий жаль ця проблема не досліджується у вищій школі. Логічно виникає питання, чи можна застосувати пам'ятки в процесі викладання історичних курсів у вищій школі?

Перелік тем в курсі «Історія слов'янських народів», а саме: «Польська держава в період правління династії П'ястів», «Польська держава в період правління династії Ягелонів», «Великоморавська держава», «Становлення та розвиток Чеського королівства у IX-XIV ст. «, «Сербські землі в IX – в першій половині XV ст. «, «Гуситський рух. Занепад Чеської державності (XV – перша половина XVII ст. «, «Південнослов'янські землі під владою османів XIV – XVII ст. «, «Хорватські та словенські землі під владою Габсбургів і Венеції (XVI-XVIII ст. «, «Національно-визвольний рух у польських землях наприкінці XVIII – в 60-х pp. XIX ст. «, «Національне відродження та спроби відновлення чеської державності в XVIII -XIX ст. «, «Відновлення сербської державності (кінець XVIII – перша поло вина XIX ст. «, «Чорногорія в боротьбі за незалежність (XVII – перша половина XIX ст. «, «Відновлення болгарської державності. Болгарія в другій половині XIX - на початку XX ст. «, «Слов'янські народи в роки Першої світової війни», «Друга світова війна: причини, учасники, плани, характер», дозволяє використання пам'яток під час їх вивчення.

Наприклад, під час вивчення тем: