Використання показника фенотипічної стабільності рослин за господарсько – цінними ознаками при створенні нового вихідного матеріалу люцерни

ІНСТИТУТ ЗЕМЛЕРОБСТВА УКРАЇНСЬКОЇ АКАДЕМІЇ АГРАРНИХ НАУК

 

06. 01. 05 – селекція і насінництво

 

ЯНЧУК ВОЛОДИМИР ІВАНОВИЧ

УДК 633. 31: 631. 52

 

Київ – 1999

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Інституті кормів Української академії аграрних наук.

Науковий керівник: кандидат сільськогосподарських наук, старший науковий співробітник Бугайов Василь Дмитрович, завідувач лабораторії селекції кормових культур Інституту кормів УААН.

Офіційні опоненти: доктор сільськогосподарських наук, професор Чучмій Іван Петрович, завідувач кафедри генетики, селекції та насінництва, Уманська сільськогосподарська академія; кандидат сільськогосподарських наук, Жемойда Віталій Леонідович, доцент кафедри селекції та фізіології рослин, Національний аграрний університет.

Провідна установа: Селекційно генетичний інститут УААН, м. Одесса.

Захист відбудеться '' 17 '' березня 1999 р. на засіданні

Спеціалізованої вченої ради Д 27. 361. 01 Інституту землеробства УААН за адресою: 255205, смт. Чабани Києво-Святошинського р-ну Київської області, Інститут землеробства УААН, на ім'я вченого секретаря Спецради.

 

 

Актуальність теми. Серед багаторічних бобових кормових культур важливе місце належить люцерні, яка є цінним джерелом рослинного білку для тваринництва. Висока поживність кормової маси, багаторічність, позитивна післядія у сівозмінах завдяки здатності накопичувати біологічний азот в грунті і покращувати його санітарний стан, зумовлюють необхідність розширення посівів цієї культури, зокрема в нетрадиційних зонах люцерносіяння, що вимагає створення пристосованих до цих умов сортів.

Поряд з необхідністю створення високопродуктивних по зеленій масі сортів для різних напрямків використання у люцерни досить актуальною є проблема підвищення насіннєвої продуктивності, яка повинна вирішуватись двома шляхами – підвищенням потенціалу продуктивності та забезпеченням його стабільності по роках.

Успішне виконання програми створення нових високопродуктивних сортів в значній мірі залежить від методів селекції та якості вихідного матеріалу.

Більшість господарських ознак люцерни є кількісними, тобто являються полігенними. Навіть при наявності інформації про генетичну структуру ознак селекціонеру доводиться мати справу в першу чергу з фенотиповою їх мінливістю і вирішувати завдання підвищення адаптивності генотипів і популяцій для конкретних умов.

В останні роки розвивається системний підхід до вивчення генетики кількісних ознак, при якому приймаються до уваги такі важливі властивості генотипу як інтегрованість, цілісність, обумовленість властивостей окремих генів і їх множинності цілісним генотипом. На цій основі уже розроблено декілька моделей кількісних ознак.

В основі розробленої А. А. Жученко (1980) математичної моделі покладена ідея про те, що успадковуються не самі ознаки, а параметри їх норм реакції в певних умовах, що дозволяє більш об'ємніше враховувати, як впливають фактори зовнішнього середовища на мінливість кількісних ознак і відмінності між генотипами по їх реакції на фактори середовища.

Концепція асоціативного добору В. К. Савченко (1984) включає поняття фенотипової і генотипової асоціації кількісних ознак, стійкість яких оцінюється за результуючим параметром, розрахованим на основі середніх показників ознак фенотипової чи генотипової мінливості, їх дисперсії та коефіцієнтів кореляції.

Не дивлячись на досягнуті певні успіхи в напрямку пошуку шляхів підвищення ефективності добору, ця проблема остаточно ще не вирішена і залишається досить актуальною. Особливе значення мають дослідження в напрямку пошуку доступних і надійних методів ідентифікації генотипів за фенотиповим проявом ознак, виявлення можливостей проведення доборів за комплексом ознак.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дослідження по темі дисертаційної роботи проводились у відповідності з тематичними планами Інституту кормів УААН по програмі 20. [01. 07] ''Корми і кормовий білок» № 0395U003041 та проблемі ''Генетичні ресурси рослин. Формування та ведення Національного банку генетичних ресурсів рослин України для використання в селекції високопродуктивних сортів та гібридів сільськогосподарських культур».

Мета і задачі дослідження. Мета досліджень полягала в удосконаленні методики індивідуально – групового добору рослин за комплексом ознак та створенні цінного селекційного матеріалу люцерни.

У зв'язку з цим були поставлені слідуючі задачі:

- встановити спектр мінливості господарсько-цінних ознак, коефіцієнти їх повторюваності по роках та визначити частоти зустрічаємості генотипів рослин із стабільно високим проявом ознак у сортозразків люцерни різного еколого-географічного походження в умовах центрального Лісостепу України;

- вивчити кореляційні зв'язки між господарсько-цінними ознаками і визначити в кореляційних плеядах найбільш тісні зв'язки окремих ознак з результуючими ознаками;

- дослідити можливості і ефективність використання показника фенотипічної стабільності рослин при доборах як за окремими ознаками, так і їх комплексом;

- виділити цінний за господарськими ознаками селекційний матеріал.

Наукова новизна. Вивчені особливості внутрішньопопуляційної та міжпопуляційної мінливості господарсько-цінних ознак у 18 сортозразків люцерни різного еколого – географічного походження та визначена частка генетично обумовленої мінливості за окремими ознаками.

Визначено три групи кореляційних плеяд, що дозволило обгрунтувати можливість створення скоростиглих сортів з високими показниками кормової та насіннєвої продуктивності.

Вивчені специфіка індивідуальної мінливості та стабільності фенотипового прояву кількісних ознак по роках і визначені терміни, які необхідні для об'єктивної оцінки показника фенотипової стабільності.

Обгрунтована доцільність використання показника фенотипової стабільності рослин при індивідуально – груповому доборі за комплексом господарсько-цінних ознак у люцерни.

Виявлені особливості дивергенції сортозразків за окремими ознаками відкривають можливості