ПЛАН
- Зміст та напрямки формування комунікативних умінь дітей дошкільного віку
- Дослідження рівня сформованості комунікативних умінь у дітей і завдання її підвищення
- Застосування різноманітних форм роботи з формування комунікативних умінь і навичок
Базова програма розвитку дитини дошкільного віку - «Я у Світі» не виокремлює мовленнєвий розвиток як сферу життєдіяльності чи змістову лінію, не програмує окремі заняття суто мовленнєвого змісту, як то було донині. І це не тільки не зменшує значущість означеного напряму, а, навпаки, вивищує мовлення як компонент, що обслуговує всі сторони життєдіяльності малюка, є основою всіх змістових ліній Програми.
Мовлення - особлива форма діяльності дитини, особливий результат її зусиль в освоєнні життєвого простору. Наслідуючи способи мовленнєвого спілкування того середовища, яке його оточує, маля сприймає та переймає їх як єдино правильні й незмінні. Варіативність виникає на виході дитини з родинного оточення в інше середовище, коли з'являється потреба в спілкуванні з іншими дітьми, дорослими, що й стає початком набуття життєвого досвіду.
Пріоритетними для розвитку дитини є спілкування, мовленнєвотворча діяльність, обговорення, роздуми вголос без страху помилитися чи висловитися врозріз з думкою дорослого. Визнаючи, що підмурівком для виникнення власної позиції дитини є її життєвий досвід, логічно припустити, що кожна дитина набуває та реалізує його по-своєму. Слід збагачувати досвід малюка такими способами й формами мовленнєвої взаємодії, які б набували варіативності залежно від тривалості контактів, змісту діяльності, кількісної та статевої характеристик дитячого угруповання, інших чинників.
Продуктивною формою мовленнєвого розвитку дітей є вільна й самостійна діяльність у спеціально організованому середовищі, де педагог надає кожному вихованцеві право вибору: де, коли, скільки часу і з ким йому діяти. Відтак у кожному «фрагменті» мовленнєвої активності дитини розвиваються, час від часу міняючись ролями - то домінуючи, то стаючи тлом для інших, - усі лінгвістичні компоненти. Головне - адресне спрямування мовлення, наявність співрозмовника, партнера по спілкуванню. Це йому адресується, «дарується» слово, на яке очікується емоційна чи мовленнєва реакція-відповідь.
- Дитина і дорослий: вчимося спілкуватись: готуємось до мовленнєвого спілкування з дошкільниками: навч. вид. / І.О. Луценко; Нац. пед. ун-т ім. М.П.Драгоманова. Ін-т розв. дитини. - К.: Світич, 2008. - 202 с.
- Мовленнєво-ігрова діяльність дітей дошкільного віку: Моногр. / Н.І. Луцан; Півден. наук. центр АПН України. - О.: СВД М.П.Черкасов, 2005. - 320 с.
- Образотворчо-мовленнєва діяльність у дітей дошкільного віку / С. І. Мака-ренко // Педагогіка і психологія. - 2009. - № 1. - С. 106-113.
- Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закладах освіти / Ред.: І.М. Хом'як. - Рівне, 2005. - 106 с.
- Особливості організації корекційної роботи з комунікативно-мовленнєвого розвитку дошкільників / С. А. Михальська // Оновлення змісту, форм та методів навчання і виховання в закл. освіти. - 2008. - Вип. 41. - С. 125-127.
- Психологія формування мовленнєвої діяльності у дітей дошкільного віку: монографія / Л.О. Калмикова; Держ. вищ. навч. закл. «Переяслав-Хмельниц. держ. пед. ун-т ім. Г.Сковороди». - К.: Фенікс, 2008. - 497 c.
- Розвиток мовленнєвої творчості в дошкільному віці / Н.В. Гавриш. - Донецьк: ТОВ «Лебідь», 2001. - 218 с.
- Розвиток мовлення дітей дошкільного віку у спадщині В.О. Сухомлинського / Г.В. Почиваліна // Наука і освіта. - 2008. - № 6. - С. 128-131.