Результати досліджень свідчать, що гідрохімічний стан цих річок стабілізувався на рівні минулого року за виключенням річок басейну Дністра, вміст забруднюючих речовин в яких дещо підвищився. Всі річки басейнів трьох великих річок є слабко забрудненими, за виключенням р. Косецька, яка помірно забруднена.
Пошук
Викиди забруднюючих речовин в атмосферне повітря Хмельницької області
Предмет:
Тип роботи:
Автореферат
К-сть сторінок:
25
Мова:
Українська
3.1.1 Загальна характеристика
Річкова сітка Хмельницької області представлена басейнами Дністра (займає 7, 74 т. км2 або 37, 6% території), Південного Бугу (4, 61 т. км2 або 22, 4%) і Дніпра (8, 27 т. км2 або 40% території області).
Гідрографічна сітка області нараховує 3733 водотоків загальною довжиною 12880 км, в тому числі великі річки: Дністер (в межах області 152 км) і Південний Буг (140 км) ; середні річки: Случ (119 км), Горинь (150 км), Збруч (247 км), а також 3728 малих річок і водотоків, загальною довжиною 12072 км. Річок довжиною більше 10 км виявилося 211 (в т. ч. малих 206) загальною довжиною 4872 км (в т. ч. малих 4064 км).
3.2 Забруднення поверхневих вод
Екологічний стан поверхневих вод області відстежувався Держуправлінням охорони навколишнього природного середовища в області, Державною екологічною інспекцією в Хмельницькій області, Хмельницьким обласним центром з гідрометеорології, лабораторією Хмельницького обласного управління водних ресурсів по 20 водних об’єктах на 62 створах та облСЕС на водоймах 1-ї категорії – в 4 створах та 2-ї категорії – в 63 створах.
Спостереження за рівнем забруднення водних об’єктів на території Національного природного парку “Подільські Товтри” здійснювалось лабораторією парку.
За результатами розрахунку коефіцієнту забрудненості поверхневих вод, відповідно до КНД 211. 1. 1. 106 – 2002 «Організація та здійснення спостережень за забрудненням поверхневих вод» р. Косецька – помірно забруднена, а решта усіх річок області відносяться до категорії слабко забруднених.
Оцінка якості поверхневих вод Хмельницької області здійснювалась на основі аналізу гідрохімічних показників у порівнянні з відповідними значеннями їх гранично – допустимих концентрацій (далі ГДК). За результатами проведених спостережень встановлено, що рівень забруднення басейну трьох великих річок Південний Буг (Іква, Вовк), Дністер (Збруч), Дніпро (Горинь, Хомора, Случ, Гуска, Цвітоха, Косецька) в порівнянні з відповідним періодом минулого року суттєво не змінився.
Так, концентрація амонію сольового у р. Південний Буг сягала 2, 3 – 6, 2 ГДК. Порівняно з минулим роком вміст амонію сольового значно зменшився в річках басейну річок Дністер (Збруч, Смотрич, Жванчик), Південний Буг та Дніпро (Горинь, Косецька) в 1, 1 – 2, 3 рази, в річках Горинь, Цвітоха, Случ збільшився в 1, 3 – 2, 1 рази, в інших залишився на рівні минулого року.
Забруднення річок фосфатами зменшилось, проте спостерігались перевищення концентрації в річках Південний Буг (1, 4 ГДК- 4, 3 ГДК), Збруч (1, 9 ГДК- 2, 4 ГДК), Гуска (1, 3 ГДК), Ушиця (2, 1 ГДК), Дністер (1, 2 ГДК), Калюс (1, 5 ГДК).
Наявність у поверхневих водах солей важких металів, зокрема заліза, міді, нікелю та цинку порівняно з 2010 роком значно не змінилась. Найвищі концентрації солей заліза 2, 3 – 5, 9 ГДК спостерігались у річках Південний Буг, Бужок, Случ. В інших річках області вони перевищували норми ГДК в 1, 1- 2, 0 рази, або були нижче встановлених норм. Солі міді реєстрували в річках: Збруч- 2, 5 ГДК, Південний Буг – 3, 1 ГДК, Случ – 2, 9 ГДК, Хомора -3, 8 ГДК, Гуска – 2, 7 ГДК, Косецька – 2, 6 ГДК. В інших річках їх концентрації не перевищували граничних норм.
Солі нікелю і цинку, концентрації яких перевищували нормативи, зафіксовані в річках Дністер, Жванчик, Случ, Південний Буг. Рівень концентрації цих металів коливався від 1, 2 ГДК до 3, 9 ГДК. Перевищень допустимих норм вмісту нафтопродуктів у річках області протягом року не зареєстровано. Кисневий режим річок був в межах норми.
3.3 Якість питної води та її вплив на здоров’я населення
У 2011 році на санітарно-бактеріологічні показники досліджено 9704 проби питної води джерел централізованого водопостачання (2010 р. – 9222), відхилення виявлені у 339 пробах (2010 р. – 381), що становить 3, 4% (2010 р. – 4, 1%).
Із комунальних водопроводів досліджено 4951 пробу питної води (2010 р. – 4540), в тому числі із відкритих водойм 410 проб (2010 р. – 329), виявлені відхилення у 119 пробах, в тому числі із відкритих водойм – 4, що становить 2, 4%, (2010 р. – 2, 7%), в тому числі із відкритих водойм – 3, 3% (2010 р. – 2, 8%).
Із відомчих водопроводів досліджено 2421 пробу питної води (2010 р. -2013), відхилення виявлені у 112 пробах, що становить 4, 6% (2010 р. – 5, 7%).
Із сільських водопроводів досліджено 2313 проб води (2010 р. – 2352), відхилення виявлені у 108 пробах (2010 р. – 135), що становить 4, 6% (2010 р. – 5, 7%).
- Із джерел децентралізованого водопостачання досліджено 5337 проб питної води (2010 р. – 6839), відхилення виявлені у 582 пробах (2010 р. -1232), що становить 10, 9% (2010 р. – 18, 8%).
3.4 Заходи щодо