Вимоги чинних програм щодо впровадження в практику роботи спортивних ігор, вправ, змагань

Фізичний розвиток дітей – пріоритетний напрям у роботі дошкільних навчальних закладів. Завдання й зміст фізичного виховання визначаються Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку «Я у світі».

Із семи ліній розвитку дошкільника, виділених рекомендованою Базовою програмою розвитку дитини дошкільного віку «Я у Світі», першою є лінія фізичного розвитку, матеріали якої висвітлюють:

сутність і специфіку фізичного становлення особистості;

вікову динаміку;

завдання розвитку;

особливості організації життєдіяльності дитини.

Лінія фізичного розвитку реалізується через фізичну активність. Отже, одним з важливих показників компетентності дитини є зрілість її фізичної активності, що характеризується розвитком м’язово-рухової та предметно-практичної вмілості дитини в усіх сферах життєдіяльності.

У Базовій програмі закладено основи фізичної культури дітей, виховання в них потреби у фізичному вдосконаленні, русі. Базова програма акцентує увагу педагогів на створенні комфортних і корисних для повноцінного розвитку умов, необхідності врівноваження бугтя дитини. Дорослий має забезпечувати оптимальне співвідношення діяльнісного стану дитини з її відпочинком, регламентованим та вільним часом, інтенсивних форм зайнятості – з полегшеними. Базова програма надає педагогам змогу творчо підходити до організації освітнього процесу, вносити корективи в послідовність, тривалість та інтенсивність фізкультурно-оздоровчих заходів як за звичайних умов, так і за несприятливої погоди, при специфічному стані дітей тощо.

Важлива умова повноцінного фізичного та психічного розвитку дитини дошк-ільного віку – правильна, фізіологічно обгрунтована організація її життєдіяльності.

З огляду на це робота з фізичного розвитку дітей у дошкільних навчальних закладах має спиратися на вищезгадані концептуальні засади, визначені у Базовій програмі. Завдання фізичного розвитку дітей (оздоровчі, освітні, виховнії реалізуються протягом усього періоду перебування дитини в дошкільному закладі. Для їх розв’язання необхідно використовувати всі сприятливі фактори.

Природні фактори, такі як сонце, повітря та вода найефективніше впливають на організм людини, зміцнюють здоров’я та підвищують працездатність. Усі ці фактори використовуються як самостійні засоби загартування організму. Вони підвищують опірність організму до переохолодження та інфекційних захворювань, надають йому здатності пристосовуватися до різких метеорологічних змін.

Під час занять на свіжому повітрі, при сонячній погоді, у воді посилюється ефективність впливу фізичних вправ. Вони викликають у дітей позитивні емоції, підвищують функціональні можливості окремих органів і систем.

 

 

Ефективним засобом оздоровлення та фізичного виховання дітей є прогулянки, які організовують на ігрових майданчиках, обладнаних для кожної вікової групи. Активна діяльність на прогулянці (ігри, фізкультурні комплекси, спортивні розваги, спостереження, трудова діяльність тоїцо) загартовує дітей, розвиває їхні рухи, формує фізичні якості, підвищує життєвий тонус і сприяє всебічному розвитку. Тому слід забезпечити максимальну тривалість щоденного перебування дітей на свіжому повітрі.

Прогулянку здійснюють за будь-якої погоди за виключенням тих випадків, коли склалися небезпечні умови для її проведення. Прогулянки особливо важливі, тому що зі зменшенням навчального навантаження діти мають більше часу для самостійної діяльності. З’являється можливість пограти в улюблені ігри, використовуючи обладнання майданчиків, виносні іграшки та посібники, проявити свою ініціативу та творчі здібності.

Щоб зробити прогулянку цікавою та змістовною, вихователю потрібно ретельно спланувати її. Правильна організація прогулянки передбачає зміну різних видів діяльності (гра, праця, спостереження тощо) та забезпечення оптимального рухового режиму.

Прогулянки розширюють можливості індивідуальної роботи вихователя з дітьми. Малорухливих дітей варто активізувати, залучати до діяльності, яка сприяє розвитку інтересу до рухливих ігор та вправ, частіше вправляти в тих способах виконання рухів, і якими дитина володіє гірше. Активних і рухливих дітей слід переключати на діяльність, яка вимагає точності рухів, уваги та стриманості. Але завжди треба враховувати особистий інтерес дитини до певних ігор та вправ.

Варто широко використовувати спортивні ігри та вправи: елементи гри в бадмінтон, футбол, катання на самокаті тощо.

 

 

Кожен період року сприяє організації з дітьми пішохідних прогулянок за межі дитячого садка. Правильно організовані пішохідні прогулянки в поле, ліс, парк, сквер допомагають удосконалювати рухові навички та підвищувати витривалість дітей дошкільного віку. Для вихованців прогулянки в один кінець мають тривати:

молодшої групи 15-20 хвилин;

середньої – 20-25 хвилин;

старшої – 30-40 хвилин.

Щоб запобігти перевтомі, варто зупинятися для відпочинку на 2-3 хвилини через кожні 10 хвилин руху. Під час таких прогулянок діти мають змогу закріпити й удосконалити рухові вміння та навички в природних умовах: піднятися на гірку й збігти з неї, пройти по дереву, яке лежить, по м’якому сипучому піску, перестрибнути з каменя на камінь тощо. У них розвивається спритність, швидкість, витривалість та інші фізичні якості.

 

 

Одним із напрямів роботи з фізичного виховання дошкільників є організація спортивно-туристичпої роботи. Спортивно-туристичні походи проводять з участю батьків із застосуванням туристичного спорядження. У поході діти можуть у природних умовах удосконалювати навички, набуті в різних життєвих ситуаціях, вправлятися в подоланні перешкод, орієнтуванні на місцевості. Під час переходу до місця стоянки дітям можна давати певні завдання, які потребують виконання основних рухів: різних видів ходьби й бігу, стрибків, лазіння, вправ на рівновагу тощо. На кінцевому пункті влаштовують короткий відпочинок з ігровими забавами та сюрпризами, а потім можна організувати активну рухову діяльність із використанням природних перешкод, ігор-естафет, різноманітних змагань сімейних команд тощо.