Вироблення рекомендацій до організації навчально-виховного процесу в новому навчальному році (методичний симпозіум)

Так, у 2011-2012 роках було внесено зміни до Цивільного, Кримінального, Сімейного, Господарського кодексів України та Кодексу України про адміністративні правопорушення. У 2011 році були прийняті Закони України «Про біженців», «Про правовий статус іноземців та осіб без громадянства», «Про вибори народних депутатів України», «Про державну службу» (набирає чинності з 01. 01. 2013 року), «Про Фонд державного майна України», а в 2012 році – «Про громадські об’єднання», «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб». А також у 2011, 2012 роках внесено ряд змін до Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

У 2012 – 2013 навчальному році учні 9-х класів навчатимуться за програмою «Правознавство. Практичний курс» авторів Пометун О. І., Ремех Т. О. На відміну від інших навчальних курсів, «Правознавство. Практичний курс» передбачає, що учні набувають ряд основних умінь, зокрема: орієнтуватися в системі законодавства, користуватися джерелами права; володіти елементарною правовою термінологією; зв’язно та логічно викладати матеріал з морально-правових проблем; використовувати правову літературу; брати участь в обговоренні, дискусії, аргументовано висловлювати і доводити свою думку, робити висновки; застосовувати правові знання для пояснення фактів навколишнього життя і вибору варіанта правомірної поведінки в різних життєвих ситуаціях.

«Правознавство» як навчальний предмет у старшій школі має на меті формування системного уявлення в учнів про державу та право як основні засоби впорядкування суспільних відносин, вміння використовувати їх у практичному житті.

Для 10-х класів рівня стандарту / академічного на вивчення правознавства відводиться 35 годин на рік (1 година на тиждень). Чинною є програма авторів Котюка І. І. та Палійчук Н. Й.

Для класів правового профілю чинною є програма авторів Ремех Т. О., Ратушняка С. С. «Правознавство. 10-11 класи (профільний рівень) «. Програма розрахована на 105 годин протягом навчального року (3 години на тиждень) та охоплює 10-11 класи.

Метою курсу «Правознавство» у профільних класах є формування в учнів розуміння права як відкритої системи, що базується на невід’ємності суспільства від держави, законів від повсякденного життя. Право представлене в курсі елементом цілісного світу, що складається з понять, переживань і практичних дій. Курс спрямований на розвиток правової і громадянської компетентності, відповідних ціннісних орієнтирів, умінь, навичок школярів.

Для ефективного навчання правознавства, профільної та допрофільної підготовки учнів з цього навчального предмета важливою є підготовленість учителя – досконале знання змісту основного та елективних правознавчих курсів, володіння педагогічними технологіями, зацікавленість у самоосвіті.

З метою більш кваліфікованого викладання правознавства в загальноосвітніх навчальних закладах бажано, щоб цей навчальний предмет щорічно викладався в школі одним учителем. До проведення уроків із правознавства, активізації правовиховної роботи варто залучати представників обласних (районних) управлінь юстиції. Їх знання і досвід практичної роботи сприятимуть не тільки поповненню учнями знань із правових дисциплін, а й підвищенню їх зацікавленості в самоосвіті.

 

 

Вивчення філософії учнями загальноосвітніх навчальних закладів (профільний рівень) розпочинається з історії філософії у 10 класі. Для профільного навчання учнів 10-11 класів чинною є програма «Філософія» авторів Огнев'юка В. О., Утюж І. Г., яка розрахована на 70 годин (2 години на тиждень) ; вчитель самостійно визначається з кількістю годин до кожної теми.

Курс «Історія філософії» хронологічно та логічно відтворює розвиток філософських учень. Відтак мова йде не про історію однієї філософської школи, а про різноманітність філософських шкіл та напрямів, що, насправді, є історією філософій. Специфіка історії філософії полягає в тому, що її зміст переважно складає виклад поглядів, що відображають світосприйняття відомих філософів.

Курс «Філософія» покликаний продовжити процес у сферу формування, функціонування і розвитку духовності учнів, продукує знання з основних проблем буття, мислення і пізнання. Як теоретична основа світогляду, філософія відкриває учням перевірені багатовіковою практикою духовні орієнтири для глибокого осмислення реальності. Цей курс дозволяє освоїти теоретичну і методологічну інтелектуальну спадщину та неоціненний, найбагатший категоріальний апарат, необхідний для успішної теоретичної і практичної діяльності. Розглядаючи людину як цінність, філософія покликана бути саморефлексією в усвідомленні людиною змісту і цілей свого життя, долі своєї нації та людської цивілізації.

Необхідною умовою формування світоглядної культури є активне усвідомлення ідей системного, узагальненого характеру, що виникають на основі сукупності знань, які набувають учні у школі. Високий рівень світоглядної культури можна забезпечити тільки тоді, коли випускник школи здатний самостійно зробити узагальнений висновок щодо свого місця, ролі і значення у світі. Тож важливішою формою навчання учнів є самостійна робота, основою якої, відповідно до завдань курсу «Філософії», має стати вивчення філософської літератури та інших джерел, у яких знайшли відображення актуальні проблеми філософії.

Таким чином, головними складовими навчального процесу є розв’язання завдань пізнавального характеру, а також виконання практичних робіт, що повинні бути спрямовані на розвиток в учнів самостійності мислення, формування вмінь застосовувати набуті знання в житті.

 

 

У старшій школі знання про взаємозв'язки людей і суспільства, про моральний зміст культури та релігій, релігійні моральні цінності, історію та основні засади світових релігій учні отримують під час вивчення навчального предмета «Людина і світ», який з 2011/2012 навчального року став обов’язковим для учнів 11-х класів загальноосвітніх навчальних закладів, що передбачає опанування філософських, світоглядних знань інтегрованого узагальнюючого характеру й має величезний виховний потенціал.

Для рівня стандарту, академічного рівня на вивчення предмета «Людина і світ» відводиться 17 годин на рік (0, 5 години на тиждень), а профільного рівня – 35 годин на рік (1 година на тиждень). Чинними є програми: «Людина і світ. 11 клас (рівень стандарту, академічний рівень) « та «Людина і світ. 11 клас (профільний рівень) « авторів Ладиченко Т. В., Бакки Т. В., Марголіної Л. В.

Предмету притаманний інтегративний характер. Він спрямований на узагальнення знань, отриманих учнями з різних навчальних предметів (літератури, історії, права, географії, біології, астрономії тощо) та досвіду, набутого в процесі життєдіяльності дитини; освоєння базових знань з філософії, політології, соціології, культурології, розвиток теоретичних та практичних умінь і навичок, формування самосвідомості особистості.

Важливість шкільного суспільствознавчого предмета «Людина і світ» зумовлюється змістом стратегічних завдань, які покликані вирішувати загальноосвітні навчальні заклади, готуючи особистість до життя у суспільстві. Даний курс має допомогти учням якомога краще збагнути природу суспільства і держави, в якій вони живуть, розкрити можливості й передумови для реалізації ними своїх прагнень та інтересів у суспільному житті.

Знання учнів про людину і світ як специфічну цілісність мають бути засвоєні на високому науковому рівні, тому в структурі курсу інтегровані знання цілісного циклу суспільних наук: соціології, політології, правознавства, етики, економічної теорії, соціальної психології, культурології, соціальної екології, філософії.

Предмет «Людина і світ» базується, крім загальнодидактичних принципів, на принципах демократичності, зв’язку з практичною діяльністю, орієнтованістю на позитивні соціальні дії та плюралізм. Для реалізації запропонованих питань рекомендується використовувати інноваційні досягнення сучасної методичної науки та теоретичні й методичні засади педагогіки співробітництва, що передбачають створення демократичної атмосфери на уроках.

 

 

У 2012/2013 навчальному році у 5-6 класах загальноосвітніх навчальних закладів України викладатиметься навчальний предмет «Етика». Чинною є програма «Етика. 5-6 кл. « (видавництво «Перун», 2005 р.).

Основи етики школярі вивчають за рекомендованими Міністерством освіти і науки України підручниками: «Етика. 5 клас» (автори Данилевська О. М., Пометун О. І.) та «Етика. 5 клас» (автори Фесенко В. І., Фесенко О. В., Бакіна Т. С.) ; «Етика. 6 клас» (автори Данилевська О. М., Пометун О. І.) та «Етика. 6 клас» (автори Мовчун А., Хоружа Л.).

Частиною навчально-методичного комплекту з етики для учнів 5-6 класів є «Робочий зошит з етики для учнів 5 класу», «Робочий зошит з етики для учнів 6 класу» (автор Данилевська О. М.)  (видавництво «Літера ЛТД»).

Як і минулих років, триватиме вивчення курсів духовно-морального спрямування за програмами, рекомендованими Міністерством.

Курси духовно-морального спрямування є дисциплінами передусім світоглядного, культурного та освітньо-виховного спрямування, які вибудовуються як фундамент буттєвих цінностей сучасної людини. Вони не є вченням віри, не передбачають вивчення релігійних обрядів і не повинні ставити за мету залучення до певної конфесії. Вивчення цих предметів передбачає виховання в учнів поваги до свободи совісті, релігійних та світоглядних переконань інших людей; здатності до співжиття в полікультурному та поліконфесійному українському суспільстві.

Викладання предметів духовно-морального спрямування в загальноосвітніх навчальних закладах можливе лише за умови письмової згоди батьків та за наявності підготовленого вчителя. При цьому слід інформувати батьківську громадськість про особливості вивчення цих предметів, давати їм можливість відвідувати уроки й позакласні заходи.

Особливості викладання курсів духовно-морального спрямування передбачають відповідні вимоги до професійної підготовки вчителя. Як було зазначено вище викладати навчальний предмет «Етика» та факультативні курси духовно-морального спрямування можуть особи, які мають вищу педагогічну освіту та документ про проходження відповідної курсової підготовки на базі інститутів післядипломної педагогічної освіти.

Для належного підвищення кваліфікації вчителів етики та інших курсів духовно-морального спрямування, обміну досвідом, підвищення якості викладання можуть бути створені районні (міські) методичні об’єднання вчителів, творчі групи, методичні кабінети тощо.

Календарне планування навчального матеріалу вчителі можуть робити безпосередньо в навчальних програмах. Можна користуватися також окремими брошурами, зробленими на основі навчальних програм. На основі календарних планів учителі розробляють поурочні плани, структуру і форму яких визначають самі. Поурочними планами для вчителів можуть слугувати також методичні посібники, що мають гриф Міністерства освіти і науки України. Під час розроблення календарних планів учитель може на власний розсуд використовувати резервні години – планувати проведення контрольних робіт, лабораторних, практичних, семінарів, засідань «круглих столів» тощо.

Учнівські зошити з предметів суспільно-гуманітарного циклу учителі перевіряють один раз на семестр, виставляючи або не виставляючи (на власний розсуд) бал за ведення зошита в журнал. Виставляючи тематичні оцінки, вчитель може враховувати чи не враховувати оцінку за ведення зошита.

Підручники, посібники, робочі зошити, атласи, зошити для контролю і корекції навчальних досягнень тощо, що використовуються на уроках, повинні мати гриф Міністерства освіти і науки України.

Всі вищезазначені програми з предметів суспільно-гуманітарного циклу розміщені на сайті Міністерства освіти і науки. Вийшов друком збірник програм курсів за вибором та факультативних курсів, рекомендованих Міністерством (у трьох частинах).

Пропонуємо інформацію про необхідні вчителям предметів суспільно-гуманітарного циклу Інтернет-ресурси.

Інтернет-ресурси для вчителів історії

Інтернет-ресурси для вчителів правознавства: