Виробнича організаційно-управлінська практика на ВАТ "Рівне-Авто"

В залежності від об’ємів, типів і спеціалізації підприємств, матеріаломісткості продукції і територіального розміщення на підприємствах складаються різні умови, які вимагають відповідного розподілу функцій і вибору структури органів забезпечення.

На невеликих підприємствах, які споживають малі об’єми матеріальних ресурсів в обмеженій номенклатурі функції органів забезпечення накладаються на невеликі групи або окремих працівників господарських відділів підприємства.

 

 

Головною задачею будь-якого виробничого підприємства є забезпечення виготовлення суспільно-необхідної продукції у відповідності до встановлених планів по обсягах, термінах, по використанню ресурсів. В сучасних умовах кожне підприємство, поряд з виготовленням продукції, зобов'язане оперативно впроваджувати досягнення науки і техніки, тобто здійснювати науково-технічний прогрес.

План технічного і організаційного розвитку направлені на забезпечення виготовлення високоефективних видів продукції, на вдосконалення техніко-технологічної бази виробництва, зниження витрат і економію всіх видів матеріально-технічних ресурсів, а також на покращення умов праці та техніки безпеки.

У відповідності до цих завдань план організаційно-технічних заходів по їх цільових напрямках групується за наступними підрозділами:

- створення, освоєння нової і підвищення якості продукції, що виготовляється;

- впровадження прогресивної технології, механізація та автоматизація виробничих процесів;

- удосконалення управління, планування та організації виробництва;

- наукові методи організації праці;

- капітальний ремонт і модернізація основних фондів;

- заходи по економії матеріалів, сировини, палива та енергії;

- науково-дослідні та конструкторські роботи;

- техніко-економічні рівні виробництва продукції, що випускається;

- техніко-економічні результати від впровадження заходів.

Для планування техніко-організаційного розвитку важливе значення має оцінка досягнутого організаційного і технічного рівня виробництва.

Аналіз розвитку технічної бази і організації виробництва показує, що комплексна оцінка рівня виробництва включає систему показників, що характеризують продукцію, технології, устаткування, технічне забезпечення праці, організацію і управління виробничим процесом. Результати аналізу являються основою для вибору першочергових об'єктів та напрямків технічного та організаційного розвитку.

Таким чином, план організаційно-технічних заходів виробництва є комплексним. На його основі розробляються та уточнюються нормативи та норми, які поряд із виробничою програмою складають базу для визначення інших розділів як перспективного, так і річного плану підприємства, його цехів та підрозділів.

Від правильності розробки, обґрунтування та організації виконання плану організаційно-технічних заходів значною мірою залежить рівень виробничо-господарської діяльності підприємства.

- удосконалення конструкції виробів;

- застосування нових автоматичних ліній;

- використання відходів для виготовлення продукції;

- зміна асортименту, розкрою матеріалів і рецептур.

До заходів, які непрямо впливають на показники виробу, що виготовляється, належать:

- наукова організація праці і підвищення культури виробництва;

- заходи щодо охорони праці і техніки безпеки;

- суміщення професій і багатоверстатництво;

- удосконалення ремонту обладнання.

Всі запропоновані до впровадження організаційно-технічні заходи повинні економічно обґрунтовуватися. Центральне місце в цьому займає визначення їх економічної ефективності. Вона необхідна для визначення найбільш ефективних заходів, визначення їх впливу на показники роботи підприємства в плановому періоді, а також для розрахунку премій І винагород авторам пропозицій.

Економічна ефективність організаційно-технічних заходів розраховується у відповідності з методикою визначення економічної ефективності використання в народному господарстві нової техніки, винаходів, раціоналізаторських пропозицій, тобто встановлюється річний економічний ефект, який являє собою загальну економію всіх виробничих ресурсів.

Показники економічної ефективності організаційно-технічних заходів в планах підприємства повинні враховуватися протягом всього періоду, в якому вони забезпечують підвищення техніко-економічних показників виробництва чи вирішення інших задач – соціальних, природоохоронних та інших.

Впровадження ряду організаційно-технічних заходів дозволяє вивільнити частину діючого обладнання, яке в залежності від ступеня його придатності реалізується на сторону чи підлягає ліквідації. Результати такого вивільнення повинні знайти відображення в розрахунку ефективності заходів через коригування додаткових капітальних витрат.

Ефект, що досягається в результаті впровадження заходів організаційно-технічного характеру, в синтезованому вигляді виражається у прирості прибутку підприємства. Більшість заходів по вдосконаленню техніки, технології і організації виробництва впливають тільки на собівартість продукції. В цьому випадку приріст продукції по цим заходам обмежується величиною економії поточних витрат. Економія від зниження собівартості продукції розраховується тільки по змінних витратах і окремо по змінних та умовно-постійних. При цьому варто розрізняти абсолютну і відносну економію умовно-постійних витрат. Абсолютна економія являється безпосереднім результатом впровадження відповідного заходу, а відносна забезпечується за рахунок росту обсягу виробництва.

Поряд із основними показниками економічної ефективності (приросту прибутку, капітальні витрати, коефіцієнт ефективності) приймаються до уваги додаткові показники, як вартісні, так і натуральні. До них відносяться зниження трудомісткості продукції, ріст продуктивності праці, покращення використання обладнання, умов праці, підвищення техніки безпеки. Не дивлячись на те, що ці показники мають непряме відображення в основних, вони наділені самостійним значенням і можуть впливати на прийняття рішення про доцільність впровадження заходів.

Результати розрахунку економічної ефективності організаційно-технічних заходів відображаються у зведених нормах та нормативах використання виробничих ресурсів. Через нормативну базу економічна ефективність заходів відображається у всіх розділах планів підприємства та підрозділів.

Взагалі заходи з технічного та організаційного удосконалення виробництва здійснюються підприємством за рахунок фонду розвитку виробництва, науки і техніки, а також кредитів банку.