Якість продукції, показники і методи оцінки її рівня

 

У сучасних умовах переходу до ринкової економіки серед безлічі проблем, пов’язаних із забезпеченням, виживанням і наступним нормальним розвитком підприємства й організації, головною і вирішальною є проблема якості продукції, робіт і послуг. Найближчими роками в найкращому становищі опиняться ті підприємства, що зможуть забезпечити не тільки найвищу продуктивність праці, а й високу якість, новизну та конкурентоспроможність продукції. Поняття і строки, використовувані у сфері управління якістю, визначаються міжнародними і національними стандартами. Міжнародний стандарт 180: 8402-94 містить строки щодо якості, пояснює їх сутність і те, як вони застосовуються в стандартах 180: 9000 «Системи якості».

Якість – це сукупність характеристик об'єкта щодо його спроможності задовольняти встановлені і передбачувані потреби.

Об'єкт – це загальне поняття, що може бути індивідуально описане і розглянуте, тобто включає не тільки продукцію, а й діяльність або процес, організацію або особу.

Продукція виступає як результат діяльності або процесу. Відповідно до Держстандарту 15467-79 «Управління якістю продукції. Основні поняття, строки і визначення» якість продукції – це сукупність властивостей, що зумовлює її спроможність задовольняти визначені потреби відповідно до призначення.

Продукція розглядається як матеріалізований результат процесу трудової діяльності, що має корисні властивості і призначений для задоволення потреб суспільного або особистого характеру. Результати праці можуть бути упредметненими (сировина, матеріали, технічні пристрої, харчові продукти та ін.) і неупредметненими (енергія, інформація). Зважаючи на те, що властивість продукції є вихідною характеристикою її якості, розглянемо основні поняття і строки.

Властивість продукції – це об'єктивна здатність, що виявляється під час створення, експлуатації або споживання виробу. Строк «експлуатація» застосовується до такої продукції, що у процесі використання витрачає свій ресурс, а «споживання» стосується тієї, яка під час її використання витрачається сама.

Продукція має прості та складні властивості, наприклад: надійність виробу є складною властивістю, що зумовлена відносно простими його властивостями – безвідмовністю, довговічністю, ремонтопридатністю і здатністю зберігатися. Ознакою продукції є якісна або кількісна характеристика будь-яких її властивостей або станів. До якісних ознак належать колір матеріалу, форма виробу, наявність на поверхні деталі антикорозійного або декоративного покриття, спосіб скріплення деталей виробу (зварювання, клепка), спосіб настроювання або регулювання технічних пристроїв (ручний дистанційний, напівавтоматичний). Якісні ознаки можуть мати альтернативний характер і тільки два взаємовиключних варіанти, наприклад наявність або відсутність захисного покриття на деталях, наявність або відсутність дефектів. Кількісна ознака є параметром продукції і може бути одним з показників її якості.

Показник якості продукції – це кількісна характеристика одного або декількох властивостей продукції, що становлять її якість, розглянуту щодо визначених умов її створення, експлуатації і споживання. Багато показників якості продукції є функціями її параметрів. Так, показник довговічності свердла залежить від ширини направляючої стрічечки (геометричного параметра) і від механічних характеристик матеріалу свердла (структурних параметрів). Розглянуті поняття «ознака», «параметр», «показник якості продукції» дозволяють визначити взаємозв'язки між ними (рис. 15. 1).

 

Залежно від характеру розв'язуваних завдань щодо оцінювання якості продукції показники можна класифікувати за різними ознаками.

 

Крім поданих у таблиці основних ознак класифікації і груп показників якості використовуються і такі, які характеризуються як однорідність властивостей (функціональні, ресурсозберігаючі, природоохоронні) і як форма надання властивостей (абсолютні, відносні, питомі). Одиничні показники характеризують одну з властивостей продукції, можуть стосуватися як одиниці продукції, так і сукупності одиниць однорідної продукції, наприклад: наробіток виробу на відмову (год), питома витрата палива (г. к. с), потужність (к. с), максимальна швидкість руху (км/год). Комплексні показники характеризують водночас кілька властивостей або одну складну, що складається з декількох простих. Прикладом комплексного показника може бути коефіцієнт готовності виробу (К), що характеризує дві властивості – безвідмовність і ремоптопридатпість. Обчислюється він за такою формулою:

 

Поділ показників на одиничні і комплексні с умовним через умовність поділу властивостей продукції на прості і складні. Наприклад, властивість ремонтопридатності стосовно властивості готовності є простим, але цс не абсолютно, а відносно, тому що: Тв= Т9+ Т ш де Тс – середній час, затрачуваний на відшукання відмови; Т – середній час для усунення відмови. Отже, відносно Кт показник Т можпа розглядати як одиничний, а відносно Т і Т – як комплексний. Інтегральні показники відображають відношення сумарного корисного ефекту від експлуатації продукції до сумарних витрат на її створення й експлуатацію.

Розрахунок інтегральних показників (/) за технічними пристроями зі строком служби більше одного року можна зробити за формулою

 

Найширше застосування під час оцінювання якості продукції виробничо-технічного призначення мають показники, згруповані за характерними властивостями. Показники призначення характеризують властивості продукції, що визначають основні функції, для виконання яких вона призначена, і зумовлюють сферу її застосування. Вони поділяються на показники функціональної і технічної ефективності; конструктивні; показники складу і структури. Показники надійності характеризують властивості безвідмовності, довговічності, ремонтопридатності і здатності зберігатися.

Безвідмовність виявляє властивості виробу безупинно зберігати працездатність протягом деякого часу або деякого наробітку, що виражається в імовірності безвідмовної роботи, середньому наробіткові до відмови, інтенсивності відмов.

Ремонтопридатність це властивість виробу, що полягає в пристосуванні його до попередження і виявлення причин виникнення відмов, ушкоджень і усунення їхніх наслідків шляхом проведення ремонтів і технічного обслуговування. Одиничними показниками ремонтопридатності е: імовірність відновлення