Європейське мовне портфоліо та його впровадження в навчальний процес з іноземних мов

‒розуміння (усної (аудіювання) та письмової (читання) форми мови);

‒говоріння (монолог як форма продуктивного говоріння або полілог як інтерактивне говоріння);

‒письмо як окремий продуктивний вид мовленнєвої діяльності.

Мовний паспорт містить:

- фото учня;

- анкетні дані учня;

- особисту інформацію (інтереси, хобі тощо);

- критерії оцінювання навчальних досягнень учнів;

- власну самооцінку володіння іноземною мовою.

Другим обов'язковим компонентом МП є мовна біографія («Language Biography»), яка використовується з метою перевірки власних досягнень у навчанні, реєстрації значущих етапів мовного й міжкультурного спілкування.

Мовна біографія містить:

‒план роботи з предмета на тему (семестр, рік);

‒анкетні дані учня;

‒табель оцінювання вчителем рівня володіння учнем іноземною мовою який заповнюється у вигляді графіка, девказано вид мовленнєвої діяльності, що оцінюється;

‒власну самооцінку володіння іноземною мовою;

‒табель самооцінки учнем власних досягнень, що дає змогу розвивати об'єктивну самооцінку.

Графіки оцінки вчителем і самооцінки учнем своїх досягнень можуть виконуватися на одному аркуші в різних кольорах (учитель – червоним, учень – зеленим). За графіком легко простежити зростання чи спад успішності учня; він є ефективним чинником розвитку самоаналізу та самооцінки власних досягнень. Аркуш самоосвіти є особистісно зорієнтованою формою роботи, згідно з якою учень має право вибору теми самоосвітньої діяльності відповідно до своїх інтересів, рівня володіння іноземною мовою. Це можуть бути біографії кумирів, сучасні пісні іноземною мовою та їх переклад, кулінарні рецепти тощо; алгоритми окремих видів діяльності на уроці, що самостійно чи з педагогічним супроводом створені як поради учням з удосконалення самоосвітньої компетентності учня під час проведення уроків, підготовки до тестування («Study for Success», «Communication Plus»); аркуш рекордів («Self-assessment of my records»), який учень обов'язково заповнює в кінці кожної теми, фіксуючи особисті досягнення з різних видів мовленнєвої діяльності, а також визначаючи свій рівень володіння іноземною мовою (в обсязі вивченої теми).

Третім обов'язковим компонентом МП є мовне досьє («Dossier»). У ньому учень зберігає зразки своїх творчих робіт («Samples of work») та свідчення у вивченні іноземної мови.

Мовне досьє може включати:

‒творчі проекти учнів;

‒доповіді з теми на іноземній мові;

‒кросворди з вивчених тем тощо.

Мовне портфоліо розроблено з метою:

‒стимулювати вивчення іноземної мови згідно з певним загальнорекомендованим рівнем упродовж усього життя людини;

‒зробити процес вивчення мови більш прозорим та зрозумілим;

‒формувати самоосвітню компетентність учня, що дозволяє йому аналізувати й усвідомлювати власний шлях навчання, а також впливати на нього;

‒формувати інноваційну особистість учня, розвивати вміння конструювати свої знання, орієнтуватися в інформаційному просторі; ставити перед собою задачі й поетапно їх розв'язувати;

‒формувати мотивацію навчальної діяльності;

‒розвивати пізнавальні організаційні навички, творчі здібності учнів;

‒формувати учнівську автономію, посильність освіти для кожного конкретного учня.

Наприкінці навчального року, підбиваючи підсумки роботи з мовним портфоліо, учні аналізують зібрані матеріали, заповнюють таблицю самооцінювання та самостійно визначають особистий рівень володіння мовою. Згідно із концепцією ЄМП, головною діючою особою навчального процесу є учень. Як відомо, основним видом діяльності учня є навчальна, у зв’язку з чим мета середньої освіти полягає у формуванні основних компонентів навчальної діяльності: вміння ставити ціль, діяти у відповідності з цією ціллю, обирати необхідний спосіб її досягнення, уміння оцінити процес і результати своєї діяльності. Крім цього, учні навчаються допомагати один одному, знаходити помилки і виправляти їх. Цікавим щодо цього є досвід придумування один для одного вправ. Такі вправи, придумані в класі, доповнюються відповідями-ключами і потрапляють у банк навчальних завдань. Ідея складання навчальних завдань для молодших школярів старшими заохочує старшокласників до відповідальності у роботі. Означені види робіт допомагають учням свідомо ставитися до того, чим вони займаються, досягати бажаних цілей у своїй діяльності.

Яке ж місце займає ЄМП серед інших засобів навчально-методичного забезпечення?

У теорії іноземної мови підручник розглядається як підсистема, що обумовлена цілями, програмою, змістом навчального предмета, методами і засобами навчання та педагогічним процесом, а також взаємодією із середовищем. Сучасний навчально-методичний комплект може охоплювати окрім підручника інші важливі компоненти: посібник для вчителя, робочий зошит, додаток, книжку для читання. Кожен компонент НМК має свою функцію, реалізація якої розвиває в учнів здатність до спілкування іноземною мовою. Проте основні функції (соціальні, педагогічні та інформаційні) учнівського ЄМП не може замінити жоден із існуючих компонентів НМК. Саме ці функції ЄМП дають можливість вважати його інноваційним навчальним засобом, що сприяє запровадженню нової освітньої технології оцінки і самооцінки учнів, який треба використовувати в складі цілісного навчально-методичного комплекту в процесі вивчення іноземної мови. Вчителі, що були задіяні в пілотних проектах, єдині в твердженні, що робота з портфоліо важлива і корисна не тільки для учнів, а й для вчителів, дає їм змогу удосконалювати свою професійну компетенцію, порівнювати знання своїх учнів із загальноприйнятими європейськими нормами та організовувати індивідуальну роботу учнів з оволодіння іноземними мовами.

Особливість цього навчального засобу полягає ще й у тому, що робота з ним забезпечує взаємодію не тільки вчителя й учнів, а й їхніх батьків. Батьки, як правило, також зацікавлюються ЄМП, усвідомлюють його важливість і активно допомагають своїм дітям заповнити перший розділ ЄМП і вибрати матеріали для досьє.

Отже, спільні зусилля методистів, учителів, учнів, батьків сприятимуть становленню ЄМП як невід'ємного компонента НМК з іноземних мов, як засобу, що допомагає усвідомити культурну різноманітність навколишнього світу, як інструмента самооцінювання учнями своєї діяльності з оволодіння іноземними мовами.

Під час вивчення іноземної мови дія самооцінювання може фокусуватися на трьох аспектах. Перший – це сам навчальний процес. Учні повинні бути здатними оцінити, наскільки добре вони навчаються на певному етапі та наскільки успішно виконують індивідуальні завдання та досягають навчальних цілей. Другий аспект для самооцінювання – це учнівські комунікативні уміння, відповідно до рівнів і дескрипторів, розроблених Радою Європи. Третій аспект – це лінгвістична компетенція учня. Використовуючи самооцінювання, учні вчаться контролювати свій лінгвістичний здобуток і виправлятипомилки, використовуючи ті самі шкали і оціночні схеми, які використовуються під час оцінювання іншими.

 

Як і будь-яке нововведення, впровадження роботи з ЄМП потребує чимало зусиль учителя на початковому етапі. Оскільки йдеться про нову освітню ідеологію, постає питання: з чого розпочати, а точніше, в яких напрямах розгорнути діяльність вчителю і в якій послідовності? Керуючись логікою, можна виділити наступні напрями:

1. Формування навичок рефлексії учнів.

Спонукання учнів до роздумів:

Яким учнем щодо вивчення мови я є?

Яким є моє учіння? Що я можу?

Якими є мої уроки?

Який мій рівень володіння іноземною мовою?

Ознайомлення зі структурою і функціями європейського мовного портфоліо, шкалою самооцінювання.

Ознайомлення учнів із завданнями і функціями ЄМП, використовуючи:

‒презентацію компонентів;

‒підкреслення цінності європейських рівневих шкал;

‒показ зразка ЄМП і способу зазначення прогресу, спонукаючи учнів до співставлення своїх умінь із дескрипторами Загальноєвропейської стандартизованої шкали самооцінки, обміну ідеями щодо покращення свого навчання з іноземної мови і створення постера з найкращими пропозиціями щодо подальшої роботи з вивчення іноземної мови.

 

Навчання школярів:

‒співставляти свої рівні володіння іноземною мовою і дескриптори;

‒визначати цілі за допомогою дескрипторів “Я можу”;

‒використовувати дескриптори для визначення навчальних цілей усієї групи;

‒використовувати дескриптори для підсумку досягнень і визначення індивідуальнихнавчальних цілей.

Формування навичок і розвиток умінь планування учнями власної навчальної діяльності.

Заохочення учнів до:

‒оцінювання різних видів навчальної діяльності з іноземної мови;

‒аргументованого вибору ефективних видів навчальної діяльності;

‒створення власних навчальних матеріалів у процесі виконання проектної роботи;

‒співвіднесення видів навчальної діяльності з уміннями, визначеними в дескрипторах;

‒регулярного поповнення створеного банку найефективніших видів навчальної діяльності.

Поступове впровадження самооцінювання.

Навчання школярів оцінювати:

‒власну роботу і роботу партнера з урахуванням коментарів учителя під час роботи в парах;

‒індивідуальну роботу під час розмови з учителем про свої досягнення;

‒якість оволодіння іноземною мовою, якість виконання того чи іншого завдання;

‒прогрес у вдосконаленні вміння, поданого у дескрипторі;

‒визначення поточних цілей та шляхів їх досягнення, а також усунення недоліків.

 

Заохочення учнів до:

‒групових дискусій щодо кращого використання ЄМП;

‒інтерв’ювання тих учнів, які успішно використовують ЄМП;

‒створення постерів із найкращими ідеями і пропозиціями щодо використання ЄМП;

‒міжнародних контактів та міжкультурних проектів щодо досвіду використання ЄМП;

‒створення виставок матеріалів учнів із використання ЄМП;

‒створення проектів за результатами власного навчання з використанням ЄМП та їх презентації перед громадськістю (учителями, батьками, учнями інших класів).

Отже, європейське мовне порт фоліо – це особистий документ учня для відображення його навчальної діяльності з іноземних мов, преференцій у навчанні та творчих можливостей, за допомогою якого спрощується процедура впровадження європейських стандартів оцінювання учнів. Мовне портфоліо є особистісно зорієнтованою формою роботи, автентичним видом оцінювання, який адресується учневі, розроблений для нього, спрямований на виявлення та розвиток творчих здібностей.

Упровадження європейського мовного портфоліо у практику загальноосвітніх шкіл – це вихід на новий рівень самосвідомості, згідно з яким дитина сама обирає, оцінює, контролює процес навчання, роблячи його безперервним і сталим.