Юридичні процедури

Актуальність теми дослідження. Cтановлення та розвиток сучасної держави і права в Україні перебуває в стані значних перетворень та реформувань, що обумовлено системою політичних, економічних та соціальних факторів. Результативність та ефективність таких перетворень безпосередньо залежить від рівня наукової розробки шляхів реформування державно-правових інституцій, в тому числі і юридичної процедури як засобу ефективного здійснення державно-правового впливу на суспільство. 

Проблематика юридичної процедури займає центральне місце в системі як об’єктів наукового дослідження, так і об’єктів практичної юридичної діяльності. Реалізація майже всіх засобів соціального регулювання потребує наявності процедур і відповідних процедурних норм.  В обов’язковому порядку ознака процедурності характерна саме для системи правового регулювання, оскільки забезпечує не лише формування правових приписів, а і  обумовлює становлення механізму їх реалізації в житті суспільства. Правотворча та правозастосовна діяльність уповноважених суб’єктів виступає ефективним інструментом правового регулювання і як потенційна сфера зловживань владою, що становить загрозу не лише правам громадян, а й правопорядку в цілому потребує процедурної форми. Саме чітко визначений процедурно-правовий механізм, тобто юридична процедура, що окреслює межі компетенції посадових осіб, органів влади, правосуддя, а також способи реалізації державної влади, виступає важливою гарантією недопущення владних зловживань. 

Отже, комплексне дослідження поняття і сутності юридичної процедури сприятиме усталенню єдиного розуміння цієї категорії в теоретико-правовому аспекті, формулюванню специфічних ознак і принципів даної категорії, вдосконаленню окремих видів юридичної процедури як на теоретичному, так і на практичному рівнях. Усе це обумовлює актуальність обраної теми дисертації, важливість її результатів не лише для наукової діяльності, а й для застосування на практиці.

Стан дослідження проблеми. У юридичній літературі юридична процедура як самостійний об’єкт дослідження, так і окремі різновиди юридичної процедури досліджувались такими вченими як Р. С. Алімов [10], В. Марчук [14], К. В. Ніколіна [17, 18], В. Н. Протасов [21], О. О. Середа [22], О. В. Фатхутдінова [26] М. С. Смольянов []29 та ін.

Мета роботи – розкриття ознак та змісту юридичної процедури як одного з ключових понять правової науки та юридичної практики, обгрунтування розгалуженої класифікації юридичних процедур. 

Для досягнення визначеної мети у роботі поставлені наступні завдання:

• дослідити становлення юридичної процедури як самостійної категорії права;
• з’ясувати природу, поняття та ознаки юридичної процедури;
• уточнити підходи до класифікації юридичних процедур;
• дослідити функціональне призначення юридичних процедур;
• визначити місце юридичної процедури в системі юридичної діяльності.

Об’єкт дослідження – теоретико-правові аспекти юридичної процедури.

Предмет дослідження – методологічні, сутнісні та системно-структурні особливості юридичної процедури.

Методи дослідження. У процесі роботи аналізу було поєднано використання загальнонаукових та спеціально-наукових методів дослідження. Діалектичний метод дав змогу встановити особливості розвитку юридичної процедури. Матеріалістичний метод допоміг визначити специфіку результативності юридичної процедури та особливості її юридичного закріплення. Особливості предмету та об’єкту дослідження визначили необхідність застосування спеціально-наукових методів: історико-правового, системно-структурного, порівняльного, спеціально-юридичного, логічного та структурно-функціонального.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, двох розділів, висновків та списку використаних джерел. Обсяг роботи становить 37 сторінок.