Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

Забезпечення процесу короткострокового банківського кредитування на прикладі рівненської філії ПАТ "Кредобанк"

Тип роботи: 
Дипломна робота
К-сть сторінок: 
107
Мова: 
Українська
Ціна: 
1900 грн.
Оцінка: 

ЗМІСТ

ВСТУП
Розділ І. Сутність, особливості та теоретичні концепції банківського кредиту
1.1. Поняття, ознаки кредиту, об’єкти та суб’єкти кредитування, основні засади банківського кредиту
1.2. Форми, види та функції банківського кредиту, їх характеристика
1.3. Правова база банківського кредитування
1.4. Стадії кредитного процесу
1.5. Програма мікрокредитування в системі українських комерційних банків
Розділ ІІ. Забезпечення процесу короткострокового банківського кредитування на прикладі рівненської філії ПАТ "Кредобанк"
2.1. Механізм оформлення та надання банківського кредиту
2.2. Способи нарахування, сплата та стягнення відсотків за кредитами
2.3. Оцінка фінансового стану і кредитоспроможності позичальника-приватного підприємства
2.4. Особливості оцінки фінансового стану і кредитоспроможності позичальника при отриманні мікрокредиту
2.5. Контроль за виконанням умов кредитної операції
2.6. Підвищення якості кредитного портфеля банку з урахуванням ризику
Розділ ІІІ. Шляхи удосконалення організації короткострокового банківського кредитування
ВИСНОВКИ
СПИСОК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ
ДОДАТКИ
 
Вступ: 

Актуальність теми. За своєю сутністю та механізмом впливу на процес суспільного відтворення кредит є однією з найскладніших економічних категорій. Щодо цього він поступається хіба що категорії грошей. Кредит - це суспільні відносини, що виникають між економічними суб'єктами у зв'язку з передачею один одному в тимчасове користування вільних коштів (вартості) на засадах зворотності, платності та добровільності. Кредитні відносини мають ряд характерних ознак, які конституюють їх як окрему самостійну економічну категорію - кредит.

Основними ознаками відносин, що становлять сутність кредиту, є наступні: учасники кредитних відносин повинні бути економічно самостійними: бути власниками певної маси вартості і вільно нею розпоряджатися; функціонувати на основі самодостатності та самоокупності; нести економічну відповідальність за своїми зобов'язаннями. Без цього вони не зможуть набути статусу ні кредитора, ні позичальника. Щоб стати кредитором, економічний суб'єкт повинен накопичити у власності певну суму вільних коштів, якими може вільно розпоряджатися. А щоб стати позичальником, суб'єкт повинен мати передумови для накопичення в майбутньому у своїй власності достатньої суми вільних коштів для повернення боргу; кредитні відносини є добровільними та рівноправними. Тільки за цих умов вони будуть взаємовигідними і зможуть розвиватися по висхідній. Інакше ці відносини будуть згасати і розриватися, тобто втратять здатність до розвитку. Економічна самостійність суб'єктів, добровільність, рівноправність та взаємна вигода роблять кредитні відносини внутрішньо адекватними ринковим відносинам, зумовлюють їх розвиток на ринкових засадах; кредитні відносини не змінюють власника цінностей, з приводу яких вони виникають. Кредитор залишається власником переданої в борг вартості, а позичальник одержує її лише у тимчасове розпорядження, після чого повинен повернути власникові. Незмінність власника в кредитних відносинах вимагає особливо чіткого і дійового правового їх оформлення, щоб захистити інтереси власника. Якщо такий захист не забезпечується правовими засобами, то кредитні відносини втрачають свої визначальні ознаки і перетворюються в щось інше, ніж кредит. У цьому зв'язку інтереси кредитора для правового захисту є більш пріоритетними, ніж інтереси позичальника; кредитні відносини є вартісними, оскільки виникають у зв'язку з рухом вартості (грошей чи матеріальних цінностей). Проте вони не є еквівалентними, тому що кожне переміщення вартості не супроводжується зустрічним рухом відповідного еквівалента. Однак вартість переміщується на зворотних засадах, тобто після певного періоду ці кошти повертаються назад у висхідне положення. Можливість їх неповернення робить позицію кредитора у цих відносинах досить вразливою, ризикованою. Для захисту своїх позицій кредитори повинні мати переважні права при визначенні доцільності кредитування та розміру плати за кредит.
Кредит як форма суспільних відносин має багато спільного з іншими економічними категоріями - грошима, фінансами, торгівлею, капіталом та ін. Зокрема, всі вони є вартісними категоріями, обслуговують рух вартості в процесі відтворення. Вони тісно переплітаються між собою функціонально. Так, гроші як засіб платежу з'явилися на ґрунті кредитних відносин. Вони успішно обслуговують їх і нині. Кредит у функції перерозподілу вартості обслуговує рух капіталу, сприяє формуванню фінансових ресурсів, розвитку торгівлі. Особливо тісно пов'язаний кредит з грошима, і цей зв'язок дедалі посилюється в міру розвитку суспільного виробництва й ускладнення економічних відносин .
Водночас кредит - це цілком самостійна категорія, що функціонує поряд з іншими категоріями, не замінюючи жодної з них і не поступаючись їм сферою свого призначення.
Природною формою руху грошово-кредитних відносин є виникнення більш складної форми відносин-кредитних відносин за участю посередника.
Найважливішою формою кредитних відносин цього типу є банківський кредит, де у ролі посередника виступає банк.
Кредитування господарських суб’єктів і громадян є однією з найважливіших функцій банку. Банківський кредит - необхідний інструмент стимулювання народного господарства, без якого не можуть успішно працювати товаровиробники. В сучасних умовах необхідно навчитися як на макро-, так і на мікро рівні, правильно й ефективно використовувати банківський кредит інтересах розвитку національної економіки України.
Як і будь-який процес, що відбувається в економіці, процес кредитування підпорядкований визначеним принципам, що лежать в основі організації економічних відносин з приводу надання позики та визначають правила поведінки суб’єктів цих відносин, а саме банку та позичальника, в процесі здійснення кредитних операцій. Серед цих принципів виділяють принцип строковості,що вимагає повернення позички в строки, передбачені кредитною угодою,принцип цільового використанняпозики (вкладання запозичених коштів в конкретні економічні господарчі процеси), принцип платності, а саме той,що за користування позиченою вартістю позичальником має бути сплачено кредитору,крім основної суми позики,додаткову суму у вигляді проценту. Наведення вище принципів кредитування може здатися тривіальним, але тільки на перший погляд, оскільки дотримання останнього принципу,а саме принципу забезпечення кредитів, що полягає у відповідності між вартістю забезпечення та заборгованістю по позичці, є основною передумовою для вдалого здійснення кредитної операції для кредитора, особи, що несе ризик по цій операції,але лише в єдності з іншими вищезазначеними принципами.
Під терміном "кредитні операції" слід розуміти кредити, банківські гарантії, акредитиви без грошового покриття, авалювання векселів, викуп зобов'язань по лізингу (фінансування лізингу), факторинг, ліміти для пластикових платіжних карток, емітованих банком, інші операції, які містять кредитний ризик.
Система банківського кредитування представляє собою модель, що відповідає характеру ринкових відносин, переходу від централізованих до децентралізованих методів кредитування економічних суб’єктів. Вона охоплює принципи, обєкти та методи кредитування, механізми надання та погашення позик, а також банківський контроль в процесі кредитування.
Сучасна система кредитування побудована на ліберальній основі: клієнт не закріпляється за банком, а сам вибирає кредитну установу, послугами якої він хотів би користуватися; йому надано право відкривати позичкові рахунки не в одному, а декількох банках. Лібералізація системи кредитування розширює можливості клієнта в отриманні кредиту та створює умови для розвитку міжбанківської конкуренції. В свою чергу, комерційні банки при проведенні кредитної політики, виходять з необхідності забезпечення поєднання інтересів банку, його акціонерів, вкладників та клієнтів із врахуванням загальнодержавних інтересів.
Кредити комерційних банків можна можна класифікувати за різними ознаками та критеріями.За строками користування кредити поділяються на строкові, тобто надані на визначений у договорі строк; до запитання-видаються на невизначений строк; прострочені-по яких минув строк погашення; відстрочені або пролонговані-щодо яких прийняте рішення про перенесення строків погашення на більш пізню дату.
У свою чергу, строкові кредити можуть бути: короткострокові (до одного року), середньострокові ( 1-3 роки) та довгострокові (понад три роки) Залежно від відсоткової ставки підприємства можуть одержувати кредити з плаваючою та фіксованою процентною ставкою.
Короткостроковий кредит надається підприємствам для покриття витрат по формуванню оборотних коштів на строк до 1 року. Цей строк використання короткострокового кредиту обумовлений тим, що кругообіг оборотних коштів здійснюється звичайно протягом 1 року. Тому після здійснення кругообігу цих коштів кредит має бути повернений у визначений термін. У виключних випадках з врахуванням сезонності у діяльності клієнтів – суб'єктів господарської діяльності, за рішенням Правління Банку термін використання і погашення кредитів на поповнення обігових коштів може встановлюватись на період до 24-х місяців . В такому випадку кредит переходить до іншої строкової категорії.
Позики надаються банками юридичним та фізичним особам у тимчасове користування на умовах, передбачених кредитним договором. Кредитором в умовах банківського кредиту є банк, позичальником - юридичні та фізичні особи. При переході до ринкової економіки принципово змінюється об’єктно-суб’єктний механізм організації банківського кредитування. Головне значення в механізмі кредитування є оцінка суб’єкта кредитної угоди.
Кредитний процес потребує серйозної і детальної організації, значної аналітичної роботи. Правильна організація банківського кредитування створює фундамент для здійснення багатьох інших напрямків діяльності комерційних банків. Саме від того, як організовано кредитний процес, прораховано та проаналізовано баланс активних та пасивних операцій ,багато в чому залежить ефективність діяльності банку в цілому.
Шляхом організації забезпечується функціонування і розвиток системи банківського кредиту, чіткий взаємозв’язок її складових та окремих ланок, раціональна структура управлінських органів банку і належна якість самих кредитних операцій. Засобами організації банківського кредитування є координація різних ланок, визначення послідовності управлінських рішень у кредитній сфері, регламентація умов здійснення кредитного процесу, коригування технології кредитних операцій з урахуванням практичних знань.
Кредитні операції становлять основну частину активних операцій банку (від 50% до 80% -в залежності від рівня та структури банку), й приносять до 90% усіх прибутків банку, тобто кредитні операції є найбільш прибутковими, але й найбільш ризиковими. Станом на 1 січня 2007 року обсяг чистих активів банківської системи становив 340,4 млрд. грн. порівняно з 213,9 млрд. грн. станом на 01.01.2006 року.В Україні станом на 01.01.2007 р. питома вага кредитів у загальній сумі активів банку становила 72,5% порівняно з 2005 роком - 70,1%. За період 2006 року порівняно з 2005 сума кредитів, наданих суб”єктам господарювання, зросла на 51,8%, а фізичним особам у 2,3 рази. Слід зазначити, що частка короткострокових кредитів в загальному кредитному портфелі банків дещо зменшилась. Якщо у 2005 році вони становили 44,9% або 70262,4 млн. грн. то у 2006 році-41,7% або 112439,8 млн. грн.
Розвиток ринкових відносин вимагає постійного удосконалювання кредитно-грошових відносин. Сучасна концепція кредитування, на жаль, сповідає ідею аргументованого скорочення кредитних вкладень, оскільки, на думку емісійних банків, надходження додаткових платіжних засобів посилює інфляційні тенденції. Обмеження кредитування одночасно позначається на розвитку підприємницької діяльності. В цілому необхідна не стільки тверда кредитна політика, скільки перегрупування її форм з метою розвитку комерційного кредитування для малого та середнього бізнесу. Саме вони потребують короткострокового кредитування в різних формах, що сьогодні пропонуються банківською системою.
Метою дипломної роботи є дослідження короткострокового кредитування і визначення напрямків вдосконалення на основі даних звітності комерційних банків.
Для досліджень та аналізу використовувався практичний досвід по питанню короткострокового кредитування Філії „Кредобанку”, Приватбанку, Укрсоцбанку.
Система комерційного банківського кредитування орієнтується на широкі верстви населення, підприємств малого, середнього, та великого бізнесу. Кредитна діяльність проводиться відповідно до законодавства України, положень, інструкцій НБУ з дотриманням економічних нормативів діяльності комерційних банків.
Для розкриття мети в дипломній роботі розкриваються такі завдання:

  • сутність, особливості та теоретичні концепції банківського кредиту;
  • організація короткострокового банківського кредитування в залежності від форми кредиту;
  • напрямки вдосконалення організації банківського кредитування.
  • розвиток мікрокредитування (короткострокового кредитування) в Україні.

Методи дослідження. Для аналізу досліджень були використані наступні методи: порівняння, співставлення, визначення відносних відхилень, метод коефіцієнтів.
Структурно дипломна робота складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, літератури та додатків.

 

Список використаних джерел: 
  1. Алєксєєв А. Модель оптимізації активно-пасивних операцій комерційного банку // Фінанси України. – 2000. – №8 – С. 25-34.
  2. Анализ финансового состояния коммерческого банка М. Финансы и статистика. – 1990. – С. 271-280.
  3. Андрушків Т. І. Перспективи розвитку ринку вкладів та депозитів// Фінанси України. - 1998. - №6. – С. 48-52.
  4. Аржевітін С. Роль банків у формуванні фінансів банків України. // Економіка України. – 1999. – №4. – С. 18-25.
  5. Банки України: хто є хто. Підсумки діяльності комерційного банку за 9 місяців 2000 р. // Посредник 2000. – С. 45-52.
  6. Банківські операції. Підручник // А. М. Мороз, М. І. Савлук За ред. док. екон. наук проф. А. М. Мороза – К. – КНЕУ, 2000- 384с.
  7. Барановський О. І. Фінансова безпека. – К.: Фенікс, 1999. – 337 с.
  8. Бицька М. Проблеми формування та використання банківських ресурсів. // Банківська справа. – 2000 р. - №5. – С. 50-56.
  9. Бовтенко Г. А. Розробка загальної оцінки банків // Фінанси України. – 1998 р. – №7. – С. 33-43.
  10. Версаль Н. І. Показники ефективності банківської діяльності. // Фінанси України. -1998р. – №7. – С. 96-100.
  11. Вітлінський В. В. Інтелектуалізована кількісна оцінка кредитоспроможності позичальника. // Фінанси України. – 1998 р. - №6. – С. 5-12.
  12. Вітлінський В. В. Методи формування резервів та покриття кредитних ризиків // Фінанси України. – 1998. - №12. – С. 39-44.
  13. Вітлінський В. В. Оцінка кредитоспроможності позичальника. // Фінанси України. – 1999 р. – №12 – С. 91-102.
  14. Вовчак О. Д. Роль банків в економіці України. // Фінанси України. – 1999 р. – №10. – С. 7-18.
  15. Вступ до банківської справи // Відп. ред. М. І. Савлук. – К.: Лібра, 1998. – 344 с.
  16. Голуб А. Гроші, кредит, банки // А. Голуб, Л. Семенюк, Т. Сможенко. – Л., 1997. – 206 с.
  17. Голуб В. М. Проблемні позики і управління ними. // Фінанси України. – 1998 р. – №11. – С. 54-58.
  18. Гроз’єсан Р. К. Як працювати з банком: успіх роботи з банком: кредити, грошові вклади. - К.: Основи, 1998. – 343 с.
  19. Данилюк Р. Короткострокове фінансування КБ міжнародної торгівлі. // Фінанси України. – 2000 р. - №5. – С. 130-138.
  20. Деякі підсумки роботи комерційного банку // Фінанси України. – 2000 р. - №4. – С. 131-139.
  21. Дзюблюк О. Оцінка ефективності кредитних вкладень комерційного банку. // Фінанси України. – 2000 р. – №9. – С. 13-17.
  22. Довгань Ж. М. Політика комерційного банку щодо мобілізації ресурсів. // Фінанси України. – 1999 р. - №12. – С. 18-22.
  23. Єрмоленко Г. Аналіз кредитних операцій банку. // Фінанси України. – 2001 р. – №3. – С. 63-72.
  24. Закон України “Про банки і банківську діяльність”, 20 березня 1991р. // Відомості Верховної Ради України. – 1991. – №25. – С. 643-654.
  25. Заруба О. Д. Банківський менеджмент та аудит. – К.: Лібра, 1996. – 224 с.
  26. Заруба Ю. О. Платоспроможність комерційного банку. // Фінанси України. -1998 р. – № 7. – С. 69-75.
  27. Захожай В. Аналіз пропорційності банківської діяльності. // Банківська справа. – 1999 р. – №3. – С. 25-32.
  28. Зимовець В. Сукупний банківський кредит та дисконтна ставка в перехідній економіці. // Економіка України. – 1998 р. - №7 – С. 29-38.
  29. Івасів Б. С. Операції комерційного банку. – К., 1997. – 312 с.
  30. Карєва І. Формування оптимальної структури портфеля пасивів комерційного банку. // Економіка України. – 2000 р. - №6. – С. 82-96.
  31. Киреєв О. І. Принципи стандартизації фінансової звітності в комерційному банку. // Фінанси України. – 1998 р. - №2. – С. 20-23.
  32. Коваль В. М. Методи забезпечення оптимального співвідношення між доходністю та ліквідністю комерційного банку. // Фінанси України. – 2000 р. - №2. – С. 104-116.
  33. Кочетков В. В. Методичні підходи до аналізу та управління ризиком ліквідності балансу комерційного банку // Фінанси України. - 2000 р. – №10. – С. 98-105.
  34. Краснов С. Ліквідність банків України та їхня кредитна політика в умовах переходу до ринкової економіки. // Банківська справа – 2000 р. – №5 – С. 37-44.
  35. Кредитний ризик комерційного банку: навч. пос. // В. В. Вітлінський та ін.; За ред. В. В. Вітлінського. - К.: Знання, 2000. – 251 с.
  36. Кредитування: правове регулювання банківської та інвестиційної діяльності в Україні. – К.: Екобуд, 1997. – Ч. 1, 2, 3. – С. 289.
  37. Кротюк В. Банківська система україни в 2001 році: проблеми, тенденції, перспективи / Кротюк В., Кірєєв О., Карчева П. // Вісн. НБУ. – 2002. – №3. – С. 16-28.
  38. Лагутін Н. В. Кредитування. – К., 2000. – 235 с.
  39. Лобанова А. Проблеми формування ресурсної бази комерційного банку України // Економіка. Фінанси. Право. – 2001 р. – №12. – С. 21-33.
  40. Луців Б. Портфельне інвестування в діяльності комерційного банку. // Банківська справа. – 2000 р. -№5. – С. 12-16.
  41. Малий І. В. Кредитна інфляція в умовах перехідної економіки. // Фінанси України – 1999 р. – №6. – С. 63-75.
  42. Матвієнко В. П. Роздуми банкіра, – К.: Наук. думка, 2003. – 304 с.
  43. Матвієнко В. П. Промінвестбанк: стратегія відтворення / Матвієнко В. П., Матвієнко П. В. – К,: Наук. думка, 2002. – 352 с.
  44. Матвієнко В. П. Філософсько-економічні погляди / Матвієнко В. П., Матвієнко П. В. – К.: Наук. думка, 2003. -304 с.
  45. Матвієнко Т. Застава як засіб забезпечення банківських кредитів // Банківська справа. – 2000 р. – №5. – С. 45-59.
  46. Некрасов Н. І. Прогнозування фінансових результатів діяльності комерційного банку // Фінанси України. – 2002 р. – №1 – С. 16-24.
  47. Олійник Д. Ресурсна база українських комерційних банків, як джерело ліквідності // Банківська справа. – 2000 р. – №1. – С. 18-29.
  48. Паламарчук В. О. Кредитно-банківська діяльність в умовах перехідної економіки / Паламарчук В. О. Симоненко Т. // Фінанси України. – 2001. - №6. – С. 120-127.
  49. Панова Г. С. Кредитная политика коммерческого банка. - М.: ДИС, 1997. – 464 с.
  50. Перзеке М. Банківське кредитування як джерело фінансування інвестиційного процесу / Перзеке М. // Фінанси України. – 2001. - №3. – С. 138-146.
  51. Петреченко Л. Надійність комерційного банку: методологічні підходи до її визначення // Банківська справа. – 2000 р. - №1. – С. 46-55.
  52. Потійко Ю. Аналіз кредитоспроможності підприємства в умовах ринкових відносин // Фінанси України. – 2001 р. -№1. – С. 5-14.
  53. Примостка Л. О. Комерційні банки: аналіз прибутковості / Примостка Л. О.  // Фінанси України. – 2000. - №5. – С. 102-111.
  54. Примостка Л. О. Методичні аспекти аналізу ефективності управління портфелем комерційного банку / Примостка Л. О. // Банківська справа – 2000. -  №1. – С. 27-34.
  55. Пугачов М. І. Фонди гарантії повернення кредитів / Пугачов М. І.  // Фінанси України. – 1999. - №11. – С. 108-116.
  56. Распутна Л. Формування кредитного портфелю комерційного банку з урахуванням ризику / Распутна Л. // Банківська справа. – 1999. - №4. – С. 50-59.
  57. Роуз П. С. Банковский менеджмент / Роуз П. С. – К.: Зовнішторгвидав України, 1998 р. – 464 с.
  58. Савлук М. Що заважає банкам кредитувати реальну економіку. // Урядовий кур’єр. – 1999. - №208. – С. 5-12.
  59. Савчук М. Гроші та кредит / Савчук М. – К.: Либідь, 2000. – 128 с.
  60. Свістун Л. Проблеми рейтингового оцінювання банківської установи / Свістун Л. // Банківська справа. – 1999. - №4. – 15-23 с.
  61. Семениченко Ю. Проблеми оцінки прибутковості основних операцій банку / Семениченко Ю. // Фінанси України. – 2000. - №10. – С. 110-118.
  62. Скакун Л. Неперервність процесу ризик – менеджменту кредитних операцій банку як основа їх беззбитковості / Скакун Л.  // Банківська справа. – 2000. - №5. – С. 9-15.
  63. Соколовський С. Методи розрахунку банківського капіталу / Соколовський С. // Фінанси України. – 2001. - №4. – С. 13-18.
  64. Солтис Я. Банки України сьогодні / Солтис Я. // Вісник НБУ – 2000. – С. 2-6.
  65. Стубайло Г. Основні напрями кредитної політики комерційного банку. / Стубайло Г. // Банківська справа. – 1999. - №2. – С. 25-39с
  66. Суганяка М. Місце і роль банку у фінансах України / Суганяка М. // Фінанси України. – 2001. - №5. – С. 43-48.
  67. Сусіденко В. Практичні аспекти забезпечення принципів банківського кредитування / Сусіденко В. // Економіка України. – 1998. - №7. – С. 24-28.
  68. Сусіденко В. Принципи банківського кредитування: зміст і реалізація в умовах перехідної економіки / Сусіденко В. // Банківська справа. – 1999. - №3 – С. 37-46.
  69. Сухарський В. С. Ощадна справа / Сухарський В. С. – Тернопіль. – 2000. – 253 с.
  70. Сугоняко О. Дороговказ у діяльності банків / О. Сугоняко // Урядовий кур’єр – 2000. - №63 – С. 12-14.
  71. Тиркало Р. І. Кредитний ринок у системі фінансових ринків України. / Тиркало Р. І. Андрушків Т. І. // Фінанси України. – 1998. - №2. – С. 26-32.
  72. Толстова Л. Вибір методу визнання процентних доходів від кредитів / Толстова Л. // Економіст. – 2000. - №7-8. – С. 31-33.
  73. Холявська Т. М. Формування прибутку банку / Холявська Т. М.  // Фінанси України. – 1999. - №9. – С. 43-52.
  74. Циганов С. А. Кризова ситуація в банківській сфері: причини та шляхи подолання / Циганов С. А. // Фінанси України. – 1999. - №7. – С. 82-94.
  75. Чайковський Я. Напрями вдосконалення аналізу кредитоспроможності позичальника комерційного банку / Чайковський Я. // Банківська справа -2000. - №5. – С. 13-27.
  76. Шелудько А. До визначення фінансової стійкості комерційного банку. / А. Шелудько // Вісник НБУ. – 2000. - №3. – С. 40-43.
  77. Шкварук А. Підвищення ефективності використання банківського кредиту в інноваційній діяльності / А. Шкварук // Банківська справа. – 1999. - №2. – С. 54-60.
  78. Шпек Р. Нова схема кредитування – шлях до відродження виробництва / Р.  Шпек // Урядовий кур’єр. – 1998. – 27 січня. – №17. – С. 7-16.
  79. Щибиволок З. І. Аналіз ліквідності банку / Щибиволок З. І. // Банківська справа. – 2000. - №5. – С. 33-38.
46
Терміново зв’язатися з консультантом:  
  Студентська консультація (093) 202-63-01,
 або телефонуйте: (093) 202-63-01, (066) 185-39-18.