Загальні тенденції соціальної роботи з людьми похилого віку за кордоном

У королівстві Нідерланди догляд за людьми похилого здійснюється у таких закладах:

денні центри догляду за людьми похилого віку, які проживають у сільській місцевості;

будинки догляду за людьми похилого віку;

будинки медсестринського догляду;

хоспіси.

Ці заклади відрізняються рівнем догляду, який надається їх підопічним. Зазначені заклади забезпечують догляд не тільки тим, хто перебуває у нихпостійно, але й обслуговують людей похилого віку, які проживають поблизу. У денних центрах догляду за людьми похилого віку, які проживають у сільській місцевості та будинках догляду за людьми похилого віку перебувають люди старші 60 років, які потребують догляду з фізичних чи інших причин. У будинках медсестринського догляду та хоспісах можуть перебувати люди молодші 60 років.

Головне у зазначених закладах – це дружнє середовище, щоб людина відчувала себе безпечно.

У Нідерландах розрізняють догляд та лікування. Фінансування здійснюється з двох джерел – державного бюджету та страхових компаній. За догляд людина платить державі (МОЗ) 12% від заробітної плати протягом усього життя. За лікування, яке здійснюється у лікувальних закладах, платить частково страхова компанія і частково держава (у 2007 р. – держава виділила 50 млрд. Євро). Страховій компанії людина протягом життя платить 1000 Євро на рік. Людина отримує базовий набір лікувальних послуг. Людина може додатково застрахуватися на додаткові види медичних послуг.

Для людей похилого віку з сільської місцевості може бути запропоновано перебування на фермерському господарстві. Ферма може прийняти 10 -15 осіб. Зранку людину похилого віку привозять родичі, ввечері забирають. Держава оплачує фермеру за кожну людину 50 Євро. Людина похилого віку працює лише за власним бажанням. Може відпочивати.

Працювати на ділянці можна і в інвалідному візку. Кожен з стареньких має свою індивідуальну ділянку. Всі інструменти та обладнання відповідають вимогам техніки безпеки і пристосовані для людей похилого віку. Створені умови не тільки для роботи, але й відпочинку. Для розваги підопічним центру організовують кінні прогулянки по околицях.

В будинках догляду люди похилого віку можуть перебувати постійно або як у центрах денного догляду. Стаціонарно тут може перебувати до 200 осіб. Постійне перебування у будинку коштує 400 Євро. Для людей похилого віку, які приходять в будинок похарчуватися обід коштує 6 Євро.

Поспілкуватися можна в красивих зонах відпочинку, а також в їдальні-ресторані. Для стареньких пропонуються різноманітні види активності: від спільної кави та куховарського гуртка до народних танців та йоги. Всі коридори нагадують вулиці і мають свої назви. Це створює відчуття незалежного проживання. Все обладнання для людей похилого віку є якісним, високотехнологічним та в достатній кількості. Для однієї сім’ї у будинку виділяється трикімнатна квартира, яка складається з коридору, вітальні, двох спалень, кухні та санвузла. Свої кімнати старенькі обмебльовують за власним бажанням. У кімнаті є своя кухня, тож харчуватися при бажанні можна самостійно. Санвузол обладнано з урахуванням потреб людей похилого віку.

У будинках медсестринського догляду перебувають люди, як правило похилого віку, які потребують особливого догляду. Постійно може перебувати до 90 осіб. Час їхнього перебування не обмежений, вони можуть тут жити до смерті. У ньому працюють лікарі і медсестри. Один лікар може обслуговувати кілька таких будинків. Побудований таким чином, щоб легко можна було спостерігати за підопічними. Багато скляних перегородок, щоб не обмежувати підопічним відчуття простору. Всі коридори з’єднані по колу, щоб пацієнт не заблудився. Палати, як правило, двохмісні, щоб люди могли між собою спілкуватися. Душ можна приймати сидячи. Для цього використовуються спеціальні крісла. Обладнання служить для безпеки підопічних та зручності медсестер. Є спеціальні пристрої для піднімання пацієнтів з ліжка. Багато часу старенькі перебувають разом у кімнаті. У їдальні харчуються не лише люди, які тут живуть, але й клієнти денного стаціонару і люди похилого віку, що живуть поряд. Створені умови для проведення фізичної реабілітації. Медсестри працюють з пацієнтами для відновлення у них рухових навичок. Люди похилого віку можуть проводити час на свіжому повітрі.

У хоспісах перебувають люди, яким залишилося жити не більше 3 місяців. Отримує добре фінансування, яке здійснює уряд Нідерландів, ті, хто перебуває у ньому, нічого не платять. Здійснюється лише догляд. Підопічні називаються не пацієнтами, а гостями, щоб відчували, що вони не є безнадійними. У хоспісі одночасно може перебувати до 10 осіб. У штаті нараховується 12 медсестер і 30 волонтерів. Кімнати мають все необхідне для перебування підопічних, навколо будинків є скверики у яких підопічні можуть прогулятися.

 

 

В державах ЄС мають розповсюдження чотири види пенсійних систем: державна система пенсійного забезпечення, професійна система пенсійного забезпечення, система особистих пенсійних збережень і система додаткових виробничих пенсій.

Державна система пенсійного забезпечення включає в себе загальні або універсальні пенсії, які призначаються системою обов’язкового державного страхування. В багатьох країнах державні пенсії по старості виплачуються всім жителям країни в залежності від терміну проживання на її території. Вони існують в Данії, Нідерландах, Великобританії. Так, проживши 50 років в Нідерландах, людина отримує право на пенсію по старості: для одружених 100% місячної зарплати і для одиноких – 70% місячної зарплати. Крім того виплачується 8% на відпустку.

В Бельгії, Франції, Німеччині, Великобританії, Італії призначаються і так звані соціальні пенсії, які надаються всім особам, які досягнули пенсійного віку, але не мають із певних причин права на іншу пенсію, або якщо вони отримують пенсії в розмірі, який нижчий встановленого мінімуму. Соціальна пенсія призначається за умови, якщо доход пенсіонера не досягає встановленого мінімуму, що засвідчується після спеціальної перевірки органами соціального страхування або соціальної допомоги. Професійна система пенсійного забезпечення пов’язана з трудовою діяльністю і передбачає встановлення пенсії в залежності від розміру заробітної платні. Така пенсія має назву трудової. Ця система фінансується за рахунок отриманих внесків із заробітної платні, які збираються як з підприємців, так і з найманих працівників. У деяких випадках у фонди пенсійного забезпечення робить внески тільки підприємець.

Право на трудову пенсію виникає при входженні людини у трудові відносини, а розмір виплат залежить від стажу і заробітку працівника на момент її призначення. Уряд виступає гарантом того, що пенсія буде виплачуватися в незалежності від стану бюджету соціального страхування або банкрутства окремих підприємств.

Для отримання універсальної пенсії припинення трудової діяльності не вимагається, а для отримання трудової пенсії в більшості країнах воно обов’язкове. Пенсія, на яку пенсіонер має право, але яку не отримує, тому що продовжує працювати, називається відкладеною, і її розмір підвищується – на 1-1, 5% за кожний рік неотримання пенсії.

Система особистих пенсійних збережень в ЄС – це добровільна система, яка формується повністю за рахунок особистих внесків і пов’язана з певним підприємством або професією, її отримують особи, які хотіли б мати додаткову пенсійну допомогу як додаток до пенсії, яка виплачується державними системами і залежить від заробітку робітника. Збереження на таких рахунках часто користуються пільговими умовами оподаткування, причому ці рахунки заморожуються до досягнення робітником пенсійного віку.

 

 

Ковчина І. М. Технології соціальної роботи у Німеччині // Вісник. – К., 2002. – Вип. 2. – С. 121-124.

Мацкевич, Ю. Р. Зарубіжний досвід соціальної роботи з людьми похилого віку // Науковий часопис Національного педагогічного університету імені М. П. Драгоманова, вип. 2. – К. : НПУ ім. Драгованова, 2004. – С. 46-51