Заходи боротьби із хворобами картоплі

 

Агротехнічні прийоми, спрямовані на одержання повноцінних сходів і добре розвинених рослин (кваліфіковане розміщення картоплі на ґрунтах і в полях сівозміни, високоякісна підготовка посадкового матеріалу, раціональне удобрення, оптимальні строки садіння та догляду за рослинами).

У боротьбі з рядом хвороб (фітофтороз, фузаріоз, чорна ніжка та ін.) важливим є завчасне прогрівання насіння з наступним його перебиранням і видаленням уражених бульб.

Після завершення весняного перебирання картоплі потрібно знищувати наявні рослинні рештки в місцях зимівлі бульб та її відходи шляхом закопування не мілкіше 1, 2-2, 0 м або обприскування мідним купоросом.

З метою запобігання чи зменшення заподіяння рослинам шкоди фузаріозом, ризоктоніозом, паршею, чорною ніжкою, мокрою та кільцевою гнилями рекомендується за один-три дні і в період садіння проводити протруєння насіннєвих бульб фунгіцидами та макро- і мікроелементами. Для цього використовують 80% з. п. полікарбоцину (2, 7 кг/т) ; 80% з. п. ТМТД (2, 5 кг/т) ; 50% з. п. фундазолу (0, 6 кг/т). Норма витрат робочого розчину 50-60 л/т бульб. До робочої суміші фунгіциду додається мідний купорос (0, 02-0, 1%), витяжка суперфосфату (2%) та аміачної селітри (2%) або суміш амофосу 5% з янтарною кислотою 0, 02%, а також з мікроелементами бору, цинку, марганцю, магнію.

В період догляду за посівами, при висоті рослин 10-15 см проводиться профілактична обробка проти фітофторозу шляхом так званого позакореневого підживлення (обприскування) мікродобривами 0, 02% -го мідного купоросу. Через 7-10 днів цей захід повторюється.

До появи ознак фітофторозу та макроспоріозу в фазі бутонізації на ранніх сортах слід провести обробку рослин одним з контактних фунгіцидів: 80% з. п. цинебу, 80% з. п. поліхрому, 30% з. п., хлорокису міді – 2, 4-3, 2 кг/га; 80% з. п. хоміцину, 80% з. п. полікарбоцину – 2, 4 кг/га.

Друге обприскування проти цих хвороб робиться з появою перших їх ознак за сигналами служби прогнозу на ранніх і середньоранніх сортах окремими системними препаратами: 60% -ний з. п. арцериду – 2, 5-3, 0 кг/га або 25% -ним з, п. ридомілу – 0, 8 кг/га в суміші з контактними фунгіцидами (полікарбоцин, цинеб, купрозан) – 2 кг/га. Для раннього обприскування слід використовувати препарати у вище рекомендованих дозах.

У боротьбі з фітофторозом і макроспоріозом на посівах картоплі в період її вегетації є: авексіл 70% с. п. (2, 1-2, 6 кг/га) ; арцерид 60% с. п. (2, 5-3, 0 кг/га) ; бордоська рідина (6 кг/га) ; вітаксид, 70% с. п. (2, 1-2, 4 кг/га) ; диконіл 75% с. п. (1, 5-2, 0 кг/га) ; крептан 50% с. п. (1 кг/га) ; міцу 64% с. п. (4 кг/га) ; оксіхом 80% с. п. (1, 9-2, 1 кг/га) ; рідоміл 25% с. п. (0, 8-1, 0 кг/га) ; рідополіхом 60% с. п. (3 кг/га) ; сандофан 25% с. п. (0, 8-1, 0 кг/га) ; туба рід 60% с. п. (2, 5-3, 0 кг/га) ; хлорокис міді 90% с. п. (2, 4-3, 2 кг/га) ; хлорокис міді 50% с. п. (4, 4-5, 8 кг/га) і брестанід 50% к. є. (0, 4 л/га).

По потребі залежно від сорту й розвитку хвороб, з інтервалом 8-10 днів проводяться наступні обробки одним з вищезазначених фунгіцидів.

Якщо ж строки обробок проти колорадського жука та фітофторозу співпадають, тоді роблять так звані комбіновані обприскування шляхом виготовлення сумішок з різних раніше згаданих препаратів.

Вірусні хвороби найбільш небезпечними є на насінницьких посівах, тому що вони спричинюють значне зниження якості майбутнього посадкового матеріалу. Крім радикальних заходів оздоровлення насіння ще в процесі відтворення еліти шляхом використання біотехнології, ретельних браковок у первинних ланках тощо, є фітопрочистки насінницьких посівів. Перша – при висоті рослин 15-25 см, друга – у фазі цвітіння і третя – перед початком відмирання бадилля (третя прочистка проводиться при потребі).

Радикальними заходами проти карантинних об’єктів (картопляна нематода, рак картоплі) є загальний високий агротехнічний рівень ведення галузі картоплярства в цілому, а також застосування нематодостійких і ракостійких сортів картоплі.

В разі виявлення відповідних вогнищ, треба негайно виводити посіви картоплі з даної сівозміни з таким розрахунком, щоб на те саме місце була висаджена культура не раніше як через 5-7 років.

Збирання врожаю та закладання на зберігання. З метою забезпечення належних якісних показників як продовольчих, так і майбутніх насіннєвих бульб доцільно приблизно за два тижні до початку копання картоплі видалити з поля бадилля. Переважно це роблять шляхом скошування та подрібнення, завантаження та вивезення в спеціально визначені місця. Ефективним є передзбиральне обприскування картоплі хімічними препаратами, зокрема 20% -ним реглоном у дозі 2 кг/га чи хлоратом магнію в кількості 30-50 кг/га препарату, розчинених у 600-800 літрах води. Також застосовують суміш 5% -ного мідного купоросу з 1% -ною кухонною сіллю, що не лише поліпшує лежкість зібраного матеріалу, а й підвищує з відповідних насінних бульб врожай у післядії.

Сприятливі умови для лежкості бульб слід намагатися створювати як добором сортів, так і самим вирощуванням. Значну роль при цьому відіграють дози та співвідношення основних елементів живлення. Практика показує, що орієнтовно останнє (N: Р: К) повинно бути як 1, 0-1, 5: 0, 8-1, 0: 1, 0-1, 7.

Позитивний вплив на лежкість бульб мають профілактичні заходи боротьби з шкідниками та хворобами, зокрема, шляхом дотримання елементарних агротехнічних вимог.

Найголовнішими факторами, які забезпечують належну лежкість бульб в процесі самого зберігання, є температура та вологість. Оптимальною температурою для ранньостиглих сортів (Пригожа 2, Ізота, Гарт, Зов і ін.) є 1, 0-1, 5° тепла, для середньоранніх (Невська, Адретта, Львів’янка тощо) – 1, 5-2, 5°, для середньостиглих (Гатчинська, Лугова) – 2-4°, пізньостиглих (Темп) – 5-6°С. Вологість повітря – 90-95%.