Захворюваність, фактори ризику розвитку туберкульозу у дітей в умовах промислового регіону. Туберкулінодіагностика та профілактика

Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського

Академії медичних наук України

 

ГРІЦОВА Наталія Анатоліївна

 

УДК 616 – 002. 5 – 053. 2/. 6 -07 -08 – 039. 71 (1 – 31)

 

 

14. 01. 26 – фтизіатрія

 

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата медичних наук

 

Київ – 2002

 

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Луганському державному медичному університеті МОЗ України.

Науковий керівник доктор медичних наук, професор Костроміна Вікторія Павлівна, Інститут фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України (м. Київ), завідувач відділенням фтизіопедіатрії

Офіційні опоненти: доктор медичних наук, професор Процюк Раду Георгійович, Національний медичний університет ім. О. О. Богомольця МОЗ України, м. Київ, професор кафедри фтизіатрії з курсом пульмонології доктор медичних наук, професор Сіренко Ірина Олександрівна, Харківська медична академія післядипломної освіти МОЗ України, завідувач кафедри дитячої фтизіатрії і пульмонології.

Провідна установа Дніпропетровська державна медична академія МОЗ України, кафедра фтизіатрії.

Захист відбудеться “ 23 ” грудня 2002 року об 1100 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26. 552. 01 при Інституті фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України (03680, м. Київ, узвіз Протасів Яр, 7)

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Інституту фтизіатрії і пульмонології ім. Ф. Г. Яновського АМН України (м. Київ, узвіз Протасів Яр, 7).

Автореферат розісланий “18 ” листопада 2002 р.

 

Актуальність теми. У багатьох країнах світу продовжує зростати захворюваність та смертність від туберкульозу, ситуація вийшла з-під контролю [Аксьонова В. О., 2002; Фещенко Ю. І., 2002; Stuart R. L., 2001]. Тривожною стала ситуація з туберкульозу серед дітей в Україні [Мельник В. М., 2000; Костроміна В. П. та інш., 2001; Сіренко І. О. та інш., 2002; Hervey Froehlich M. D. et al., 2001]. З 1990 р. до 2001 р. захворюваність їх зросла у 2, 02 рази [Костроміна В. П. та інш., 2001]. Суттєва різниця у показниках захворюваності дітей відмічається між областями України (4, 0 – 10, 0 на 100 тисяч дітей), що потребує всебічного аналізу її структури, динаміки, чинників ризику [Фещенко Ю. І. та інш., 2001].

Серед розмаїття факторів ризику розвитку туберкульозу неабияке значення мають екологічні – насамперед забруднення довкілля промисловими викидами [Хаудамова Г. Т. та інш., 1997; Нечитайло Ю. М., 1998; Казімірова Н. Є. та інш., 2001; Enarson D. A., Chretien J., 1999]. На жаль, до цього часу не вивчено стан, динаміку захворюваності, фактори ризику розвитку туберку-льозу у дітей з урахуванням регіональних особливостей.

Із відомих протитуберкульозних заходів важливе значення мають своєчасне виявлення інфікування та захворювання дітей на туберкульоз методом туберкулінодіагностики, а також специфічна імуно- та хіміопрофілактика [Костроміна В. П., 1994; Мітінська Л. О. та інш., 1996; Миколишин Л. І., 1999; Аксьонова В. О., 2002; Lowin A. et al., 2000]. Щодо зазначених заходів у літературі немає єдиної думки. Так, деякі автори [Мітінська Л. А. та інш., 1996; Лобода М. В. та інш., 1997; Сіренко І. О. та інш., 1998; Gajdos V., Delacourt C., 1999; Mudido P. M. et al., 1999] вважають за доцільне проводити суцільну скринінгову туберкулінодіагностику серед всіх дітей до 14 років. Проте інші [Фещенко Ю. І., Мельник В. М., 1998; Пухлик Б. М., Русанова В. Б., 1999; Аксьонова В. О., 2001], спираючись на низьку ефективність виявлення хворих на туберкульоз дітей за допомогою проби Манту з 2 ТО ППД-Л та суттєві економічні витрати на проведення цього дослідження, вважають за доцільне здійснювати її тільки серед груп ризику [Nagelkerke N. J. et al., 2001].

У фтизіопедіатрії для попередження захворювання велике значення мають імуно- та хіміопрофілактика [Янченко О. Н., Греймер М. С., 1999; Мордовська Л. І. та інш., 2001; Аксьонова К. І., 2002]. Для їх раціонального здійснення важливо знати імунний стан інфікованих дітей, що проживають в зонах промислового забруднення. Ці питання – не достатньо вивчені. Не про-водиться імунологічний моніторинг цих дітей.

Серед науковців немає єдиної думки щодо ефективності вакцинації та ревакцинації БЦЖ, низькою залишається ефективність хіміопрофілактики, що потребує її вдосконалення [Мітінська Л. О. та інш., 1996; Лобода М. В. та інш., 1997; Гелетій Н. М., Стеблєцов Д. В. та інш., 1998; Рущак В. А. та інш., 1999; Чернушенко К. Ф. та інш., 1999].

Отже, внаслідок невпинного погіршення епідемічної ситуації з туберкульозу серед дітей в умовах соціально-економічної кризи та екологічної небезпеки з’являється ряд невирішених проблем. Зокрема, не вивчені чинники ризику, котрі сприяють розвиткові туберкульозу в окремому регіоні, має хиби та виявилася неєфективною існуюча система профілактики та раннього виявлення туберкульозу. Гостро постала проблема розробки диференційованого підходу до проведення туберкулінодіагностики, імуно- та хіміопрофілактики з урахуванням факторів ризику захворювання на туберкульоз дітей, особливо в умовах промислового регіону.

Зв’язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Дисертація виконана в рамках комплексної наукової роботи кафедри туберкульозу Луганського державного медичного університету “Епідеміологічний моніторинг туберкульозу