Захворювання ендокринної системи населення радіаційно забруднених районів Рівненської області

Актуальність теми. Статистичні дані свідчать про зростання кількості захворювань ендокринної системи серед населення працездатного віку в світі та зокрема в Україні.

Вивчення медичних наслідків Чорнобильської катастрофи у поаварійні роки визначило зростання як радіоіндукованої ендокринної патології, так і захворюваності на різні форми соматичних хвороб, ендокринні розлади, негативні зміни нейро-психічного стану у дітей та дорослих (В.Г.Бебешко і співавт., 1996; 2004; 2006; В.О.Бузунов В.О. і співавт., 1999; 2004; М.Д.Тронько і співавт., 1999; Ю.Г.Антипкін і співавт., 2000; О.М.Коваленко, 2004; Т.П.Сиваченко та співавт., 2004; Логановський К.М. і співавт., 2005). Серед віддалених медичних наслідків у жінок, які зазнали впливу іонізуючого випромінювання, реєструється підвищення частоти порушень в репродуктивній системі (В.К. Чайка і співавт., 1997; Л.І. Іванюта, 1999; О.В. Линчак і співавт., 2003; І.Б.Вовк, 2003). 

Визначено несприятливі тенденції серед населення північних районів Рівненської області щодо підвищення поширеності хвороб, насамперед, за рахунок ендокринної патології, в структурі якої захворювання щитовидної залози у жінок складають 72,7%. Суттєвий внесок у структуру захворюваності щитовидної залози належить набутому гіпотиреозу (у жінок -13,9%), при тому у 21,2% випадків це вперше визначене захворювання, що не виключає можливості розглядати вказану патологію як ефект впливу іонізуючого випромінення. Визначено зростання частоти гормональних порушень в статевій системі, збільшення частоти доброякісних новоутворень (кісти яєчника, фіброміоми матки) у опромінених жінок (Т.В.Белоокая, 2003). На тлі гормонального дисбалансу за наявності синдрому полікістозних яєчників іноді проявляються клінічні симптоми маскулінізації (Е.М.Віхляєва, 1994; Dawber et al., 2002; Я.П.Сольський, Т.Ф.Татарчук, 2003; Taponen. et al., 2003), причинами якої може бути надмірна продукція андрогенів в яєчниках та зниження утворення естрогену за умов системного порушення гормонального обміну при дії радіаційних та токсичних чинників (Berghen, 1998; Shohan, Weissman, 1998; І.Б.Манухін, М.А.Геворкян, 1999; Е.Г.Іванов, 2001; Л.Б.Литвинова, 2001; Hunter, Carek, 2003). 

Відомо, що ризик розвитку радоіндукованих гормональних розладів ендокринної системи пов’язаний з віком; він зростає при опроміненні у більш ранньому віці, тоді як бластомогенні ефекти частіше реєструються із його збільшенням (В.Г.Пінчук і співавт., 1988; В.І.Каваре, 2000).

Серед актуальних питань радіобіології на сучасному етапі практично не розробленими залишаються аспекти віддалених наслідків опромінення малими дозами іонізуючого випромінювання у визначенні структури та ризиків розвитку захворювань ендокринної системи, статевої систем жінок, які зазнали дії іонізуючого випромінення. В експериментальних дослідженнях не вивчалася динаміка структурно-функціональних змін на рівні внутрішньоклітинної організації гормонопродукуючих клітинах яєчника та гіпофізу за дії іонізуючої радіації в різні періоди статевої зрілості. З’ясування причинно-наслідкових зв’язків розвитку гормональних порушень з урахуванням дози опромінення та вікового чинника сприятиме підвищенню ефективності корекції визначених розладів.

Об’єкт дослідження – стан здоров’я та демографічні процеси населення радіаційно забруднених районів Рівненської області.

Предмет дослідження – процеси морфофункціональних змін органів ендокринної системи населення радіаційно забруднених районів Рівненської області.

Мета дослідження – вивчити сучасні надбання щодо визначеної у темі проблематики та встановити практичні рекомендації щодо профілактики та максимально ефективної корекції захворювань ендокринної системи населення радіаційно забруднених районів Рівненської області.

Гіпотеза дослідження - твердження, що для переважної більшості населення забруднених районів області спостерігається поступове підвищення захворювань ендокринної системи, пов’язане з міграційними процесами радіонуклідів у системі грунт-рослини-людина.

Відповідно до мети та гіпотези дослідження нами були поставлені наступні завдання:

1) проаналізувати рівень забруднення харчових продуктів радіонуклідами на досліджуваній території;

2) з’ясувати особливості міграційних процесів радіонуклідів в системі «грунт-рослини-людина»;

3) дослідити зовнішнє та внутрішнє опромінення населення, що проживає на радіаційно забрудненій території;

4) визначити особливості будови та функцій ендокринної системи людини;

5) охарактеризувати щитовидну залозу як один з найважливіших органів, якому належить провідна роль у загальному гормональному балансі;

6) проаналізувати динаміку зростання хвороб щитовидної залози після аварії на ЧАЕС;

7) вивчити вплив постійного малоінтенсивного іонізуючого опромінення на морфологію гіпофіза, надниркових залоз і яйників;

8) дослідити окремі показники впливу стану довкілля на демографічні процеси та стан здоров’я населення.

У процесі виконання поставлених завдань нами використовувалися наступні методи та прийоми: теоретичний аналіз наукових джерел, експериментальні досліження порушень ендокринної системи у дітей та жінок забруднених районів, методи математичної статистики.

Джерельною базою дослідження стали праці відомих вітчизняних та зарубіжних вчених, зокрема, та педагогів, зокрема, І. Б. Іванової, О. В. Балабіної, О. К. Шатохіної, Н. Л. Топехи, А. Й. Карської, Д. Б. Ельконіна та інших. 

Наукова база виконання дослідження – Рівненський обласний лікувально-діагностичний центр, Рівненська обласна лікарня, спеціалізовані медичні заклади в районах області, дані обласного та державного управління статистики.

Наукова новизна та теоретичне значення дослідження полягає, насамперед, у тому, що в результаті виконання завдань роботи та опрацювання наукової тематичної літератури зроблено спробу узагальнення та уніфікації теоретичних знань з проблеми поширення ендокринних захворювань у радіаційно забруднених районах Рівненщини, визначено основні напрямки профілактики таких захворювань, подано пропозиції щодо покращення загального стану здоров’я населення та демографічної ситуації.

Практичне значення роботи визначається конкретними практичними рекомендаціями щодо обробки продуктів у радіаційно забруднених районах, оздоровлення дітей для профілактичного результату та ін.

Щодо вірогідності та надійності результатів дослідження, слід відзначити, що більша частина висновків та практичних рекомендацій зроблена на основі експериментів та досліджень, виконаних відомими вченими, достовірність яких сумнівів не викликає. Що стосується власних спостережень та статистичних результатів, то всі вони виконані за рекомендованими методами і методиками і перевірені статистичними методами, а тому, як і у більшості аналогічних досліджень, відносна похибка при імовірності 0,925 складає не більше 20%.

Структура роботи зумовлена метою та організацією дослідження, дипломна робота складається зі вступу, 4-х розділів, 2 з яких поширені, висновків і пропозицій, списку використаних джерел і додатків, загальний обсяг роботи склав 122 аркуші.