Залізниці світу і України. Порівняльна характеристика

 

 

 

 

1.1. Історія розвитку

1.2. Загальна характеристика

1.3. Порівняльна характеристика залізниць світу і України

1.4. Переваги і недоліки залізничного транспорту

2.1. Історія виникнення та розвитку залізничних доріг України

2.2. Характеристика залізниць України. Складові залізниці

2.2.1. Донецька залізниця

2.2.2. Придніпровська залізниця

2.2.3. Південна залізниця

2.2.4. Південно-Західна залізниця

2.2.5. Одеська залізниця

2.2.6. Львівська залізниця

2.3. Основні функції Укрзалізниці

2.4. Організація руху

 

Залізничний транспорт є однією з базових галузей економіки. Стабільне та ефективне функціонування залізничного транспорту є необхідною умовою для забезпечення обороноздатності, національної безпеки і цілісності держави, підвищення рівня життя населення.

На даний час залізниці в основному задовольняють потреби суспільного виробництва та населення у перевезеннях. Проте стан виробничо-технічної бази залізниць і технологічний рівень перевезень за багатьма параметрами не відповідає зростаючим потребам суспільства та європейським стандартам якості надання транспортних послуг, що найближчим часом може стати перешкодою для подальшого соціально-економічного розвитку держави.

Потребує вирішення питання щодо подолання відставання у розвитку мережі українських залізниць від залізниць країн ЄС та Росії, які сьогодні перебувають на різних етапах реформування, але при цьому істотно випереджають залізниці України.

Найважливішою проблемою для України при її інтеграції у європейську єдину залізничну систему є звуження ширини української залізничної колії до європейського зразка, як у сусідніх Польщі, Словаччині, Угорщині та Румунії. Зараз на кордоні з цими державами існують складні системи переведення локомотивів і рухомого складу поїздів з колії на колію, що значно знижує ефективність роботи залізничного транспорту, зокрема в часі.

Проведення ринкових перетворень на залізничному транспорті сприятиме прискоренню темпів європейської інтеграції, налагодженню більш тісного міжнародного економічного співробітництва та підвищенню конкурентоспроможності українських залізниць на ринку транспортних послуг, дасть можливість ефективно використовувати вигідне геополітичне розташування України, а також збалансувати інтереси залізниць та споживачів їх послуг.

 

 

Залізничний транспорт – виробничо-технологічний комплекс організацій і підприємств залізничного транспорту загального користування, призначений для забезпечення потреб суспільного виробництва і населення країни в перевезеннях у внутрішньому і міжнародному сполученнях та надання інших транспортних послуг усім споживачам без обмежень за ознаками форми власності та видів діяльності тощо.

Залізничний транспорт загального користування є однією з базових галузей економіки України, що забезпечує її внутрішні і зовнішні транспортно-економічні зв’язки і потреби населення у перевезеннях. Основною організаційною ланкою на залізничному транспорті є залізниця.

Залізниця – статутне територіально-галузеве об’єднання, до складу якого входять підприємства, установи та організації залізничного транспорту і яке, при централізованому управлінні, здійснює перевезення пасажирів та вантажів у визначеному регіоні транспортної мережі.

 

 

Використання рейкового транспорту, який приводився в дію фізичною силою людини або тварини, відоме людству ще з XVI ст. Залізничний транспорт виник у першій половині XIX ст. у зв'язку з розвитком великої промисловості, зокрема кам'яновугільної і металургійної. Першим, хто відкрив людству паровий залізничний транспорт вважається англійський винахідник Дж. Стефенсон (1781-1848). Він почав будувати паровози з 1814 р. і створив перші придатні на практиці моделі. Побудував першу залізницю загального користування Дарлінгтон-Стоктон (відкрита у 1825 р.). Свою відому модель паровоза «Ракета» Дж. Стефенсон створив у 1829 р. Ця модель стала прототипом парових локомотивів. Паровоз «Ракета» тягнув вагон з 36 пасажирами і рухався з небаченою до того швидкістю – 38 км/год. Інший англійський винахідник Р. Тревітік створив безрейковий паровий візок (1801-1803 pp.), а в 1803 р. – паровоз для залізничної колії (випробуваний у 1804 p.).

Російські винахідники – кріпосні заводчиків Демидових – батько (1774-1842) і син (1803-1849) Єфим і Мирон Черепанові – побудували перший у Росії паровоз (1833-1834 pp.) і залізницю протяжністю 3, 5 км. У 1830 р. в Англії запрацювала залізниця між Ліверпулем і Манчестером. На будівництві залізниць у Великобританії в 1847 р. працювало 250 тис. землекопів. За станом на 1851 p., залізниці існували у 18 країнах світу, у тому числі у 1851 р. була введена в експлуатацію двоколійна залізниця протяжністю 650 км між Петербургом і Москвою, яка була тоді найдовшою у світі. Протяжність залізниць у Росії в 1861 р. становила 1500 верст, в Англії – у 10 разів більше. У 1850-1900 pp. протяжність залізниць збільшилася: в Німеччині у 9 разів, у Франції – в 13, а в Росії – у більш як 100 разів. У 1869 р. була побудована перша трансконтинентальна лінія між Нью-Йорком і Сан-Франциско. Лінія Москва – Смоленськ – Мінськ – Брест – Варшава була збудована у 1871-1872 pp., залізниця Рига – Орел – у 1868-1871 pp. У США в 1850-1860 pp. було побудовано 34 тис. км залізниць.

Дешевий залізничний транспорт сприяв усуненню регіональних відмінностей у Європі. Цей вид транспорту, зокрема, стимулював розвиток курортного бізнесу у Швейцарії та Середземномор'ї.

Нині