Запровадження магдебурзького права на території України, його основні риси та історико-правове значення

Актуальність теми дослідження. Переосмислення сутності ролі самоврядування і права, співвідношення цих важливих інститутів і визначення їхнього місця в сучасному суспільстві, усвідомлення необхідності якісних змін у самому суспільстві, які дають змогу кваліфікувати його як громадянське, роблять актуальним дослідження історії муніципального права.

Для вдосконалення місцевого самоврядування в сучасній Українській державі важливе значення має вивчення історичного досвіду функціонування різноманітних моделей місцевого самоврядування, в т. ч. маґдебурзького права, яке понад 500 років діяло в Україні й охоплювало більше 1000 населених пунктів у різних регіонах.

Унікальність історико-правового досвіду самоврядування українських міст XIV – першої половини XIX ст. полягає у його багатоманітності. Надання маґдебурзького права стало історичною точкою відліку для багатьох процесів, які загалом та без перебільшення можна назвати революцією у міському самоврядуванні. 

Маґдебурзьке право є однією з найвідоміших систем середньовічного міського права, яка регулювала різноманітні політичні, соціально-економічні та правові відносини того часу. Територіально воно поширювалось у Центрально-Східній Європі, відтак і на українських землях у Галицько-Волинській державі, а після припинення її існування – на українських землях, що увійшли до складу Польського королівства, Великого князівства Литовського, Речі Посполитої та Російської імперії. Визначальною особливістю застосування маґдебурзького права в Україні стало його широке використання органами самоврядування міст Гетьманщини та міста Києва, а також у кодифікації українського права у XVIII – на початку XIX ст. Маґдебурзьке право, незважаючи на його широке застосування в Україні, є однією з найменш досліджених тем у вітчизняній історико-правовій науці. 

Стан дослідження проблеми. Теоретичну основу дослідження склали праці сучасних дослідників маґдебурзького права, зокрема, І. Й. Бойко [3], О. В. Клименка [8], О. В. Макаренко [16], П. Музиченка [19], А. В. Резнікова [23] та ін. Серед найбільш комплексних і грунтовних досліджень магдебурзького права в Україні слід назвати праці М. Кобилецького [9, 10, 11, 12, 13, 14].

Об’єкт дослідження – феномен магдебурзького права як складової правового суспільства, його правова основа і структура, спосіб і практика врегулювання.

Предмет дослідження – процес історично-правового розвитку маґдебурзького права на українських землях.

Мета роботи – узагальнення історико-правових знань про виникнення маґдебурзького права та його джерел, поширення маґдебурзького права на українських землях. 

Відповідно до мети роботи поставлено наступні завдання: 

• дослідити причини та передумови виникнення магдебурзького права та його характеристика на українських землях;
• проаналізувати розвиток та поширення магдебурзького права на території України;
• визначити напрямки і перспективи використання магдебурзького права у сучасному самоврядуванні.

Методи дослідження. Методологічним підґрунтям дослідження стало поєднання антропологічного, соціально-змістовного, порівняльно-правового, діалектичного методів, а також формально-догматичного, компаративного та інших.

Структура роботи. Курсова робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків та списку використаних джерел. Загальний обсяг роботи становить 38 сторінок.