Застосування рефлексо- та фітотерапії у відновлювальному лікуванні дітей, хворих на первинну Артеріальну гіпертензію

Диференційоване застосування розроблених комплексів зумовило вірогідне підвищення ефективності ранньої реабілітації при зменшенні медикаментозного навантаження у процесі відновлювального лікування ПАГ у дітей. Простота та досяжність методик дозволила широко рекомендувати їх застосування на різних етапах реабілітації даного контингенту хворих.

Розроблені методи впроваджені у практику роботи дитячого кардіоревматологічного відділення міської клінічної лікарні №2, Одеської дитячої обласної клінічної лікарні, дорожньої дитячої клінічної лікарні Одеської залізниці, кардіоревматологічного кабінету дитячої поліклініки №1 м. Одеси. Матеріали роботи впроваджені у навчальний процес на кафедрі пропедевтики дитячих хвороб Одеського державного медичного університету.

Особистий внесок здобувача. Автором самостійно проведено патентно-інформаційний пошук та аналіз літератури за темою дисертації. Дисертантом безпосередньо виконано клінічне та функціональне обстеження хворих та здорових дітей. Розроблено та проведено комплекс лікувально-реабілітаційних заходів, здійснено статистичну обробку матеріалу й узагальнення результатів дослідження. Підготування статей до публікації, оформлення дисертаційної роботи та автореферату виконано автором самостійно.

Апробація результатів дисертації. Результати наукового дослідження були представлені на Ш науково-практичній конференції “Нетрадиційні методи діагностики та лікування” (1999 р., м. Київ), VI Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини” (2000 р., м. Одеса.), VІ Конгресі кардіологів України (2000 р., м. Київ), Конгресі педіатрів з міжнародною участю “Дитина та суспільство: проблеми здоров’я, виховання та освіти” (2001р., м. Київ), ІІІ національному конгресі ревматологів України (2001 р., м. Київ), І Всеукраїнській конференції студентів та молодих вчених “Фітотерапія – терапія майбутнього” (2001 р., м. Донецьк), VIІ Міжнародній науково-практичній конференції “Сучасні досягнення валеології та спортивної медицини” (2001 р., м. Одеса.), Всеукраїнській науково-практичній конференції “Актуальні питання дитячої кардіоревматології” (2002 р., Київ).

Апробацію роботи здійснено на спільному засіданні Університетської проблемної комісії “Здоров’я матері і дитини. Спадкові хвороби” та кафедри пропедевтики дитячих хвороб і на засіданні клінічного відділу Українського науково-дослідного інституту медичної реабілітації та курортології.

Публікації. За темою дисертації опубліковано 17 наукових робіт, із яких 8 – у профільних наукових виданнях (4 статті та 4 тезисні роботи), 1 патент України.

Структура та обсяг дисертації. Дисертаційна робота складається із вступу, огляду літератури, опису матеріалу, методів досліджень і методик лікування, розділів власних спостережень, аналізу й узагальнення отриманих результатів, висновків, списку використаних літературних джерел. Дисертацію викладено на 147 сторінках машинописного тексту, ілюстровано 23 таблицями та 13 малюнками. Бібліографічний перелік містить 232 літературні джерела (170 -кирилицею та 62 – латиною).

 

 

Матеріал та методи дослідження. Під спостереженням знаходилося 112 дітей, хворих на ПАГ, віком від 10 до 15 років та 32 здорові дитини. Обстеження проводилося на базі лікувально-діагностичного відділення дитячої клініки МКЛ №2. Подальше спостереження та лікування здійснювали на амбулаторному етапі (дитяча міська поліклініка №1). Діагноз встановлювали згідно з міжнародною класифікацією хвороб десятого перегляду, шляхом виключення можливих вторинних форм артеріальної гіпертензії.

Розподіл дітей за віком, статтю та в залежності від застосованих методів відновлювальної терапії наведено у таблиці 1. В період обстеження хворі були розподілені на дві групи: першу групу (63 дитини) складали пацієнти з транзиторною та лабільною стадіями ПАГ; другу групу (49 дітей) – діти із стабільною стадією хвороби. (Студенікін М. Я. та співавт., 1969). В залежності від засобів відновлювальної терапії кожну з розглянутих груп методом рандомізованого випадкового відбору розділили на основні підгрупи та підгрупи порівняння. У підгрупах порівняння застосовували традиційні методи відновлювальної терапії ПАГ. Дітям, які увійшли у основні підгрупи, поряд із базовим впливом призначали розроблені нами лікувально- реабілітаційні комплекси (ЛРК).

 

Таблиця 1

Розподіл обстежених дітей з ПАГ в залежності від віку, статі та методів відновлювальної терапії

Вік Стать Перша група (n=63) Друга група (n=49) Усього

(n=112) 

Основна

(n=32) Порівняння

(n=31) Основна

(n=25) Порівняння

(n=24) Абсо-лютна кіль-кість % 

Абсо-лютна кіль-кість % Абсо-лютна кіль-кість % Абсо-лютна кіль-кість % Абсо-лютна кіль-кість %

10-12

років Х 6 18, 8 6 19, 3 4 16 4 16, 7 20 17, 9

Д 4 12, 5 3 9, 7 2 8 2 8, 3 11 9, 8

13-15

років Х 15 46, 8 14 45, 2 12 48 11 45, 8 52 46, 4

Д 7 21, 9 8 25, 8 7 28 7 29, 2 29 25, 9

 

Усіх дітей обстежено за єдиною програмою, яка містила клінічне, електрофізіологічне та біохімічне обстеження. Проведено вивчення загальноклінічних даних, пуринового обміну, функціонального стану гемодинаміки, вегетативного гомеостазу а також виявлення гіперреактивності судинного апарату при катамнестичному спостереженні через 1 рік.

Клінічне обстеження із вивченням анамнезу, вимірювання артеріального тиску проводили згідно із загальноприйнятими методиками. Реєстрацію АТ здійснювали щоденно, на протязі курсу. В роботі приведені дані аналізу середніх показників АТ в динаміці: вихідні параметри, після другого, шостого та десятого тижнів реабілітаційного впливу. Серед параклінічних функціональних методів вивчення стану серцево-судинної системи перевагу надавали найбільш доступним та інформативним щодо відображення динаміки перебігу ПАГ – електрокардіографії, офтальмоскопії дна ока.

Стан вегетативного тонусу та реактивності визначали за допомогою методу кардіоінтервалографії. Вегетативне