Портал освітньо-інформаційних послуг «Студентська консультація»

  
Телефон +3 8(066) 185-39-18
Телефон +3 8(093) 202-63-01
 (093) 202-63-01
 studscon@gmail.com
 facebook.com/studcons

<script>

  (function(i,s,o,g,r,a,m){i['GoogleAnalyticsObject']=r;i[r]=i[r]||function(){

  (i[r].q=i[r].q||[]).push(arguments)},i[r].l=1*new Date();a=s.createElement(o),

  m=s.getElementsByTagName(o)[0];a.async=1;a.src=g;m.parentNode.insertBefore(a,m)

  })(window,document,'script','//www.google-analytics.com/analytics.js','ga');

 

  ga('create', 'UA-53007750-1', 'auto');

  ga('send', 'pageview');

 

</script>

ЗАТ „ Горлівський машинобудівник”

Тип роботи: 
Звіт з практики
К-сть сторінок: 
24
Мова: 
Українська
Оцінка: 

style="text-align: justify;"> 

Рисунок 1 – Вікно програми для автоматизованого вибору хімічного складу сталі 25ХГТ
Вміст легуючих елементів значно зміцнює  сталь. Сталі цього складу обробляються задовільно. Деталь підлягає термообробці – цементації з наступним загартуванням і низьким  відпуском, що підвищує границю витривалості і різко знижує чутливість до концентраторів напруги завдяки твердому, насиченому  вуглецем верхньому шару матеріалу та в’язкій, зі зменшеною  хрупкістю серцевині.
Маса деталі – 18,8 кг. Річний  випуск деталей Nр = 9000 шт.
Технічні вимоги по точності взаємного розташування поверхонь:
Допуски биття, поверхонь Ø65h9 і торця Ø94; Ø72h8  та  Ø72h8  шліцьових поверхонь відносно вісі центрів не більш 0,05 мм;
Загальними конструктивними базами є  шийки вала Ø65h9 і шліцові поверхні, якими вона з’єднується у механізмі, що і визначають положення вала в корпусі редуктора. В якості основних технологічних  баз використовуються центрові отвори та відповідні торці. Частини вала, на яких виконано шліцьові поверхні використовують для монтування на них зубчастих колес, які і будуть передавати обертаючий момент в редукторі.
Деталь   вал  є досить жорсткою, має зручні базові поверхні і не викликає особливих технологічних труднощів при обробці.
Простота конструктивних форм, твердість конструкції, надійність технологічних баз і твердість кріплення під обробку забезпечує стабільність і точність обробки. При цьому використовується високопродуктивне устаткування, технологічне оснащення. Так для токарської операції можна  застосовувати  верстати з ЧПK.
Простота конструктивних елементів деталі дозволяє найбільш продуктивно і точно обробити поверхні деталі застосуванням відносно  простих рухів інструмента і заготовки, прямолінійного поступального й обертального рухів.
Задана деталь має нормалізовані ГОСТ6636-69 діаметри та довжини, ГОСТ 1139-80 шліцьові поверхні, ГОСТ 14034-74 центрові отвори.  
На поверхнях, що не визначають експлуатаційні параметри вузла,   наприклад: 217h12-0.46; 526-1.75; 57+2,  допуски призначені в межах ІТ12-ІТ14, що дозволяє одержати задані розміри при чорновій і чистовій обробці, тобто такі, які відповідають економічній точності.
Найбільш відповідальні поверхні  Ø65h9, Ø80h6, Ø82d11, Ø80d11, обмежені більш жорсткими умовами роботи деталі. Однак вони, не виходять за межі економічної точності і при механічній обробці досягаються шліфуванням.
Шорсткість вільних поверхонь визначена, в основному, декоративними вимогами і призначена не жорсткіше економічно обґрунтованої (6,3мкм)  відповідно до ГОСТ 25142-82 .
Шорсткість технологічних базових, основних конструктивних поверхонь призначена з урахуванням точності обробки нерухомо  і  рухливо контактних поверхонь і дорівнює 2,5мкм,  Шорсткість цих поверхонь конструктивно обґрунтована  і цілком досяжна чистовою й оздоблювальною обробками.
Сполучення поверхонь деталі різних класів точності і шорсткості не вимагають застосування спеціальних різальних інструментів, за винятком комбінованого центрового свердла та черв’ячних шліцьових фрез.
Конфігурація деталі забезпечує можливість зручного підведення і висновку ріжучого інструменту. 
Постановка розмірів ув'язана з послідовністю обробки і дозволяє вести одночасну обробку декількома інструментами на попередньо набудованих верстатах. Це істотно підвищує технологічність обробки і дозволяє застосовувати стандартні різальні, контрольні, допоміжні інструменти і технологічне оснащення.
Висновок: якісний аналіз технологічності заданої деталі оцінюємо, як позитивний.
 
2.2 Заготовка для деталі в умовах виробництва.
 
Всі  заготовки, що знаходяться на  механічній обробці, виготовляються з припуском під розміри готової деталі. Характер заготовки, прийнятий для виготовлення заданої деталі, залежить від розмірів, конфігурації, технічних  вимог, що пред’явлені  до неї в процесі виробництва й експлуатації.
Прийнятий тип виробництва повинний забезпечити оптимальні припуски на механічну обробку, а форма і розміри заготовки повинні бути максимально наближені до форми і розмірів готової деталі.
Аналіз конструкції вала вказує на наявність значних перепадів діаметрів, що дозволяє зробити висновок -  застосування заготівлі з круглого прокату буде  зв'язано зі значними відходами металу, підвищеною трудомісткістю механічної обробки.
Виходячи з цього, та конструктивних особливостей  заданого матеріалу приймаємо тип заготовки - штампування. 
Рисунок 2– Ескіз заготовки
 
2.3 Технологічний процес  виготовлення деталі в умовах виробництва   (маршрутна технологія)
 
Оновою  дипломного проекту – є розробка маршрутного технологічного процесу механічної обробки заготовки. Технологічний процес механічної обробки повинен розроблятися відповідно до  ЄСТПВ і задовольняти вимогам ГОСТ 14301-83 "Загальні правила розробки технологічного процесу і вибору засобів технологічного оснащення" (6).
Вибір верстатного устаткування є однією з найважливіших задач при розробці технологічного процесу механічної обробки заготовки. Від правильного вибору залежить продуктивність виготовлення деталі, ощадливе використання виробничих площ, електроенергії, можливість  механізації й автоматизації ручної праці та  у підсумку -  зниження собівартості виробу.
При розробці технологічного процесу механічної обробки заготовки необхідно правильно вибрати пристосування, що повинні сприяти підвищенню продуктивності праці, точності обробки, поліпшенню умов праці, ліквідації попередньої розмітки заготовки і вивірки їх при установці на верстатах. Правила вибору технологічного оснащення регламентовані ГОСТ 14301-83, що  призначені для виконання різних видів робіт у залежності від типу виробництва.
Маршрутний технологічний процес, застосований в умовах підприємства ЗАТ «Горлівський машинобудівник»
 
Таблиця 3  -  Технологічний процес
 
2.4 Економічні показники роботи дільниці механічного цеху 
 
Для обробки заданої деталі П3.02.00.001.-Вал в умовах заводу у всіх механічних операціях (токарних, свердлильних, шліцьофрезерних, шліцешліфувальних, круглошліфувальних) застосовується універсальне технологічне оснащення, що працює від ручного затиску. З метою підвищення продуктивності праці і зниження собівартості продукції у дипломному проекті при розробці технологічного процесу буде закладено спеціальне технологічне оснащення – верстатне пристосування.
Трудомісткість виготовлення заданої деталі – П3.02.00.001.- Вал в умовах цеху №1 складає 10 нормогодин  на 06.04.2007р. 
 
Таблиця 4 – Трудомісткість виготовлення вала П3.02.00.001.
 
2.5 Технологічне оснащення, що вживають для виготовлення заданої деталі в умовах виробництва
 
Технологічне оснащення, що застосовують на ЗАТ «Горлівський машинобудівник» .
Таблиця 5 – Технологічне оснащення для виготовлення деталі
 
Висновок
 
Під час проходження переддипломної практики, яка проходила на підприємстві ЗАТ „ Горлівський машинобудівник ”, я розглянула структуру підприємства, характер продукції, що виготовляється, засвоїв правила внутрішнього розпорядку, режим роботи підприємства, правила техніки безпеки на дільниці та підприємстві.
Вивчила та засвоїла правила користування обладнанням, ріжучим інструментом та технологічною оснасткою, а також вимірювальним інструментом, що використовується на дільниці. Зібрала необхідні матеріали для виконання дипломного проекту заданої деталі П3.02.00.001.-Вал.
 
Література.
  1. Гапонкін В. А. Обработка резанием, металлорежущий инструмент и станки. М.: Машиностроение, 1990. 448 с.
  2. Локтева С. Е. Станки с программным управлением и промышленные работы. М. Машиностроение, 1986. 320 с.
  3. Данилевский В. В. Технология машиностроения. М.:  Высшая школа. 1984.416 с.
  4. Коростелева Е. М. Зкономика, организация и планирование машиностроительного производства. М.: Высшая школа, 1984. 448 с.
  5. Глаголева Л. А. Организация, планирование и управление предприятием машиностроения.М.:Машиностроение,1982
 
Фото Капча