Зайнятість в Україні

Зайнятість – це головна характеристика ринку праці. В економічній ситуації, що склалася на даний час в світі та в Україні зокрема, безробіття стало однією з основних соціально-економічних проблем, зумовивши поглиблення бідності, соціальної нестабільності, зростання злочинності, недовикористання суспільних ресурсів тощо.

За даними експертів Міжнародної організації праці (МОП), в 2011 році глобальне безробіття становило до 6, 3%. Серйозні диспропорції між попитом і пропозицією на ринку праці спостерігаються в усіх країнах.

Рівень безробіття у ЄС у 2011 році становив 7, 6% порівняно з 7, 1% минулого року. За прогнозами в 2012 році рівень безробіття може сягнути 10%. [5]

 

Таблиця 3.2

Аналіз основних показників зайнятості в Україні у 2010-2011 році

№

п/н Показники Роки

2010 2011

1 Кількість незайнятих громадян, які перебувають на обліку в державній службі зайнятості, тис. осіб. 564, 0 565, 9

2 В державну службу зайнятості за допомогою в працевлаштуванні звернулося, тис. осіб 100, 0 112, 8

3 Кількість зареєстрованих безробітних, тис. осіб 544, 9 549, 2

4 Допомогу по безробіттю отримували% осіб, які мали статус безробітного 75, 5 73, 9

5 Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по країн, % 2, 4 2, 0

6 Рівень зареєстрованого безробіття у сільській місцевості, % 2, 9 2, 7

7 Рівень зареєстрованого безробіття у міських поселеннях, % 1, 8 1, 7

8 Кількість вільних робочих місць (вакантних посад), тис. 89, 5 95, 0

9 Навантаження незайнятого населення, яке перебувало на обліку державної служби зайнятості, на 10 вільних робочих місць (вакантних посад), осіб 67 60

10 Кількість працевлаштованих за сприяння державної служби зайнятості, тис. осіб 73, 3 79, 9

11 Витрачено грошей на допомогу по безробіттю, млн. грн. 257, 2 340, 2

12 Середньооблікова кількість безробітних, які отримували допомогу по безробіттю, тис. осб 329, 7 416, 3

13 Розмір допомоги по безробіттю в середньому на одного безробітного, грн. 780 817

13 Розмір мінімальної заробітної плати, грн. 922 960

 

Кількість незайнятих громадян, які перебували на обліку в державній службі зайнятості, на 2011 р. збільшилася на 1, 9 тис. осіб. За допомогою в працевлаштуванні до цієї установи у 2011 р. звернулося 100 тис. незайнятих громадян проти 112, 8 тис. у 2010 р. Кількість зареєстрованих безробітних на 2011 р. становила 549, 2 тис. осіб, а в 2010 р. – 544, 9 тис. осіб, тобто збільшилася на 4, 3 тис. осіб. Або третину всіх безробітних працездатного віку, визначених за методологією МОП. Допомогу по безробіттю у 2011 р. отримували 73, 9% осіб, які мали статус безробітного, а в 2010 на 1, 6% більше (75, 5%). Кожний другий безробітний раніше займав місце робітника, кожний третій – посаду службовця, а решта безробітних не мали професійної підготовки.

Рівень зареєстрованого безробіття в цілому по країні у 2011р. скоротився на 0, 4% і становив 2, 0% населення працездатного віку. У сільській місцевості цей показник зменшився на 0, 2 відсоткового пункта і становив 2, 7% населення працездатного віку, у міських поселеннях – на 0, 1 відсоткового пункта і 1, 7% відповідно.

Невідповідність попиту на робочу силу її пропозиції у професійно- кваліфікаційному та територіальному розрізі зумовлює значну міжрегіональну диференціацію зареєстрованого безробіття. Кількість вільних робочих місць (вакантних посад), заявлених підприємствами, установами й організаціями до служби зайнятості, у 2011 р. порівняно з 2010 р. збільшилася на 5, 5 тис. (у 2010 р. – 89, 5 тис., а в 2011 р. – 95, 0 тис.). Із зазначеної кількості вільних робочих місць (вакантних посад) половина передбачалася для робітників, третина – для службовців, решта – для осіб, які не мають професії.

Навантаження незайнятого населення, яке перебувало на обліку державної служби зайнятості, на 10 вільних робочих місць (вакантних посад) упродовж 2011 р. зменшилося на 7 осіб і становило 60 осіб. За сприяння державної служби зайнятості у 2011 р. було працевлаштовано 79, 9 тис. осіб проти 73, 3 тис. у 2010 р.

Із Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування на випадок безробіття у 2011 р. на допомогу по безробіттю було витрачено на 83 млн. грн. більше ніж у 2010 р. Розмір допомоги по безробіттю в середньому на одного безробітного в 2011 р. становив 817 грн., що на 14, 9% менше законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати (960 грн.). А в 2010 – 780 грн., що на 15, 4% менше законодавчо визначеного розміру мінімальної заробітної плати (922 грн.). [7, 8]

 

Рис. 3.1 Основні тенденції щодо зареєстрованого безробіття у 2010 р.

 

Рис. 3.2 Основні тенденції щодо зареєстрованого безробіття у 2011 р.

 

Характерною особливістю зайнятості населення в сучасний період є зменшення рівня зайнятості з-поміж жінок і молоді. За 2011 р. кількість жінок скоротилась на 10 тис. у структурі працюючого працездатного населення. Це означає, що за такий короткий термін була звільнена кожна третя жінка-робітниця, що становить понад половину загального скорочення працюючих. В основі зниження зайнятості жінок перебувають суб'єктивні й об'єктивні причини. [9, с. 61]

 

 Рис. 3. 3. Кількість найманих працівників за видами економічної діяльності

 

Проблеми позитивного функціонування підприємств і організацій усіх сфер економіки в умовах посилення конкуренції зможуть вирішувати лише ті, які мають постійний моніторинг сучасного стану зайнятості й використання робочої сили з чіткими орієнтирами розвитку на перспективу. Як наслідок реформування відносин власності, реструктуризації й реорганізації виробництва спостерігаються значні зміни в політиці державного регулювання зайнятості населення. Головна тенденція полягає в тому, що у сфері матеріального виробництва неухильно скорочується чисельність зайнятих. Найбільше скорочення зайнятих спостерігалось у промисловості й будівництві і становило у 2011 р. на 218, 8 тис. осіб менше ніж у 2010 р. Чисельність зайнятих збільшилася в галузях невиробничої сфери, особливо в освіті, науці й культурі на 26, 7 тис. осіб порівняно з 2010р. [8, с. 2] Загалом сучасний стан зайнятості населення характеризує загальний кризовий стан економіки.

Таким чином, для змістовної характеристики найдоцільнішої для України моделі необхідний економічний механізм державного регулювання зайнятості населення, який має ґрунтуватись на органічному поєднанні пріоритетів структурної перебудови і заходів економічних перетворень зі стратегією зайнятості населення України.

 

 

Сфера зайнятості є однією з найважливіших сфер макроекономіки. Будь-яка держава зацікавлена у високій зайнятості робочої сили. Проте жодне суспільство не здатне забезпечити усіх працездатних роботою. В національній економіці з різних причин виникає безробіття.

Зростання масштабів безробіття, розвиток вимушеної, неповної та неформальної зайнятості, нелегальної трудової міграції є свідченням того, що в умовах перехідної економіки в Україні ще не створено ефективних механізмів перерозподілу робочої сили, внаслідок чого формування національного ринку праці відбувається вкрай повільно. Причиною цього є недостатній рівень економічних реформ. Довгий час в Україні тривало зростання пропозиції праці та скорочення попиту на неї. Але з'являється тенденція до зростання попиту на робочу силу.

Складна демографічна ситуація в Україні спричиняє зменшення працездатного населення, що негативно позначається на формуванні ринку праці в країні та динаміці процесів у сфері зайнятості.

Під час розроблення державної політики зайнятості населення основним показником має бути критерій, який зменшував би масштаби безробіття. Для України характерним є невисокий рівень офіційно зареєстрованого безробіття. Офіційні показники безробіття в Україні в кілька разів менші реальних. Характерною рисою українського ринку праці є «тіньова» зайнятість.

Отже, державна політика зайнятості має спрямовуватись на створення нових продуктивних робочих місць. Навіть в умовах фінансової кризи політику створення нових робочих місць можна було б реалізувати за допомогою використання непрямих економічних важелів – податкових пільг, розвитку малого й середнього бізнесу, залучення іноземних інвестицій тощо.

 

 

1. Закон України «Про зайнятість населення» від 01. 03. 1991 року № 803-XII. – Електронний ресурс. – Режим доступу: http: //zakon1. rada. gov. ua/laws/show/

2. Мазурок П. П. Історія економічних учень у запитаннях і відповідях / П. П. Мазурок. – Київ: Знання, 2004. – 477 с.

3. Паламарчук М. М. Економічна і соціальна географія України – з основами теорії / М. М. Паламарчук, О. М. Паламарчук. – К. : Знання, 2001. – 378 с.

4. Панчишин С. М. Макроекономіка: Навч. Пос / С. М. Панчишин. – К. : Либідь, 2001. – 2006 с.

5. Остапчук Ю. Безроботица: есть ли свет в конце туннеля? / Ю. Остапчук. – Електронний ресурс. – Режим доступу: http: //www. Biz. liga. net

6. Експрес-випукс. Державна служба статистики України. – 26. 01. 2012. – №19. – 22 с. – Електронний ресурс. – Режим доступу: http: //www. ukrstat. gov. ua

7. Соціально-економічне становище України за 2010 рік. Повідомлення Державного комітету статистики України. – Електронний ресурс. – Режим доступу: http: //www. ukrexport. gov. ua/ukr/makro_pokazniki/ukr/4956. html

8. Соціально-економічне становище України за 2011 рік. Повідомлення Державного комітету статистики України. – Електронний ресурс. – Режим доступу: http: //ukrstat. org/druk/soc_ek/2011/publ_u0511. html

9. Про соціально-економічне становище України за 2010 рік. Державний комітет статистики України. 71 с. – Електронний ресурс. – Режим доступу: http: //www. ukrexport. gov. ua/i/imgsupload/dop22010 (1). pdf