ЗМІСТ
Важка економічна ситуація в країнах колишнього СРСР уже стала ледве чи не нормою для всього світу. Проте чому сталося так – питання не з легких. Політичні діячі постійно наголошують, що для кращого життя, розвитку економіки і країн в цілому необхідні реформи. Але які?
Сьогодні історики, політики та суспільні діячі стали все частіше оглядатися назад і намагатися знайти відповіді на свої запитання в історії держави. І в цьому відношенні П. А. Столипін є прикладом, людиною, яка спробувала для загального блага перебороти той багатовіковий общинний застій і вічну земельну проблему.
Столипін очолив уряд у надважкий для країни час. Поразка Росії у війні з Японією, економічний хаос, криза влади, падіння суспільної моралі і втрата моральних орієнтирів, розгул злочинності, політичного терору і масової непокори - от деякі штрихи тодішньої обстановки. У тому й полягає історична заслуга великого реформатора, що він краще від інших побачив основні причини тяжкого положення країни, а головне, зумів запропонувати і багато в чому здійснити грандіозні плани реформ, які забезпечили всебічний і стрімкий розвиток країни.
Пройшло вже століття, царський режим змінився соціалізмом, який, свою чергу, перейшов у республіканські демократичні реформи, проте актуальність реформаторських ідей Столипіна, яка полягає у постійних проблемах щодо приватного володіння землею, поширеної корупції і хабарництва чиновників, клановості влади тощо не втрачена й донині.
Мета курсової роботи - спробувати торкнутися часу великих реформаторських перетворень П. А. Столипіна, об'єктивно глянути на великого реформатора, який своїми ідеями і поглядами не тільки випередив на багато десятиліть час, але і цілу епоху.
Об'єктом та предметом дослідження відповідно стали історичний період столипінської реформи та власне діяльність П. А. Столипіна на цьому шляху.
Феномен Столипіна викликав величезний історичний інтерес. Чесні, об'єктивні дослідники, вільні від класових та ідеологічних пут, а тим більше від горезвісного «класового підходу», так чи інакше, сходяться на тому, що Столипін-реформатор був необхідний Росії в найтяжкий і критичний момент її розвитку.
Працями, які стали джерельною базою роботи варто вважати монографію Б. Г. Федорова: «Петр Столыпин: «Я верю в Россию», роботу В. В. Казарезова «Столыпин: история і современность», а також статті А. Глаголева «Формирование экономической концепции П. А. Столыпина» і Г. Попова «О столыпинской реформе».
- Аврех А. Я. П. А. Столыпин и судьбы реформ в России. - М.: Наука, 1991 г. - 420с.
- Аграрная эволюция России и США в XIX - начале XX века: Матер, советско-американских симпозиумов. - М.: Наука, 1991. - 359 с.
- Бок М. П. Воспоминание о моем отце П. А. Столыпине. - Нью-Йорк, 1953 г. (репринт М.: Соломон, 1992 г. - 360 с.).
- Дубровский С. М. Сельское хозяйство и крестьянство России в период империализма. - М.: Наука, 1975. - 398 с.
- Дубровский С. М. Столыпинская земельная реформа. Из истории сельского хозяйства и крестьянства России в начале XX века. - М., 1963. - 599 с.
- Зайцева Л. И. Аграрная реформа П. А. Столыпина. - М.: Аэлита, 1995 г. - 310 с.
- Зырянов П. Н. П. Столыпин. Политический портрет. - М.: Наука, 1992 г. - 364 с.
- Зырянов П. Н. Спаситель русской деревни? Столыпин и судьбы крестьянства//Диалог. - 1990. -N 12. - С.69-78.
- Зырянов П. Н. Столыпин и судьбы русской деревни/Обществ. науки и современность. - 1991. -N4. -С. 114-124.
- Казарезов В.В. О П. А. Столыпине - М.: Агропромиздат, 1991 г. - 96 с.
- Казарезов В.В. Столыпин: история и современность. - Новосибирск: Воллей, 1991 г. - 196 с.
- Ковальченко И. Д. Столыпинская аграрная реформа: мифы и реальность/История СССР. - 1991. - N 2. - С.52-72.
- Когут М. Т. К характеристике источников по землеустроительной политике царизма в Сибири в конце XIX - начале XX века // Источники и историография: археология и история. - Омск, 1988. - С.97-110.
- Козодоев В. Столыпин на Алтае: Вешатель или Вершитель?//Алтай. - 1990. -N4.-C.128-144;1991.-N1.-C.115-124.
- Кофод К. А. 50 лет в России. - М.: Гемма, 1997 г. - 237 с.
- Минжуренко А. В. Заселение и хозяйственное освоение крестьянами-переселенцами степной полосы Западной Сибири в конце XIX - начале XX века//Проблемы исторической географии России. - М., 1982. - Вып. 2. - С.199-211.
- Островский И. П. А. Столыпин и Сибирь//Сов. Сибирь. - 1990. - 9 авг.
- П. А. Столыпин и его аграрная реформа: Статьи (с приложением текста речей П. А. Столыпина и Ю. Витте в Государственном Совете и Государственной Думе в 1907-1910 гг.у/Вопр. экономики. - 1990. -N 10. - С. 56-89.
- Розанов В. В. Новое время/УСельськая газета. - 8.11.1911 г. (репринт в сб.
- ст. «Личность реформ» - М.: Наука, 1992 г.).
- Розанов В. В. Историческая роль Столыпина//Наш современник. - 1991. -N 3.-С.151-155.
- Рыбас С. Жизнь и смерть Столыпина. - М.: Патриот, 1991 г. - 237 с.
- Свод аграрных программ: Отчуждение земли, поземельное устройство,
- община, переселение и расселение, аренда, крестьянский банк, подземельный
- налог, усовершенствование хозяйства, государственная помощь, конечные цели, литература. - СПб.: Изд-во Л. Л. Велихова, 1997. - 110 с.
- Скляров Л. Ф. Переселение и землеустройство в Сибири в годы
- Столыпинской аграрной реформы. - Л., 1962. - 586 с.
- Степанов В. Л. Судьба реформатора. - М.: РОССПЭН, 1998 г. - 224 с.
- Столыпин П. А. Речи 1906-1911 гг. - Нью-Йорк,1990 г. - 301 с.
- Столыпин П. А. Скромный, но верный путь: Из речи об устройстве быта крестьян и о праве собственности, произнесенной в Государственной Думе 10 мая 1907 г.//Родина. - 1990. -N 11. -С. 15-17.
- Столыпинская аграрная реформа в царской России: Сб. статей//3емледелие. -1991.-N7.-C.69-72.
- Федоров Б. Г. Петр Столыпин: «Я верю в Россию». - в 2 т. - С.-Петербург: Лимбус-Пресс, 2002 г.
- Шульгин В. В. Размышления. Две старых тетради. - Неизвестная Россия XX век. - Историческое наследие, кн. 1. - М.: Гемма, 1992 г. - 720 с.