Змішані форми респіраторних хвороб телят, їх діагностика і аерозолетерапія

 

 

Матеріали і методи досліджень

Робота виконувалася протягом 1998-2001 рр. на базі кафедр інфекційних і паразитарних хвороб сільськогосподарських тварин, мікробіології і вірусології Кримського державного аграрного університету, Республіканської державної лабораторії ветеринарної медицини (філія кафедри) і неблагополучних з пневмоентеритів телят тваринницьких господарств Криму.

На першому етапі досліджень використовували матеріали ветеринарної звітності Республіканського Управління державної ветеринарної медицини з ветеринарною інспекцією при Раді Міністрів АРК, Республіканської державної лабораторії ветеринарної медицини АРК і власні дослідження. Вивчали вплив умов утримання і годівлі тварин, зоогігієнічні показники з обліком загального бактеріального забруднення повітряного середовища приміщень, різних стресових факторів, рівня ветеринарного обслуговування на виникнення і характер прояву респіраторних хвороб тварин.

Етіологічній спектр збудників респіраторних хвороб телят встановлювали шляхом аналізу епізоотичної ситуації в неблагополучних господарствах і молочно-товарних фермах, дотримуючись “Рекомендацій з методики епізоотологічного дослідження” (І. А. Бакулов, Г. Г. Юрков, 1975), спостереження за клінічним проявом захворювання, вивчення патологоанатомічної картини у загиблих і вимушено забитих тварин, а також на підставі результатів серологічних, вірусологічних і бактеріологічних досліджень виділення й ідентифікації основних збудників, причетних до етіології пневмоентеритів телят.

Дослідження проб сироваток крові і патологічного матеріалу від хворих, вимушено забитих, загиблих і перехворілих тварин проводили згідно “Методичних вказівок з лабораторної діагностики вірусних респіраторно-кишкових інфекцій великої рогатої худоби”, затверджених 28. 08. 88 р. ГУВ Держагропрому. Серологічна діагностика ґрунтувалася на виявленні специфічних антитіл до вірусів парагрипу-3, інфекційного ринотрахеїту, респіраторно-синцитіального, аденовірусу і хламідій в сироватці крові хворих і перехворілих телят. Участь цих збудників в етіології респіраторних хвороб молодняку великої рогатої худоби підтверджували встановленням 4-х кратного приросту антитіл в парних пробах сироватки, взятих у початковій стадії захворювання і через 2-3 тижні після реконвалесценції. Антигемаглютиніни до вірусу парагрипу-3 визначали в реакції затримки гемаглютинації (РЗГА) з парагрипозним антигеном 3-го типу, виготовленим Приволзькою біофабрикою. Антитіла до респіраторно-синцитіального вірусу визначали в реакції дифузійної преципітації (РДП) з використанням набору діагностикумів, виготовленого Приволзькою біофабрикою. Наявність специфічних антитіл до аденовірусу великої рогатої худоби встановлювали в реакції непрямої гемаглютинації (РНГА) зі стандартним аденовірусним еритроцитарним діагностикумом, виготовленим на Приволзькій біофабриці. Антитіла до вірусу інфекційного ринотрахеїту визначали методом постановки ІФА разом з Р. Х. Хамадєєвим, у реакції нейтралізації на субкультурі клітин нирок ембріона корови (НЕК). Як антиген використовували культуральну рідину вірусу ІРТ (штам ТК) з інфекційною активністю 5, 5 lg ТЦД50/мл. Антитіла до хламідійного антигену виявляли в реакції зв’язування комплементу (РЗК) і методом постановки ІФА, використовуючи при цьому компоненти імуноферментного набору ВНДТІБП і КДАУ (спільна розробка). При постановці РЗК використовували набор для діагностики хламідійних інфекцій тварин, виготовлений лабораторією вірусології ВНДВІ (м. Казань). РЗГА і РНГА ставили мікрометодом за допомогою апарата Такаччі.

З метою виділення передбачуваних збудників респіраторних хвороб телят досліджували проби клінічного і патологічного матеріалів, відібраних від хворих, вимушено забитих і тварин, що загинули. Вірус парагрипу-3 виділяли зараженням 9-10-добових курячих ембріонів в алантоїсну порожнину і культур клітин типу Vero, нирок ембріона корів (НЕК), а також визначали шляхом постановки РЗГА, РН, РНГА і РДП з антисироватками до вірусу парагрипу-3, ІРТ, РС і аденовірусу. Роботу проводили разом з Гумеровим В. Г. і Прокопенко Т. Г.

Виділення хламідій від телят з ознаками пневмонії і від корів, які абортували і мали клініку ендометриту, здійснювали згідно “Схеми виділення хламідій” (В. Л. Ковальов, 1977) і “Методичних вказівок з лабораторних досліджень на хламідійні інфекції с. -г. тварин”, затверджених ГУВ Держагропрому 15. 04. 1986 р.

Курячі ембріони 6-7-добового віку заражали в жовтковий мішок суспензією хламідій в дозі 0, 25 см3. Ембріони інкубували при 37оС на протязі 10 днів. У роботі використовували жовткові мішки від ембріонів, що загинули на 6-9 добу після зараження, з наявністю хламідій інтенсивністю на 3-4 хрести, з інфекційним титром 10-6, 0 ЕЛД50/0, 25см3. Жовткові оболонки збирали у флакони і зберігали при мінус 25-300С. Летальну дозу для РКЕ визначали за Рідом і Менчем (Reed, Maench, 1938).

Роль бактеріальної мікрофлори в етіології пневмоентеритів телят вивчали загальноприйнятими методами бактеріологічних досліджень клінічного і патологічного матеріалів від тварин, що загинули або були вимушено забиті. Видову чи типову приналежність кожної виділеної чистої культури визначали на підставі вивчення тинкторіальних, морфологічних, культуральних і біохімічних властивостей, використовуючи визначник Бергі (1997). Вивчення морфології мікроорганізмів проводили разом з к. б. н., с. н. с. Корабльовою Т. Р.

Імуноферментний аналіз при хламідійних інфекціях великої рогатої худоби проводили в порівнянні з РЗК за допомогою імуноферментного набору, розробленого ВНДТІБП з участю КДАУ (спільна розробка). Пропонована тест-система була апробована нами при дослідженні сироваток крові корів, які абортували чи родили слабких і нежиттєздатних телят, вакцинованих проти хламідіозу тварин, а також у телят з ознаками пневмоентеритів.

У наступній серії дослідів, проведених з метою лікування і профілактики респіраторних хвороб телят методом аерозолетерапії, вивчали ефективність лікарської форми препарату доксиветину як в окремому прописі, так і в лікарській суміші. Для одержання аерозолів використовували компресор СО-7Б і аерозольний генератор САГ-1, що створює аерозоль з оптимальним розміром часток 1-5 мкм (90%) і 6-20 мкм (10%). Аерозолі лікарських форм препаратів застосовували в спеціальній герметизованій камері розміром 10 м3 і місткістю з розрахунку 1, 0-1,